Сьогодні, 2 червня 2022-го, у четвер велике християнське свято Вознесіння Господнього.
Ця щорічна урочиста подія не має постійної дати у місячному вимірі, адже воно залежить від свята Пасхи. Тому його відзначають у межах 30 квітня до 3 червня, але завжди у четвер шостого тижня після Світлої Неділі [Воскресіння Господнього].
А вчора, 1 червня, востаннє у цьому році казали вітання “Христос Воскрес!”
Яка основа свята Вознесіння Господнього ?
Про цю урочисту подію розповідають Євангелії від Марка, Луки та Дії Святих Апостолів. “…Він [Ісус Христос] вознісся на небо і сів праворуч Бога” [Марка 16:20]. “…Аж того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він [Ісус Христос] вознісся. Після Своїх страждань Він постав живий перед ними [апостолами], з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже. І як були зібрані разом, Він звелів їм не відходити з Єрусалима, але очікувати обітниці від Отця, про котру, - сказав, - ви чули від Мене !” (Дії 1:2-4). І далі: “…Сказавши це, як вони [апостоли] дивилися, він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей. Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтесь в небо ? Цей Ісус, що вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо ! Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, на відстані ходи в суботу [Дії 1:9-12]. Та найповніше ця подія описана Лукою. ”Вивівши їх [апостолів] поза місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх. І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо. А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога” [Луки 24: 50-53]. Очевидцями цієї події, яка відбулася на горі Єлеон неподалік від Єрусалима, були апостоли та Пресвята Богородиця. Тоді ж апостоли, помолившись, вибрали із учнів Ісуса Христа дванадцятого апостола на місце Юди-зрадника.
Отже, після воскресіння Ісус Христос не перебував з учнями, а являвся їм у різний час і в різних місцях, відкриваючи себе у абсолютно живому, воскреслому тілі. Він розмовляв з апостолами, повчав їх, тобто поводив себе як звичайна жива людина. Тому не дивно, що після вознесіння Спасителя апостоли розгубилися.
Словами ангелів було повідомлено пророцтво про друге пришестя Ісуса Христа. Його сорокаденне служіння після Воскресіння підійшло до завершення. Земна місія була виконана і очікувані Його колісниці янголів перенесли Переможного до Божого престолу. Свято Вознесіння символізує перемогу обожненої людської природи, її причетність до таїни Святої Трійці.
Бог існує там, де того хоче
Згідно з вченням Церкви Христової, Ісус Христос, який вознісся на небо, невидимим чином завжди перебуває на землі серед вірян. Він знову прийде на землю видимим чином, щоб судити живих і мертвих, які тоді воскреснуть. Настане життя другого віку. Тобто друге, вічне життя, яке для істинних вірян і благочестивих стане благочинним, а для грішників – мученицьким. ”Бог існує там, де того хоче. Напевно, донедавна був Він у підвалах “Азовсталі” (Олексій Чекаль, автор графічного стилю для ПЦУ).
З нами Бог і світ, тому ми переможемо агресора росію у праведній війні за життя.
Яким чином свято відображається на іконі ?
За іконописною традицією, Ісус Христос, що вознісся на небо, зображується одягнутим у білосніжний одяг в ореолі тонких золотих променів – символ Божества. Ангели, що несуть Христа, - у червоному одязі, колір яких нагадує тортури Христа перед Розп’яттям. Починаючи із IV ст. свято Вознесіння стало загальновизнаним. Тоді ж цариця Олена звела храм на честь свята на місці Христового Вознесення.
У Львові діють три храми Вознесіння Господнього [Львів-Старе Знесіння, вулиця Старознесенська, 23], вулиця Володимира Великого та ріг вулиць Любінської і Івана Виговського.
В області таке ймення мають церкви у селах Бортків, Волощина, Волиця Деревлянська, Годвишня, Голобутів, Гута Топорівська, Дусанів, Зелений Гай, Межиріччя, Руда Краковецька, Сморжів, Соколівка, Сулимів, Старі Стрілища, Черниця, містах Бібрка, Золочів, смт. Івано-Франкове.
Вітаємо дорогих мирян і шановних отців із храмовим празником!
Народний побут, прикмети
У деяких місцях до свята зазвичай випікають особливе печиво у вигляді драбинки, яка, за переказами, має допомогти Ісусу Христу, що воскрес, піднятися на небо.
Пекли також великі довгі пироги, верх яких викладають впоперек семи щаблями. Їх приносили до храму для освячення, після чого ними пригощали або роздавали убогим людям. Такі сходинки, мовляв, допоможуть озимим посівам зійти, піднятися, нарешті, краще рости.
Пекли також млинці зі сходинками, які називали “Божі онучі”. Вважалося, що онучі – важливий в минулому елемент селянського взуття – сприятимуть Господу сходженню на небо. У минулому на сороковий день після кончини небіжчика, у день поминання, на стіл разом із млинцями [печивом] ставили випечену з тіста драбинку. На свято відсутні будь-які обмеження у їжі. Дозволяється також праця. Вознесінням закінчується пасхальна обрядовість. За нею починається перехід до літа.
На Вознесіння сонячна погода – до врожаю. Вознесіння з дощиком – Ілля з грозою. Сонце, дощик завжди потрібні і природі, і людям !
ІА "Вголос": НОВИНИ