Його ініціатор – депутат Ярослав Дубневич невдоволений двома моментами податку. У пояснювальній записці він зазначає, що податок на нерухомість змусили сплачувати релігійні організації, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади у той час, як фінансові та майнові пожертвування, як і інші доходи релігійних організацій, не оподатковуються, адже релігійні організації є неприбутковими організаціями, які створені в основному за рахунок коштів віруючих та задля задоволення їх потреб. У зв’язку з цим священнослужителі змушені використовувати кошти вірян не для благодійництва, просвітницької, культурно-освітньої та іншої непідприємницької діяльності, а на сплату податків.
«До того ж, коли законодавцями розроблялась норма щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, головна ціль була – поповнити бюджет за рахунок податку на «об'єкти розкоші». Монастирські гуртожитки або келії ченців важко назвати такими», – йдеться у пояснювальній записці.
Дубневич пропонує звільнити релігійні організації від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Інша законодавча прогалина, на думку депутата, полягає у несправедливості використання податкової пільги щодо сплати податку, за якою база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи-платника податку, зменшується: для квартири - на 120 кв. метрів, для житлового будинку - на 250 кв. метрів.
«В той же час, одна фізична особа-платник податку може володіти квартирою 120 кв. метрів і користуватися пільгою. Інша фізична особа, володіючи двома і більше квартирами, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, зобов'язана сплачувати цей податок за одну або навіть декілька квартир», – заявляє Дубневич.
Він пропонує доповнити умови використання пільги такою нормою – для квартири (квартир) та житлового будинку (житлових будинків) – 180 кв. метрів, що одночасно перебувають у власності фізичної особи-платника податку.
ІА "Вголос": НОВИНИ