Коли під час однієї з прес-конференцій Путін відповідав на запитання про ймовірність нової «холодної війни» та нарощування мілітарної активності Росії біля її західних кордонів, він заявив, що це Захід поводиться агресивно. Щоб аргументувати свою точку зору, Путін переконував: США мають за кордоном більше військових баз, ніж РФ.
Військові бази Кремля
Однак факти викликають сумніви в тому, що ситуація є такою, як її подає російський президент. Приміром, у Вірменії розквартирована 102 російська військова база, на якій знаходиться 5 тисяч осіб. Договір про її оренду продовжено до 2044 року, але при цьому Москва планує ще більше посилити свою присутність у цьому регіоні.
«Російські ЗМІ, які посилаються на урядові дані, применшують число військових баз Москви, розташованих за кордоном, як теж, очевидно, забувають про її декілька стратегічних пунктів на Кавказі та в інших місцях», – пише нью-йоркське видання «Strategy Page».
Крім того, російські війська присутні на території окупованої Росією Абхазії. На військовому аеродромі Бомбора дислоковані 3,5 тисячі солдатів і чимало літаків. За деякими даними, починаючи з 2008 року, Кремль витратив $465 мільйонів на оновлення і технічного оснащення цього об’єкту.
Є російські військові бази і в українському анексованому Криму, у Південній Осетії, у Придністров'ї. Не кажучи вже про осередок ВМФ у сирійському Тартусі (хоча він і тимчасово недоступний через громадянську війну) чи авіабазу в білоруському Бобруйську, яка повинна повноцінно запрацювати в 2016 році.
Як стверджує нью-йоркське видання, у лютому 2016 року Кремль також має намір створити кілька нових військових баз на території В'єтнаму, Куби, Венесуели, Нікарагуа, Сінгапуру та кількох інших країн. Як будь-яка держава, Росія діє в своїх інтересах, отож занепокоєння Москви з приводу можливого розширення НАТО на території колишнього Радянського Союзу ніби-то є обґрунтованим. Але, тим не менше, нову «холодну війну» може спричинити та сама причина, яка зумовила давній конфлікт.
«Кремль не хоче сприйняти логічного факту, що провідні країни Заходу ніколи не змиряться з російською агресією», – наголошено в статті «Інформаційна війна: Росія прагне винятку» на сайті «Strategy Page».
Канада прийме Акт Магнітського
Журналіст інтернет-видання «Globe and Mail» Кларк Кемпбелл, повідомив, що канадський уряд поширив інформацію, що з огляду на кремлівську агресію Канада незабаром стане другою державою в світі, яка ратифікує Акт Магнітського. Тобто Оттава запровадить санкції проти низки російських чиновників, звинувачених у порушеннях прав людини в Росії.
Вільям Браудер, голова фонду Hermitage Capital Management, переконаний: якщо Акт Магнітського приймуть, у такий спосіб «Канада подать виразний сигнал європейським країнам», щоби вони теж наслідували її приклад. Браудер наголосив, що головна мета його життя – домогтися справедливості у справі про смерть Сергія Магнітського, а тому він упевнений, що санкції можуть бути ефективними як у контексті українського питання, так і питання про внутрішні російські державні правопорушення.
Журналіст Кемпбелл передбачає, що Москва сприйме ратифікацію Канади як спробу «насолити» Володимиру Путіну. «Російський президент, – пише журналіст, – уже раніше гнівно відреагував на прийняття Акту Магнітського в Сполучених Штатах». Однак тепер «...його гнів не становить перешкоди», оскільки Оттава вже раніше запровадили інші санкції у зв'язку з агресією Росії проти України.
Закон або Акт Магнітського був так названий у честь адвоката, який знайшов докази, що ряд російських чиновників скоїв масштабну крадіжку бюджетних коштів. «Проте в результаті заарештували самого Магнітського й посадили у в'язницю, де його катували і де він помер у віці 37 років», – наголосив Кларк Кемпбелл у своїй статті, опублікованій на сайті «Globe and Mail».
«Чимало канадських політиків упродовж декількох років висловлювалися за прийняття цього закону, проте уряд остаточно визначився лише тепер, коли прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер звинуватив Путіна в агресії проти України. Отож, коли Канада стане другою після США країною, яка прийме Акт Магнітського, то це «іще більше охолодить запал» російських чиновників, а причетні до корупції росіяни почнуть відчувати, що ні їм, ні їхнім фінансовим активам нікуди буде подітися», – пише «Globe and Mail».
Путін поводиться як терорист
Під час свого виступу перед канадцями українського походження, присвяченого проблемам на Близькому Сході, міністр імміграції Канади Кріс Александер не оминув агресію Москви проти України, яку назвав «сьогоднішньою найбільшою проблемою світу». Він наголосив, що обставини в Іраку та Сирії дуже важливі, але зараз настала пора «найперше вирішити українське питання». На його думку, «нема такого сценарію, який би сприяв мирові в усьому світі і процвітанню всієї Європи», а тому потрібні «активні міжнародні заходи, щоби забезпечити Україну всім необхідним, аби посприяти відведенню російських збройних сил від її кордону».
Канадський політик заявив, що причиною ескалації конфлікту в Україні став російський тероризм. «Так, це тероризм, і Володимир Путін поводиться як терорист», – повідомило торонтське видання «National Post».
Озвучене переконання канадського міністра зумовило у соціальних мережах взаємну критику між посольством Росії в Оттаві та Крісом Александером. Так, на своїй сторінці в Twitter російська сторона назвала виступ канадського міністра оруелівською «п'ятихвилинкою ненависті», зазначивши, що це невдалий приклад «мистецтва дипломатії», і подали в записі посилання на відео з промовою міністра Канади.
На випади російського посольства Александер відповів: «Ваше вторгнення на територію України стало 14 місяцями сіяння смерті. Скільки ще «аншлюсів» запланував Путін?». Водночас він засудив Росію за навмисне поширення недостовірної інформації, що на боці Києва воюють радикально налаштовані неонацисти і антисеміти.
Канада належить до числа країн, які найбільш жорстко критикують агресію Росії проти України. Оттава допомогла Києву «несмертельною» зброєю і пообіцяла найближчим часом надати кредит в обсязі $400 мільйонів для вирішення економічних проблем. Однак деякі експерти вважають, що така «доброта чинного канадського уряду пов'язана з його бажанням залучити на свій бік виборців із числа канадських громадян українського походження», – пояснює автор публікації у «National Post».
Ярослав Левків, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ