Розмова з українським військовослужбовцем, снайпером із містечка на заході України. Чоловік тримав оборону в околицях Мар’їнки, поблизу Донецька. Воїн отримав осколкове поранення в спину. Наразі боєць завершив лікування, продовжує вправлятися у стрільбі.
Ім'я і прізвище снайперів ніколи не розголошують. Наш герой погодився спілкуватися на умовах повної анонімності. Вже незабаром він повернеться на передову нищити окупантів.
— Чому вибрали військову спеціальність снайпера? З чого все починалося?
— Ще кілька років тому, коли проходив строкову службу, навчився стріляти із снайперської гвинтівки. Також тренувався у стрільбі і після служби, просто хотів навчитися для себе. Відповідні записи про ці навики були у військовому квитку.
25 лютого через повномасштабну війну нас призвали. Ми отримали екіпіровку і поїхали на полігон на стрільби та бойове злагодження. Після навчань нас спитали: «Хто бажає на Схід?» Ми висловили таке бажання і нас відправили в зону бойових дій.
Мені запропонувало командування бути снайпером. Досвід поводження із гвинтівкою Драгунова у мене вже був, стріляв я добре. Так і став снайпером.
— Що найбільше вразило на «нулі»? Які бойові завдання ставилися вашому підрозділу і вам, як снайперу.
— Найкрутіша емоція — в приціл гвинтівки побачити, як ти вбив ворога. Ми займали оборонну позицію в районі Мар’їнки. Ворог постійно нас накривав артилерійським та мінометним вогнем, обстрілював танками. Після обстрілу завжди сунула ворожа піхота. Як снайпер я «працював» і просто з поля, з дистанції 500 метрів, і з окопів. Іноді доводилося залишати гвинтівку і брати до рук автомат, бо в ближньому бою снайпер уже не дуже потрібен. Нашим завданням було тримати оборону. Мені, як снайперу, необхідно було знищувати ворога, максимально маскуючись. У мене трохи застаріла гвинтівка, кажуть, є у нас снайперська зброя, здатна поцілити у ворога з дистанції більше двох кілометрів. З такою зброєю я працював би ефективніше.
— Бойові дії відбувалися в секторі приватних будинків. Чи залишилися там місцеві жителі?
— Усі проукраїнськи налаштовані мешканці давно виїхали. Залишилися переважно просто старі самотні люди, яким нікуди виїжджати. Ми ділилися з ними водою та їжею. Місцеві сидять під час бою в погребах, але їхні будинки з кожним днем все більше руйнують обстріли росіян.
— Снайперу доводиться максимально маскувати своє положення для точної стрільби?
— Маскування необхідне не тільки для точної стрільби. Як тільки ворог «засіче» снайпера, починається масований артилерійський обстріл. Маск-халат снайпера, який називають «кікімора», виглядає ефектно, але... Моя «кікімора» загорілася від танкового вибуху поруч, і так сильно горіла, що я ледве встиг її зняти із себе. Важливо також вчасно змінювати позицію і ховати гвинтівку від ворожих дронів.
Одного разу росіяни наступали і зайшли нам з флангу фактично в тил. Я стріляв з напівзруйнованого будинку з дистанції 30 метрів, точність тут стовідсоткова із снайперської гвинтівки. Мене звісно відразу «вичисляють» і обстрілюють гранатометами, тому доводиться перебігати в іншу споруду. Снайпер повинен працювати з помічником-навідником, але тут, «на нулі», завжди не вистачає людей.
— За яких обставин ви отримали поранення?
— Одного дня ворог почав шалений артобстріл, ми кілька годин не могли вийти з укриття, а мусили, бо хлопцям в окопах потрібна була допомога. Розпочався обстріл «Градами», ми отримали наказ змінити позицію. При переході якраз поруч прилетіла міна, поранення отримав я, мій побратим та командир. Але йти ми могли, тому після наказу на евакуацію ще пройшли кілометр до транспорту. Взагалі на цій ділянці фронту більшість 200-х та 300-х — це осколкові ураження, а не кульові. Як виїжджали, побачили, що за ці кілька днів, коли ми обороняли позиції в околицях, Мар’їнку росіяни просто розбомбили.
— Отже, поранення. Що далі?
— Провів трохи часу в лікарнях, перевівся ближче до дому. Вилікував поранення, зараз ходжу на полігон, продовжую тренуватися в стрільбі. Далі буду повертатись на Схід.
— Удачі Вам, ефективної та точної стрільби на всіх дистанціях, і бережіть себе!
— Дякую! Переможемо!
ІА "Вголос": НОВИНИ