Про це повідомляють «Наші гроші з Денисом Бігусом».
Зазначається, що у 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу «Укроборонпрому», пів сотні бронетранспортерів. Спершу для корпусів до них готували український метал - сталь марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.
Тому у грудні минулого року Харківське бюро замовило 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у польської фірми Texprotect.
На початку весни її привезли, але військова прийомка її відбракувала через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Такі висновки щодо хімічного складу металу зробив профільний Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона. Ще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження щодо різних імпортних сталей. Це допомогло встановити, який саме вміст корисних складових і шкідливих домішок має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.
Зазначається, що хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Однак в договорі щодо фінської сталі цього не було. Попри те, що завод придбав якісну сталь, вона все одно не підійшла для оптимального виготовлення БТР-4Е відповідно до затвердженого вигляду самого конструктора.
У розслідуванні зазначається, що замість того, щою визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі, яка насправді не придатна для виготовлення БТРів. Зокрема на цьому наполягав директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував «неправильний» договір.
В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і «відстріл» як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили.
В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості. В кінці вони надали резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт - приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.
Таким чином строки поставки зірвали, а Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.
Як писав «Вголос», новітні машини від «Укроборонпрому» обкатали у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ.
ІА "Вголос": НОВИНИ