Нобелівську премію в галузі фізики за 2018 рік отримали Артур Ешкін (США), а також Жерар Муру (Франція) та Донна Стрикланд (Канада) — за значні відкриття в галузі фізики лазерів. Нагороду їм присудили з формулюванням: «за інструменти, зроблені зі світла».
Про це стало відомо під час спеціальної прес-конференції в Шведській королівській академії наук у Стокгольмі, повідомляє «112 Україна».
Ешкін був відзначений половиною премії "за оптичні щипці й їхнє застосування у біологічних системах". Муру і Стрікланд розділили другу половину "за свій метод генерації ультракоротких оптичних імпульсів". Обидва відкриття знайшли своє застосування в медицині, зокрема, в мікрохірургії ока.
Сума премії цього року становить 9 млн шведських крон, що приблизно еквівалентно 1,1 млн американських доларів.
Першими нагороду за 2018 рік отримали американець Джеймс Еллісон та японець Тасуку Хондзьо, котрі розробили два підходи до імунотерапії раку, яку вже успішно застосовують на практиці.
Нагадаємо, що 2017-го Нобелівську премію з фізики розділили американці Райнер Вайс, Баррі Баріш і Кіп Торн, котрі збудували детектор гравітаційних хвиль LIGO, довели їхнє існування і досліджували явище, передбачене ще Альбертом Ейнштейном. Роком раніше лауреатів також було троє й усі вони були зі США — Девід Таулес, Данкан Голдейн і Майкл Костерліц здійснили теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії. 2015 року нагороди були удостоєні Такаакі Кадзита (Японія) й Артур Мак-Доналд (Канада) за дослідження нейтрино й експерименти з виявлення маси цієї елементарної частинки. А перед ними нобелівськими лауреатами за відкриття в галузі LED-технологій стали японці Ісомо Акасаки, Хіроші Амано та громадянин США японського походження Сюдзі Накамура.
Загалом із 1901 року і дотепер Нобелівську премію в області фізики вручали 111 разів, відзначивши нею 207 вчених. Лауреатів найвищої наукової нагороди не оголошували лише 1916-го, 1931-го, 1934-го, 1940-го, 1941-го та 1942 року.
Наймолодшим фізиком, котрий отримав "нобеля", був австралієць Лоуренс Брегг. Разом із своїм батьком Вільямом Бреггом його відзначили 1915-го за дослідження структури кристалів за допомогою рентгенівських променів. Ученому на момент оголошення результатів голосування Нобелівського комітету було всього 25 років. А найстаршому нобелівському лауреату в галузі фізики, американцеві Реймонду Девісу, на день присудження нагороди виповнилося 88 літ. Своє життя він присвятив астрофізиці і зміг виявити такі елементарні частинки, як космічні нейтрино.
Серед лауреатів-фізиків досі було всього дві жінки. Це — Марія Кюрі, котра разом із чоловіком П'єром 1903 року отримала нагороду за дослідження радіоактивності (вона й першою з жінок отримала найвищу наукову нагороду) і Марія Гепперт-Майєр — її 1963-го нагородили за відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра.
Лише один фізик отримав Нобелівську премію з фізики двічі — американець Джон Бардін був відзначений 1956 року за дослідження напівпровідників і 1972-го за створення теорії надпровідності. При цьому Марія Кюрі свого другого "нобеля" отримала 1911 року, але вже в галузі хімії за відкриття хімічних елементів радій і полоній. Вона й зараз залишається єдиним ученим, котрий отримав дві премії в різних наукових галузях.
ІА "Вголос": НОВИНИ