Понад 20 викликів на добу у будені та понад 30 у вихідні у Львові отримують працівники сектору протидії домашньому насильству. Всього ж за ці півроку полісмени отримали 1700 викликів щодо домашнього насильства. На сьогодні 16 кримінальних проваджень вже скеровано до суду та очікують розгляду.
Про це «Вголосу» розповіла начальник сектору протидії домашньому насильству Львівського районного управління поліції №2 ГУ Нацполіції у Львівській області Марта Василькевич.
Насильство як звичка
За її словами, найбільше насиллям зловживають чоловіки. За статистикою, 85 відсотків домашнього насильства здійснюють саме вони. При цьому ображають та б’ють вони не тільки своїх дружин, але й стареньких батьків та дітей. А ось жінки більш схильні до психологічного насильства.
Вперше з домашнім насильством як працівник поліції (тоді ще – міліції) Марта Василькевич зіткнулася ще коли працювала дільничним офіцером.
«Я чергувала у слідчо-оперативній групі. Старша жінка зателефонувала, що її син з неї знущається. Ми приїхали і виявили, що син не тільки бив матір, ще й стояв на обліку як раніше судимий. В цього разу він так сильно побив матір, що вона потрапила до лікарні. На той час у кримінальному кодексі статті за домашнє насильство не було. Тому ми скерували до суду справу про тілесні ушкодження середньої важкості. Його посадили. Мама, на щастя, вижила», - згадує вона.
Але цього року насильник вийшов на волю. І вже шість разів протягом цього року працівники сектору протидії домашньому насильству знов виїжджали за знайомою адресою.
Ще один кривдник мешкає у Галицькому районі. Він постійно б’є свою матір, але так акуратно, що на тілі не залишається слідів. Тільки цього року за цією адресою сім разів виїжджала група на виклики. Аж поки насильник, впевнившись у власній безкарності, таки допустився помилок. Полісменам вдалося задокументувати сліди насильства. І зараз справа перебуває у суді. На жаль, в цій історії є ще одна дійова особа – інший син цієї жінки, який вирішив не втручатися у ситуацію та спостерігати збоку, поки його брат б’є матір. Його, звісно, до відповідальності не притягнуть, на жаль. Але працівники поліції сподіваються, що хоча б той, хто роками підіймає руку на маму, отримає реальний термін ув’язнення.
Назар Островський у своєму доробку теж має сім’ї, куди навідувався як дільничний, а зараз вже як старший інспектор сектору протидії домашньому насильству. Так, вперше факт домашнього насильства в цій родині він зафіксував у 2017 році. Потім протягом чотирьох років йому багато разів доводилося навідуватися до цієї родини.
«Вони вже й розлучилися, роз’їхалися, розміняли квартири. А я все одно до них їжджу. Увесь час мають якісь конфлікти, навіть якщо не проживають на одній території», - говорить він.
Окрім того, дуже часто чоловіки намагаються не впустити до хати поліцію. Інколи справа доходить до бійки, в якій страждають працівники поліції.
Б’є - отже не любить
Дивують працівників поліції жінки, які пробачають своїм кривдникам. Чоловік її б’є, потім просить пробачення, або й не просить, а звинувачує жінку у тому, що вона його довела до сказу. А жінка скасовує виклики або забирає заяви, бо ж вона його – кохає.
«У Франківському районі мешкає подружжя. Діти у них уже дорослі, живуть окремо. А ми постійно отримуємо виклики: він її б’є, виганяє з хати. Вона тривалий час або не зверталася, або як викликала поліцію, то відразу ж скасовувала виклик. Казала: я його кохаю, він вже заспокоївся, він більше не буде. Але цього року не витримала і вже не відмовлялася від своїх скарг. Було кілька викликів. А зараз слідчі готують матеріали до суду по статті 126.1 – домашнє насильство», - розповідає начальник сектору протидії домашньому насильству.
За її словами, донедавна жінки часто відмовлялися від обвинувачень шодо кривдника. Проте зараз вже відмова жінки не має значення. За статтею 126 Кримінального кодексу України, справа все одно піде до суду, навіть якщо потерпіла стверджуватиме, що пробачила та замирилася з чоловіком або сином.
Також Марта Василькевич згадує випадок у Сихівському районі, коли жінка стільки разів пробачала чоловікові, сподіваючись, що він зміниться, що одного разу він її побив лендь не до смерті. На щастя, жінка вижила.
Щоправда, бувають випадки, коли жінка не витримує і вбиває свого насильника.
«Минулого року у Личаківському районі стався такий випадок. Вони обоє старші, їм десь поза 50. Ми постійно фіксували факти вчинення домашнього насильства – він її бив. І одного разу вона не витримала і взяла до рук ножа. Тоді вже винною стала вона»,- каже Марта Василькевич.
Жінки, не ображайте, чоловіків, вони у нас – надто слабкі
Полісменка нагадує, що закон про домашнє насильство застосовується як до чоловіків, так і до жінок. Не варто думати, що коли насильниця жінка, то не відповідатиме за законом. Тим більше, що психологічне насильство – це теж злочин.
Так, у Шевченківському районі полісмени мають родину, де чоловік постійно скаржиться на дружину. Каже: вона мене ображає, обзиває при дітях. На цю жінку поліція складає протоколи та пояснює, що ще кілька таких викликів і до неї застосують кримінальне покарання. Можливо, варто піти до сімейного психолога та розв'язати проблему за допомогою фахівця. Або ж розлучитися і не бачити одне одного.
«У Львові працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. Ми з ними щоденно обмінюємося інформацією щодо викликів. Вони виїжджають у такі родини, тому що у них є кваліфіковані психологи. І вони реально допомагають», - переконана Марта Василькевич.
Хоча бувають випадки, коли чоловікові подобається жити коштом жінки. А її сварки на тему «встань з дивана та знайди собі роботу» він сприймає, як домашнє насильство. Тоді полісмени, розпитуючи про ситуацію в родині у дітей-підлітків, дізнаються, що тато провокує маму на сварки. А мама заробляє та забезпечує себе й дітей. Щоб утримувати ще й тата, з його захцянками, у неї не вистачає сил.
Один з нетипових випадків згадує Назар Островський. Чоловік поскаржився у поліцію, що жінка розбила горня у нього на голові. На місці злочину полісмени застали змучену хвору жінку, яка скаржилася на постійні подружні зради чоловіка. Під час чергової сімейної сварки у неї не витримали нерви і вона жбурнула в чоловіка перше, що трапилося під руку.
Батьки п’ють, б’ються, а страждають діти
За словами Марти Василькевич, найважчі виклики – це виклики у родини, де є діти. Нещодавно їм довелося виїхати в Підбірці, село, яка тепер теж є територією Львова. Поліцію викликали сусіди, сказали, що там крики, сварки, плачі, а в хаті – троє малих дітей.
«Виїхав екіпаж поліції. У хаті – антисанітарні умови. І батько, і мати у стані страшного алкогольного сп’яніння. Це був вихідний день. На жаль, державні соціальні служби не працювали, а вилучити дітей ми можемо тільки з працівниками служби у справах дітей. Ми знайшли бабусю, яка живе через два села та завезли їй. Потім повідомили службу у справах дітей. Вчора дітей забрали до притулку», - розповідає полісменка.
За її словами, дуже часто у таких випадках поліцію викликають саме сусіди. І хоча після цього кривдники намагаються дізнатися, хто ж повідомив про домашнє насильство, та полісмени таку інформацію йому не надають.
Кривдник у білій сорочці
Полісменка також зазначає, що не завжди кривдник – це особа низького соціально статусу. На жаль, часто до домашнього насилля вдаються особи, які мають добру роботу, їх поважають в трудовому колективі, і ніхто б ніколи не здогадався, що діється у нього вдома.
Нещодавно довелося виїжджати на виклик у Личаківський район. Жінка поскаржилася на чоловіка. На місці побачили гарне помешкання, де живуть забезпечені люди. Чоловік виявився лікарем-стоматологом. Він не бив дружину, але принижував словесно, використовував нецензурну лексику та погрожував виселити з помешкання. Вона кілька разів викликала поліцію і зараз жінка має намір звернутися до суду для обмеженого припису, тобто виселити кривдника на пів року. Протягом цього часу жінка хоче розлучитися.
За словами Марти Василькевич, психологічним насильством вважається навіть випадок, коли чоловік висловлює невдоволеність зовнішністю жінки, довжиною її спідниці або її недостатньо добрими кулінарними талантами.
Кодове слово
У жовтні 2019 році у Львові запровадили пілотний проєкт «Поліна» - поліція проти насильства. З січня цього року це вже постійний сектор поліції. А назва «Поліна» переродився у позивний. І зараз, коли громадяни телефонують на 102 та просять допомоги в «Поліни», то чергові відразу знають, що сталося і кого скеровувати.
Водночас на жаль, в Україні ще досі жертви не знають, як викликати поліцію, аби кривдник не здогадався про це. За словами полісменки, зараз розробляються правила та виробляються кодові слова та фрази, які жертва зможе сказати й оператор на 102 відразу зрозуміє, що саме сюди терміново потрібно висилати наряд. Очікується, що цей проєкт запрацює вже з другого півріччя.
Нагадаємо, як уже повідомляв «Вголос», під час пандемії загострилася проблема насильства. 1 липня Верховна Рада посилила відповідальність за скоєння домашнього насильства.
ІА "Вголос": НОВИНИ