Олександр Вардзаль – депутат Львівської міської ради (фракція БЮТ), секретар комісії економічної політики.
Олександре Григоровичу! Зараз гаряче обговорюється прийняття міськрадою бюджету розвитку. Поясніть, будь-ласка, що ж усе-таки спонукало депутатів проголосувати за цей дефіцитний бюджет, адже спочатку вони ніяк на це не погоджувалися?
Депутатський корпус Львівської міської ради робить все від нього залежне, щоб чемпіонат Євро-2012 відбувся у нашому місті. Ми хочемо, щоб підготовка Львова до Євро-2012 проходила чесно і прозоро. Саме тому більшість депутатів цілком вмотивовано поставили вимогу: перед тим, як затверджувати бюджет розвитку на цей рік, ознайомитися з результатами виконання минулорічного бюджету, внести зміни у структуру виконавчої влади міськради і прийняти програму підготовки до Євро-2012. Міський голова погодився на це, однак ці питання не були готові до заслуховування і через це сесія затягнулася.
Прийняття бюджету розвитку 2009 слід розцінювати як компроміс, прояв колективної відповідальності депутатів та виконавчої влади міста за долю такого важливого для Львова проекту, як Євро-2012.
Нас, депутатів, далеко не у всьому задовольнила почута інформація. Залишилося багато запитань щодо програми підготовки до Євро-2012. На нашу думку, вона є "сирою", не пропрацьованою у деталях і не містить графіку та кошторису робіт. Щодо змін структури виконавчих органів міськради, то тут також наразі не прийнято остаточного рішення, а є тільки бачення того, що її треба змінювати в бік скорочення керівних посад, які дублюють функції. Ну, а бюджет розвитку 2008 року виконаний лише на 68%. Однак хотілось би не тільки почути про те, чому так сталося, але й зрозуміти хто нестиме відповідальність за недовиконання бюджету 2008.
У нас також є багато запитань щодо бюджету розвитку 2009 року. Наразі є справедливими закиди щодо того, що він у своїй більший частині є віртуальним, а не реальним, бо немає підтвердження жодного кредиту, позики, невідомі їх розміри, відсотки, тобто немає жодної конкретики, а є тільки мрії Андрія Івановича.
Попри ці всі недоліки ми погодилися проголосувати за цей бюджет виключно тому, що хочемо, щоб Євро-2012 у Львові відбулося. При цьому депутати свідомі того, що у травні, залежно від остаточного рішення УЄФА, цей бюджет буде переглянуто і наповнено реальним змістом. Тоді ж буде затверджено в остаточному варіанті конкретну Програму підготовки до Євро. Наразі ж – це красива декларація і не більше.
Поясніть, будь-ласка, що це за проблема реформування виконавчої структури міськради?
Криза примушує нас сьогодні жити економно і економно витрачати кошти громади. Тому депутати запропонували не тільки скоротити чисельність міських чиновників за рахунок вакантних посад, але й зменшити кошти на утримання апарату міськради за рахунок ліквідації посад, які взаємно дублюються. Сьогодні вивчаємо доцільність паралельного існування посад керівників департаментів та заступників голови. Їх функції майже однакові, а от відповідальність лягає передусім на керівників департаментів.
То чи не варто скоротити посади заступників голови міськради, яких є аж троє? Остаточне рішення з цього питання прийматиме мер. Ми ж вирішили створити робочу комісію, яка має виробити політичне рішення з цього питання. Однак доки не внесена ясність в цю проблему, вважаємо не варто і не етично проводити кадрові зміни чи призначення в керівництві виконавчої влади.
Олександре Григоровичу, чи можете Ви, як секретар депутатської комісії економічної політики Львова, окреслити головні пріоритети у її роботі?
Говорити про пріоритети економічної політики міста з впевненістю можна лише на найближчу перспективу, позаяк робота над Стратегією розвитку міста все ще не завершена і, смію зауважити, ведеться дещо безсистемно.
Сьогоднішні пріоритети визначає кризова ситуація у світовій економіці. Львів не відчув різкого економічного падіння, як це сталося на Сході України, де в більшості міст промислові підприємства є основоформуючими. У Львові ж промисловість не відіграє домінуючої ролі в розвитку економіки міста, хоча і залишається важливим її сектором. Конкуренцію їй становить малий і середній бізнес. Наше ж завдання: в рамках повноважень місцевого самоврядування подбати про те, щоб допомогти і львівській промисловості, і львівському малому та середньому бізнесу вистояти в умовах кризи, зберегти робочі місця та відомі львівські бренди.
На останній сесії ми свідомо перенесли на літо розгляд питання введення нових нормативів оцінки землі. Бо розуміємо, що підвищення ціни на міську землю потягне за собою зростання податків та орендної плати за неї. В умовах кризи, таке навантаження навряд чи буде під силу багатьом львів’янам, які мають власний невеличкий бізнес.
Перед тим ми, депутати, горою встали за прийняття нового положення щодо МАФів. Під час кризи недоречно розмірковувати про те чи спотворюють МАФи краєвид "європейського" Львова. Сьогодні на рахунку кожне збережене робоче місце, а МАФи дають заробіток тисячам львів’ян.
Щодо розвитку промисловості у Львові, то міська рада свого часу прийняла рішення про виділення близько 50 га землі у районі Рясне-2 під створення промислової зони. Ця земля ділянками по 1 га має виділятися тільки під виробничі площі. Кожен потенційний інвестор може її придбати. Наскільки мені відомо, зголосилося чимало охочих. Але з певних причин вони розверталися і, на жаль, ішли геть зі Львова.
Чому депутати так пасивно відреагували на те, що Львів не підтримав свого місцевого товаровиробника і закупив тролейбуси не у ЛАЗу, а в Луцьку? Заяви мера Садового про те, що міська влада це зробили, щоб не порушити закон – не викликають довіри і звучать доволі непатріотично.
Згоден з Вами, що Садовий каже не всю правду. Наскільки я пам’ятаю, коли депутати приймали рішення про закладання у минулорічний бюджет грошей на закупівлю тролейбусів, наголошувалося, що ці кошти виділяються на закупівлю саме ЛАЗівських машин. Хоча такі заяви насправді не мають законної сили, бо завжди проводиться тендер. Підозрюю, що обійти цей наказ депутатів виконавчій владі вдалося за рахунок, так би мовити, "специфічно" виписаних умов проведення тендеру на закупівлю тролейбусів.
Наприклад, при закупівлі луцьких тролейбусів не було виконано прописану законом вимогу щодо пристосованості громадського транспорту до перевезення інвалідів, не враховано, що у Львові не створено ремонтної бази і немає запасних деталей для них.
До того ж ми, депутати, вчасно не були поінформовані виконавчою владою ні про хід тендерного конкурсу, ні про його результати. Не останню причину цього вбачаю в тому, що депутати практично усунуті від участі у тендерних комісіях. Не так давно поставили вимогу, що депутат потрібен мати спеціальну підготовку для того, щоб працювати в тендерній комісії. Таке навчання він повинен пройти за власний кошт, а коштує воно від 3 до 5 тис. грн. В той час як представники виконавчих органів навчалися коштом міськради.
Цього року ми заклали у бюджет 10 млн. 600 тис. грн. на закупівлю тролейбусів.
І прослідкуєте, щоб були куплені тролейбуси львівського виробництва?
Обов’язково. Нещодавно депутати від БЮТ зустрічалися з керівництвом ЛАЗу і обговорювали перспективи розвитку підприємства. Особисто мене зацікавив проект випуску вузькоколійного трамваю, що може знайти попит як у Львові, так і в Європі. На думку фахівців – це перспективний, але складний і затратний проект, який можна реалізувати лише на високотехнічній базі, якою сьогодні в Україні володіє хіба що ЛАЗ.
В той же час у цьогорічний бюджет міськради закладено 11 млн. грн. на програму "Львівський трамвай". Тобто виходить хтось планує: чи знову закупити секонд-хенд в Європі, чи організувати окреме виробництво трамваїв. Останнє виглядає таким ж нереальним і економічно невиправданим, як й будівництво тієї ж трамвайної лінії на Сихів.
На жаль, в адміністрації мера не всі фахівці є львів’янами, чомусь дуже багато "запозичених" менеджерів, позбавлених львівських, в хорошому сенсі слова, амбіцій. Останнє – важливий позитивний фактор, який відсутній при прийнятті рішень. А у міських чиновників обов’язково має бути гордість за те, що вони – львів’яни!
Як Ви особисто бачите вирішення конфліктної ситуації навколо Південного ринку?
"Південний" склався як головний торговий центр Львова, без якого вже давно неможливо уявити наше місто. Тому ринок треба легалізувати. Але остаточне вирішення цієї проблеми насправді залежить від доброї волі двох людей: мера Садового і власника ринку нардепа Петра Писарчука. Вони повинні знайти спільну мову і врегулювати це питання.
Проблема "Південного" лежить не так в економічній, як в етичній площині. Бо наскільки по-європейськи не виглядав би ринок і яким би він не був великим, це по-суті самобуд. Отож його легалізація створить прецедент для інших власників самобудів, яким відмовлено в легалізації, з’явиться підстава звинувачувати владу у вибірковості підходів.
фото: 8.city-adm.lviv.ua
Олександре Григоровичу! Зараз гаряче обговорюється прийняття міськрадою бюджету розвитку. Поясніть, будь-ласка, що ж усе-таки спонукало депутатів проголосувати за цей дефіцитний бюджет, адже спочатку вони ніяк на це не погоджувалися?
Депутатський корпус Львівської міської ради робить все від нього залежне, щоб чемпіонат Євро-2012 відбувся у нашому місті. Ми хочемо, щоб підготовка Львова до Євро-2012 проходила чесно і прозоро. Саме тому більшість депутатів цілком вмотивовано поставили вимогу: перед тим, як затверджувати бюджет розвитку на цей рік, ознайомитися з результатами виконання минулорічного бюджету, внести зміни у структуру виконавчої влади міськради і прийняти програму підготовки до Євро-2012. Міський голова погодився на це, однак ці питання не були готові до заслуховування і через це сесія затягнулася.
Прийняття бюджету розвитку 2009 слід розцінювати як компроміс, прояв колективної відповідальності депутатів та виконавчої влади міста за долю такого важливого для Львова проекту, як Євро-2012.
Нас, депутатів, далеко не у всьому задовольнила почута інформація. Залишилося багато запитань щодо програми підготовки до Євро-2012. На нашу думку, вона є "сирою", не пропрацьованою у деталях і не містить графіку та кошторису робіт. Щодо змін структури виконавчих органів міськради, то тут також наразі не прийнято остаточного рішення, а є тільки бачення того, що її треба змінювати в бік скорочення керівних посад, які дублюють функції. Ну, а бюджет розвитку 2008 року виконаний лише на 68%. Однак хотілось би не тільки почути про те, чому так сталося, але й зрозуміти хто нестиме відповідальність за недовиконання бюджету 2008.
У нас також є багато запитань щодо бюджету розвитку 2009 року. Наразі є справедливими закиди щодо того, що він у своїй більший частині є віртуальним, а не реальним, бо немає підтвердження жодного кредиту, позики, невідомі їх розміри, відсотки, тобто немає жодної конкретики, а є тільки мрії Андрія Івановича.
Попри ці всі недоліки ми погодилися проголосувати за цей бюджет виключно тому, що хочемо, щоб Євро-2012 у Львові відбулося. При цьому депутати свідомі того, що у травні, залежно від остаточного рішення УЄФА, цей бюджет буде переглянуто і наповнено реальним змістом. Тоді ж буде затверджено в остаточному варіанті конкретну Програму підготовки до Євро. Наразі ж – це красива декларація і не більше.
Поясніть, будь-ласка, що це за проблема реформування виконавчої структури міськради?
Криза примушує нас сьогодні жити економно і економно витрачати кошти громади. Тому депутати запропонували не тільки скоротити чисельність міських чиновників за рахунок вакантних посад, але й зменшити кошти на утримання апарату міськради за рахунок ліквідації посад, які взаємно дублюються. Сьогодні вивчаємо доцільність паралельного існування посад керівників департаментів та заступників голови. Їх функції майже однакові, а от відповідальність лягає передусім на керівників департаментів.
То чи не варто скоротити посади заступників голови міськради, яких є аж троє? Остаточне рішення з цього питання прийматиме мер. Ми ж вирішили створити робочу комісію, яка має виробити політичне рішення з цього питання. Однак доки не внесена ясність в цю проблему, вважаємо не варто і не етично проводити кадрові зміни чи призначення в керівництві виконавчої влади.
Олександре Григоровичу, чи можете Ви, як секретар депутатської комісії економічної політики Львова, окреслити головні пріоритети у її роботі?
Говорити про пріоритети економічної політики міста з впевненістю можна лише на найближчу перспективу, позаяк робота над Стратегією розвитку міста все ще не завершена і, смію зауважити, ведеться дещо безсистемно.
Сьогоднішні пріоритети визначає кризова ситуація у світовій економіці. Львів не відчув різкого економічного падіння, як це сталося на Сході України, де в більшості міст промислові підприємства є основоформуючими. У Львові ж промисловість не відіграє домінуючої ролі в розвитку економіки міста, хоча і залишається важливим її сектором. Конкуренцію їй становить малий і середній бізнес. Наше ж завдання: в рамках повноважень місцевого самоврядування подбати про те, щоб допомогти і львівській промисловості, і львівському малому та середньому бізнесу вистояти в умовах кризи, зберегти робочі місця та відомі львівські бренди.
На останній сесії ми свідомо перенесли на літо розгляд питання введення нових нормативів оцінки землі. Бо розуміємо, що підвищення ціни на міську землю потягне за собою зростання податків та орендної плати за неї. В умовах кризи, таке навантаження навряд чи буде під силу багатьом львів’янам, які мають власний невеличкий бізнес.
Перед тим ми, депутати, горою встали за прийняття нового положення щодо МАФів. Під час кризи недоречно розмірковувати про те чи спотворюють МАФи краєвид "європейського" Львова. Сьогодні на рахунку кожне збережене робоче місце, а МАФи дають заробіток тисячам львів’ян.
Щодо розвитку промисловості у Львові, то міська рада свого часу прийняла рішення про виділення близько 50 га землі у районі Рясне-2 під створення промислової зони. Ця земля ділянками по 1 га має виділятися тільки під виробничі площі. Кожен потенційний інвестор може її придбати. Наскільки мені відомо, зголосилося чимало охочих. Але з певних причин вони розверталися і, на жаль, ішли геть зі Львова.
Чому депутати так пасивно відреагували на те, що Львів не підтримав свого місцевого товаровиробника і закупив тролейбуси не у ЛАЗу, а в Луцьку? Заяви мера Садового про те, що міська влада це зробили, щоб не порушити закон – не викликають довіри і звучать доволі непатріотично.
Згоден з Вами, що Садовий каже не всю правду. Наскільки я пам’ятаю, коли депутати приймали рішення про закладання у минулорічний бюджет грошей на закупівлю тролейбусів, наголошувалося, що ці кошти виділяються на закупівлю саме ЛАЗівських машин. Хоча такі заяви насправді не мають законної сили, бо завжди проводиться тендер. Підозрюю, що обійти цей наказ депутатів виконавчій владі вдалося за рахунок, так би мовити, "специфічно" виписаних умов проведення тендеру на закупівлю тролейбусів.
Наприклад, при закупівлі луцьких тролейбусів не було виконано прописану законом вимогу щодо пристосованості громадського транспорту до перевезення інвалідів, не враховано, що у Львові не створено ремонтної бази і немає запасних деталей для них.
До того ж ми, депутати, вчасно не були поінформовані виконавчою владою ні про хід тендерного конкурсу, ні про його результати. Не останню причину цього вбачаю в тому, що депутати практично усунуті від участі у тендерних комісіях. Не так давно поставили вимогу, що депутат потрібен мати спеціальну підготовку для того, щоб працювати в тендерній комісії. Таке навчання він повинен пройти за власний кошт, а коштує воно від 3 до 5 тис. грн. В той час як представники виконавчих органів навчалися коштом міськради.
Цього року ми заклали у бюджет 10 млн. 600 тис. грн. на закупівлю тролейбусів.
І прослідкуєте, щоб були куплені тролейбуси львівського виробництва?
Обов’язково. Нещодавно депутати від БЮТ зустрічалися з керівництвом ЛАЗу і обговорювали перспективи розвитку підприємства. Особисто мене зацікавив проект випуску вузькоколійного трамваю, що може знайти попит як у Львові, так і в Європі. На думку фахівців – це перспективний, але складний і затратний проект, який можна реалізувати лише на високотехнічній базі, якою сьогодні в Україні володіє хіба що ЛАЗ.
В той же час у цьогорічний бюджет міськради закладено 11 млн. грн. на програму "Львівський трамвай". Тобто виходить хтось планує: чи знову закупити секонд-хенд в Європі, чи організувати окреме виробництво трамваїв. Останнє виглядає таким ж нереальним і економічно невиправданим, як й будівництво тієї ж трамвайної лінії на Сихів.
На жаль, в адміністрації мера не всі фахівці є львів’янами, чомусь дуже багато "запозичених" менеджерів, позбавлених львівських, в хорошому сенсі слова, амбіцій. Останнє – важливий позитивний фактор, який відсутній при прийнятті рішень. А у міських чиновників обов’язково має бути гордість за те, що вони – львів’яни!
Як Ви особисто бачите вирішення конфліктної ситуації навколо Південного ринку?
"Південний" склався як головний торговий центр Львова, без якого вже давно неможливо уявити наше місто. Тому ринок треба легалізувати. Але остаточне вирішення цієї проблеми насправді залежить від доброї волі двох людей: мера Садового і власника ринку нардепа Петра Писарчука. Вони повинні знайти спільну мову і врегулювати це питання.
Проблема "Південного" лежить не так в економічній, як в етичній площині. Бо наскільки по-європейськи не виглядав би ринок і яким би він не був великим, це по-суті самобуд. Отож його легалізація створить прецедент для інших власників самобудів, яким відмовлено в легалізації, з’явиться підстава звинувачувати владу у вибірковості підходів.
фото: 8.city-adm.lviv.ua
ІА "Вголос": НОВИНИ