В ніч з 24 на 25 серпня у таксі, в якому їхало п’ять осіб, на шаленій швидкості врізався легковик. За кермом був нетверезий водій, який виїхав на зустрічну. Сорокарічний водій таксі, шістнадцятилітня пасажирка та двадцятилітній пасажир загинули на місці. Це тільки один епізод з 38 ДТП, які трапилися у Львівській області протягом цих восьми місяців з вини нетверезих водіїв. У цих аваріях загинуло 12 осіб, травмовано – 55.

Чи можна було уникнути цих трагедій «Вголос» з’ясовує з заступником декана факультету №3 Львівського державного університету внутрішніх справ, кандидатом юридичних наук, доцентом, майором поліції Михайлом Шевцівим.

У сусідів покарання жорсткіше

За українським законодавством ступінь сп’яніння водія не може перевищувати 0,2 проміле. До порівняння, в інших країнах цей рівень є більшим.

«У Німеччині – 0,5 проміле, а у Великобританії (окрім Шотландії) – 0,8. У цих країнах водію навіть дозволяється випити келих вина. Проте для тих, хто порушив закон, - передбачено суворіше покарання та значно вищий розмір штрафу. У Великобританії порушнику доведеться сплатити кілька тисяч євро.

Водночас у Німеччині заборонено вживати алкоголь, якщо водію ще не виповнився 21 рік чи якщо стаж його керування – менше двох років. Така заборона також діє, якщо водій скоїв ДТП або ж поліцейський вважає, що він поводиться неадекватно. А от порушнику, якого повторно впіймали нетверезим за кермом, загрожує ув’язнення.

У Франції, якщо у водія в організмі виявили понад 0,8 проміле, він сплатить високий штраф і його можуть ув’язнити терміном до двох років. Якщо ж водій був під впливом наркотиків, то розмір покарання ще збільшується. Водночас для новачків за кермом допустима норма алкоголю в крові - не більше 0,2 проміле.

У Польщі цей показник такий же, як в Україні. Якщо ж виявлять понад 0,5 проміле – водій може потрапити до в’язниці», - порівнює законодавство європейських країн Михайло Шевців.

За його словами, найбільш вимогливе законодавство у Японії. Там карають не тільки нетверезого водія, але й пасажирів за те, що не зупинили порушника та не повідомили про цей випадок. І, наразі, в Японії зафіксували найбільший штраф за водіння у нетверезому стані, яке призвело до ДТП з постраждалими – два з половиною мільйони доларів США.

Чи допоможуть великі штрафи?

Полісмен переконаний, що матеріальне покарання за  водіння у нетверезому стані має значення.

майор Михайло Шевців

Так, в Україні за останні роки тричі збільшували штрафи – у 2016, 2020 та у 2021 році. На сьогодні згідно зі статтею 130 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» від 17 березня 2021 року штраф за керування автомобілем у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння становить одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 тисяч гривень, та позбавлення правом керування транспортом на один рік. Якщо особу затримали нетверезою вдруге, то штраф сягатиме уже 34 тисяч гривень. А якщо втретє – то 51 тисячу гривень.

«Збільшення розміру штрафу відчутно впливає на кількість порушень. Не кожен громадянин може собі дозволити заплатити за сто грамів алкоголю таку суму», - каже Михайло Шевців.

Окрім адміністративної відповідальності за керування у нетверезому стані, існує ще й кримінальна. Вона настає, коли п’яний водій скоїв ДТП, у якому хтось травмувався або ж загинув. Щоправда, якщо потерпілий відбувся синцями, то винуватця можуть лише оштрафувати.

На думку поліцейського, через високі штрафи водії частіше замислюються, чи варто сідати за кермо напідпитку. Хоча є й затяті порушники, які вірять у власну безкарність.  

Хто частіше сідає п’яним за кермо – чоловіки чи жінки?

Нагадаємо, що штрафи за керування у нетверезому стані водій не сплачує на місці, де його затримали, а після рішенням суду про накладення адміністративного стягнення.

А щоби довести справу до суду, поліцейський повинен подати обґрунтовані докази, що водій таки був нетверезим.

«На вимогу працівника поліції, водій зобов’язаний дихнути у «Драгер». Якщо він відмовляється, то поліцейський може скерувати водія на проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі. Якщо ж водій відмовляється, це зазначають у протоколі. І це є підставою щодо накладення адміністративного стягнення. Але водій має право оскаржувати це у суді», - пояснює Михайло Шевців.

У Львові обстеження водіїв проводять у спеціальному кабінеті на вулиці Кульпарківській. Такий кабінет діяв до 2017 року. Але потім його зачинили через брак коштів. І водіям пропонували пройти обстеження на сп’яніння у будь-якому медичному закладі. На жаль, тут часто ставалися зловживання. Львів’яни, мабуть, пам’ятають випадок, як кілька років тому, коли патрульна поліція затримала за кермом нетверезого головного лікаря однієї з поліклінік міста та запропонувала йому пройти обстеження у 8 лікарні Львова, черговий лікар цієї лікарні запропонував усім розійтися і забути про цей випадок. Мовляв, усі ми люди, з будь-ким може трапитися. І тільки завдяки розголосу громадськості, приховати цей факт не вдалося. 

Проте, як свідчить судовий реєстр, до суду надходить доволі багато матеріалів від поліції щодо нетверезих водіїв.

«Тільки у 2020 році й тільки у Львові та області до суду було скеровано 2652 матеріали. 2487 водіїв притягнено до адміністративної відповідальності. І 165 водіїв не було оштрафовано. Причин тут декілька. Одна з них – коли порушника бере на поруки громадська організація або трудовий колектив. Це можливо, якщо порушника затримали вперше і його дії не призвели до важких наслідків. Інша – коли суд затягує строки розгляду справи аж допоки не завершиться термін, коли порушника можна покарати. І остання – це коли нефахово складено протокол», - пояснює фахівець. 

Цікаво, що згідно зі статистикою, найчастіше п’яними за кермо сідали чоловіки віком від 30 до 39 років. З вищезгаданих 2652 нетверезих водіїв виявилося лише 77 жінок.