Віднедавна в українському суспільстві збільшується градус тривоги. Тепер по нашому психологічному здоров'ю б'є не лише нова хвиля пандемії коронавірусу, а й розмови про ймовірний початок повномасштабної війни з боку Росії. Як наслідок, частина населення впадає у паніку та істерію. Люди втрачають здатність тверезо аналізувати дійсність: хтось «вимітає» продукти з полиць магазинів, а хтось узагалі думає про втечу з країни.
Чому меседжі про можливе повномасштабне вторгнення російських військ на терени України впливають на ментальне здоров'я українців та як за таких умов зберігати здоровий глузд, «Вголосу» розповіла психотерапевтка Анна Бєлих.
З кінця 2021 року в українському інформаційному просторі не вщухають розмови про наміри президента РФ Володимира Путіна розпочати повномасштабну війну. Відмежувати себе від цього практично неможливо: кожен українець, так чи інакше, думає про те, як розвиватиметься сценарій далі.
Внаслідок цього у частини населення виникає паніка та страх. А отже, меседжі про ймовірне вторгнення російських військ на терени України мають передусім і потужний вплив на ментальне здоров'я українців.
«Будь-яка незрозуміла ситуація, на яку ми ніяк не можемо повпливати, вибиває нас з колії. От живе собі середньостатистична людина: ходить на роботу, в школу, все у неї як завжди. Аж раптом їй повідомляють, що, можливо, завтра буде повномасштабна війна. Через цю невідомість у неї виникає страх», – розповідає психотерапевтка Анна Бєлих.
Як стверджує жінка, це питання є справді дуже серйозним та складним, тому що ми маємо справу не лише зі збройною, а й з психологічною атакою. Не варто забувати й про те, що використання людських страхів та навіювання паніки є одним з найпоширеніших прийомів російської пропаганди.
«Їм не потрібно щось робити з нами фізично, вони можуть зруйнувати нас зсередини. Паніка та страх – це дійсно маніпулятивний інструмент в руках російських загарбників, і про це слід пам'ятати», – каже вона.
За словами психотерапевтки, цей страх впливає на людей по-різному. Когось він буквально «заморожує», тож людина поступово втрачає сенс життя. Наприклад, каже про те, що вже немає сенсу ходити в школу чи на роботу, купувати нерухомість, витрачати гроші на відпочинок тощо.
Але є й інша категорія людей – ті, які кидаються навтьоки, знімають масово гроші з рахунків, закупляють продукти.
«Припустимо, купують на сім'ю з трьох людей 100 консерв. Такі дії, спричинені страхом та масовою панікою, викликають в державі штучний дефіцит, що, відповідно, дуже б'є по економіці. Тому що підприємствам потрібно буде шукати, де замовляти продукти. І самі продукти будуть дорожчими», – каже вона.
Що робити, аби цей страх нас не поглинав? Насамперед фахівчиня рекомендує зберігати спокій та здоровий глузд. Загроза вторгнення справді велика, утім найрозумніше, що ми можемо зробити зараз, – заздалегідь окреслити для себе подальший план дій. Якщо ж ми будемо піддаватися страху та паніці, нам буде складно його дотримуватись.
«Людям, які дуже переживають, раджу заздалегідь підготувати якусь сумку та скласти у неї паспорти, інші документи та необхідні речі. Все має лежати в одному місці. Якщо ж є страх за гроші – зняти з рахунку певну суму, але не дуже велику. Інакше, у випадку екстреної ситуації, страх за гроші знову з'явиться. Люди будуть думати, куди їх сховати, що викличе не заспокоєння, як здавалось би, а ще більшу паніку», – додає жінка.
Крім того, слід подбати й про засоби зв'язку у випадку екстреної ситуації. До прикладу, за умов воєнних дій можуть перестати працювати базові станції мобільного зв'язку. А у сучасному суспільстві, яке повністю залежне від інтернету та техологій, це точно викличе панічний стан.
Що у цьому випадку слід зробити? У цю ж «екстрену» валізу покласти карту України. Також потрібно заздалегідь обговорити з близькими людьми, де ви зустрінетесь із ними у випадку надзвичайної ситуації.
Важливо зібрати й усі необхідні медикаменти. Але й це слід робити з розумом. Їх потрібно купувати з запасом, утім, знову ж таки, не створюючи штучного дефіциту в державі.
«Якщо мислити глобальніше, уявіть: хтось один закупить собі медикаментів на 100 днів. Але ж інший, кому вони також потрібні, зможе купити собі цих же ліків лише на два дні. Тому що їх просто не вистачить. Відповідно, ця людина почне сіяти панку. І, знову ж таки, в державі буде штучний дефіцит», – каже Анна.
Також психотерапевтка закликає в жодному разі не припиняти свою діяльність, не виправдовуватись: «Щось може статись, а отже, потрібно сидіти вдома».
До прикладу, якщо діти ходять в садок чи в школу, вони і далі мають продовжувати це робити. Разом із цим, батьки повинні пояснити дітям, як саме вони мають діяти у випадку надзвичайної ситуації.
«Дітям слід пояснити, що у випадку обстрілів необхідно уважно слухати класного керівника чи вчителя та нікуди не втікати без його відома. Дитина дійсно може злякатись. Найгірше, якщо вона десь сховається і класний керівник її не зможе знайти. Тому це потрібно проговорювати», – зазначає фахівчиня.
І, що теж важливо, не можна втрачати оптимізм та віру в краще. Попереду справді невідоме, утім ми повинні продовжувати жити сьогоднішнім днем та не відкладати життя на потім.
«Якщо, припустимо, давно відкладали відпустку до кращого часу, то чому б просто зараз не відпочити? Якщо давно хотіли записатись на танці, то чому б зараз цього не зробити? Якщо давно не дзвонили своїм родичам, то чому б зараз не подзвонити? Чому б не сказати їм, як сильно ви їх любите? Прикро, але лише з сумного приводу ми частіше зідзвонюємось. Є навіть такий сумний жарт, що родини збираються або на похорон, або на весілля. Але можна ж подзвонити просто так. Дістати святкову скатертину, навіть якщо немає свята. Одягнути своє улюблене святкове плаття. Повечеряти у родинному колі. Це, в першу чергу, згуртує та зробить нас сильнішими. А страх та паніка – лише навпаки», – наголошує Анна.
ІА "Вголос": НОВИНИ