Це означає, що парламент підтвердив урядовий договір з косовськими албанцями.
Напряму схвалити цей документ парламент не міг, оскільки він може ратифікувати лише міжнародні угоди, а договір з Косово таким не вважається.
За нормалізацію відносин з косовськими албанцями проголосували 173 депутати Скупщини, проти проголосували 24 депутати, один утримався. Всього в парламенті 250 місць.
Брюссельська угода між Сербією і Косово поки не набула чинності, і коли це станеться, багато в чому залежить від дій сербської влади, оскільки проти документа виступають косовські серби, яких підтримує православна церква і рухи патріотичного та націоналістичного спрямування.
Косовські серби і частина опозиції вимагають від сербської влади провести загальнонаціональний референдум за цим договором, який, як вони вважають, зраджує національні інтереси. Уряд на чолі з Івіцою Дачічем проведення такого референдуму не виключає, але й відмовлятися від договору не планує.
Загалом влада в Белграді наголошує, що у випадку реалізації цього договору країні буде відкрито шлях до переговорів про вступ до Євросоюзу, а муніципалітети з більшістю сербського населення в Косово отримають додаткові правові механізми для захисту своїх інтересів.
Зазначимо, що на початку цього тижня цю угоду схвалили і уряд, і парламент Косово.
На завершення дебатів у парламенті Дачіч заявив, що Сербія як і раніше не визнає незалежності Косово, при цьому їй необхідно приймати непопулярне рішення про нормалізацію. За його оцінкою, у випадку відмови від договору косовським сербам загрожує доля співвітчизників з невизнаної Республіки Сербської Країни у Хорватії.
Дачіч нагадав, що серби з Країни тоді відмовилися від договору про врегулювання під назвою Z-4. Це призвело до проведення хорватською армією військової операції "Буря" в 1995 році, в результаті чого Сербська Країна припинила існування, а біженцями стали сотні тисяч представників сербської національності.
Джерело: ria.ru
ІА "Вголос": НОВИНИ