Петер Лоденіус, журналіст, редактор фінського видання "Новий час" (Ny tid), автор книги "Україна в центрі Європи".
Чому саме Україна Вас цікавить?
Мене цікавить розподіл між Габсбурзькою імперією і Російською імперією, який проходить через територію України. Моя ідея була такою, щоб порівняти Західну і Східну Україну, більш авторитарну традицію східної частини і більш демократичну традицію на Заході. Взагалі, вона відповідає дійсності ця ідея, але зібрати всі факти для мене надто складно.
Мене цікавить так само, наприклад, через письменників, єврейських письменників дослідити феномен єврейства в Західній Україні як таке. І ще ці письменники писали німецькою, української я не розумію, але я розумію німецьку.
Чи вважаєте Ви письменників про яких пишете, українською культурною спадщиною?
Більше східноєврейською. Але ця традиція у деякій формі поїхала далі. Мене захоплює також трансцендентальний вимір. Євреї жили і сподівались, що наступне життя буде краще.
Чому "Україна в центрі Європи"?
Назва провокативна. Я хочу показати читачам, що це так само частина Європи і частина не тільки Західної Європи, але також те, що Україна може дати Європі щось.
Сама ж ідея книжки зародилась у Фінляндії. Я був у Києві, але не був на Західній Україні. Ідея була така, що напише цю книгу колектив авторів, але так сталося, що написав я сам, одна кобіта мала написати про Пауля Целяна, але так не сталось.
Чим Україна важлива для Європи?
Є стереотип, Європа – це Італія, Франція, але є ще й інші традиції, без яких загальна картина буде надто бідна. Щоб у Західній Європі не думали про Україну, як про меншого брата Росії чи як про частину Росії, чи те саме, що Росія. Я хочу показати цією книжкою, що є ще багато інших інгредієнтів у цій історії, ніж просто російський міф, це одна з головних причин.
Що Вам в Україні подобається найбільше ?
Те, що мене найбільше цікавить, у цій книзі згадується найменше. Це на мою думку Помаранчева революція. Це був результат настроїв у Західній Україні, принаймні я так сприймав, так само культура і історія, це все пов’язано. Я б не хотів розрізняти все якимось чином, воно все взаємопов’язано.
Я думаю, що все визначається у Західній і Центральній Україні, ось чому перемогли на виборах за демократичні сили. Центральна Україна прагне мати контакти з Європою, а в Західній Україні давно був цей контакт з Європою.
На якого читача орієнтується ця книжка?
Я редактор газети, яка називається "Новий час". Ми видаємо одну книжку в рік. І в першу чергу ця книжка надійде нашим передплатникам, але вона буде і в продажу також. "Новий час" – це видання для шведськомовних фінів. Ми публікуємо багато літератури, до речі, першими опублікували "Мумі-тролів" в 40 роках, я спрезентував цей номер Наталі Іваничук.
Окрім Вас, ще хтось цікавиться проблемами України, в Фінляндії є ще якісь книжки такого плану?
До Помаранчевої революції люди у нас, взагалі, не знали нічого про Україну, а от після цього почали цікавитись, як тут розвиваються події.
Чи були відгуки про цю книжку у Фінляндії?
Це були тільки реферативні статті, тому що, дуже мало людей розуміють, що відбувається в Україні. Це були радше оглядові статті, а не рецензії.
Скільки разів Ви були на Україні?
Під час роботи над цією книгою, я був декілька разв на Україні. Частково мета мого візиту сюди – передати книги тим людям, в яких я брав інтерв’ю.
А от є таке враження, що Україна – це все ж таки Європа?
Я не був на Східній Україні, тому не наважусь говорити про всю Україну, але принаймні враження у мене таке, що Львів – це Європа. І це одна з ідей цієї книжки. Сам Львів дуже подобається, відчуття домашні, нагадує мені Прагу, де я був багато разів, може тут давно існує ця традиція домашності.
Чи бував у містечках, де жили письменники?
Я був у Дрогобичі, мав їхати у Броди, але в той день поїхав у Чернівці. Там теж фантастично, зовсім інша атмосфера, Львів більш компактно-габсбурзький, а Чернівці – більш полікультурне місто. Я трохи намагався написати у книжці, що я вірю, що існувала гармонія між цими культурами, між німцями, євреями, поляками, румунами.
А це приїзд випадково співпав з виборами?
Основною причиною моєї поїзди була конференція у Сібіу, Трансільванія. І коли я дізнався, що вибори будуть через неділю, я вирішив скомбінувати цю поїздку. Я також напишу статтю про вибори.
І які враження від вибори?
Я не хотів би давати якісь оціночні судження, але це добра можливість для Ющенко і Тимошенко порозумітись.
Чи будуть про Україну ще якісь книжки?
Я планую написати книжку про Китай.
ІА "Вголос": НОВИНИ