Петро Адамик – керівник депутатської фракції ГП ПОРА у Львівській міській раді
Пане Адамику, Ви, як керівник фракції ГП «Пора» у Львівській міській раді, висловили занепокоєння тим, як сьогодні розвиваються стосунки між депутатським корпусом та виконавчою владою міста. Поясніть, будь-ласка, чим викликана така Ваша стурбованість?
Стурбованість висловлюють не тільки депутати «Пори», але й представники інших фракцій. У нас складається враження, що виконавча влада, якщо й прямо не ігнорує рішення міської ради, то в певному сенсі спотворює та підмінює їх у своїх діях. Можливо ми помиляємося, але саме це нас непокоїть і ми би хотіли розібратися в цих питаннях.
Чи можете навести приклади?
Будь-ласка, один з останніх прикладів. Міський голова видав розпорядження про створення чотирнадцяти робочих груп, які будуть займатися розробкою ідеології проведення Євро-2012 у Львов. З одного боку, це хороша ініціатива, адже необхідно напрацьовувати ідеї і готуватися до проведення чемпіонату. Однак, по-перше, питання про те, хто цим повинен займатися, не виносилося на широке обговорення, а по-друге, чомусь до складу, наприклад, робочої групи по молоді, спорту і туризму, яка складається з 14 осіб, увійшли виключно представники виконавчої влади та бізнесу. Жодного представника міської ради та громадськості до її складу не включено. Саме останнє мене найбільше здивувало. Адже якраз на міську раду, на її депутатський корпус, покладено функцію вироблення ідеології місцевого самоврядування. Лише після того, як я вголос висловив своє зауваження щодо складу робочої групи, чиновники опам’яталися і висловили бажання включити одного-двох депутатів до їх складу.
Свого часу міська рада прийняла рішення про виділення кожному депутату фонду допомоги в сумі 25 тис. грн., який цього року заплановано скерувати на ремонт дахів. Але чомусь виконавча влада прив’язала виділення цих коштів до другого траншу грошової позики. Тобто ці гроші будуть виділені лише зараз, восени. А коли ж буде проведено сам ремонт? Але й це ще не все. Чомусь чиновникам недостатньо особистого звернення і пропозицій депутата щодо ремонту дахів. Вони вимагають підпис голови фракції, до того ж – свідомо чи ні – але плутають адреси будинків, у яких планується провести такий ремонт.
Наведу ще один приклад, який вже було озвучено у пресі. Ми свого часу, попри те, що декларували необхідність зменшення кількості міських чиновників, пішли назустріч міському голові, проголосувавши за пропозицію про збільшення штату виконавчої влади на 130 штатних одиниць у зв’язку з підготовкою міста до Євро-2021. Насправді, відчувається потреба підсилити відділ контролю за орендою комунальної власності. Львову конче бракує фахових економістів, архітекторів, менеджерів, які би займалися безпосередньо підготовкою проектів до Євро-2012. Але чомусь, замість того, щоб заповнити ці кадрові прогалини, міський голова оголошує конкурси на нові посади своїх радників та посади в апараті міського голови. Це виглядає дивно. Більше того, це можна розцінити, як бажання міського голови розбалансувати нову управлінську систему, щоб перетягнути на себе вирішення всіх основних питань.
Пане Адамику, чи обговорювали Ви ці проблеми безпосередньо з міським головою?
Ні, бо Андрій Іванович Садовий вже півтора місяця чомусь не знаходить часу, щоб зустрітися зі мною, як з керівником фракції. Наскільки мені відомо, зустрітися з мером не можуть і голови інших фракцій. Ситуація дуже нагадує те, як Андрій Іванович спілкується з пресою. Ніби він постійно присутній, але як тільки потрібно приймати рішення чи нести персональну відповідальність — його немає.
Якщо ж говорити про чиновників міської ради, які сьогодні отримують немалі гроші за свою роботу, то я вважаю, що вони просто свідомо бойкотують вирішення будь-яких, навіть найменших, питань. Я бачу, що сьогодні склалася просто катастрофічна ситуація з роботою «єдиного вікна». Якщо існує хоча б найменша можливість дати банальну відписку, чиновники цим користаються і люди змушені знову цілими місяцями «ходити по колу»: з департаменту в департамент. Зрозуміло, що люди звертаються в таких ситуаціях за допомогою до депутатів. І ми намагаємося допомогти. Я особисто готовий «дотиснути» кожного чиновника і вирішити проблему кожної людини, яка до мене звернеться. Але чи це нормально? Чому не діють правила, чому не працює система роботи зі зверненнями громадян? Відповідь може буде тільки одна: хтось зацікавлений у тому, щоб всі питання вирішувалися «в ручному» режимі. І цим людям не залежить на рішеннях ради та позиції депутатів.
Зверну увагу ще на один момент. Уже протягом півтора року виконавча влада не може створити для депутатів нормальних умов для роботи з громадянами. Абсолютна більшість фракцій не мають кімнат для роботи і прийому громадян. Хоча зрозуміло, якби міський голова вирішив цю проблему, то черга на його особистий прийом скоротилася б, як мінімум, вчетверо і йому не потрібно було б демонструвати свою самопожертву, до другої ночі приймаючи громадян. Сподіваюся, що після того, як завершиться ремонт у Ратуші, ця проблема все ж таки буде вирішена.
На Ваш погляд, чому з’явилося стільки недоліків у стосунках між міськрадою та виконавчою владою, адже ще донедавна виглядало, що проблем у стосунках між ними практично немає?
Мені складно пояснити причини цього, але хочеться вірити, що вони носять суб’єктивний характер і пов’язані з тим, що реформа системи місцевого управління, яку ми розпочали у Львові, ще не завершена. Бо якщо всі наведені приклади трактувати як тенденцію, то тоді необхідно буде визнати, що ми змарнували півтора року.
Який Ви бачите вихід із ситуації, що склалася?
Ситуація, коли місто керується в режимі ручного управління, можлива лише за умови відсутності налагодженої системи управління, коли ніхто, окрім однієї людини, не розуміє куди насправді рухається розвиток міста. Саме тому ми, депутати міськради, повинні жорстко поставити питання про якнайшвидше прийняття Стратегії розвитку міста і Генплану. Без цих концептуальних документів неможливо жити далі. Відповідальність за їх підготовку повністю лежить на міському голові Садовому та виконавчій владі.
І другий момент, який є не менш принциповим. Депутати міськради повинні не лише подовжувати роботу над виробленням прозорих процедур, тобто створенням чесних правил, але й подбати про контроль над тим, як виконавча влада дотримується цих процедури і правил. Наприклад, я вважаю, що ми повинні змінити підходи до проведення тендерів і конкурсів. Вони повинні відбуватися за участю журналістів і висвітлюватися у пресі. Присутність журналістів на тендерах примусить відповідальніше ставитися до їх проведення як представників міської ради, так і депутатів.
Я не можу, наприклад, пояснити, чому до цього часу не організовано і не проведено тендер щодо проекту будівництва парку ім. Івана Павла ІІ на Сихові. Свого часу саме ГП «Пора» виступила ініціатором будівництва цього парку, ми лобіювали виділення бюджетних коштів і нас у цьому підтримали депутати інших фракцій. Відтак міська рада заклала в бюджеті кошти на це. Є готові проекти. Але чомусь до цього часу конкурс не організовано. А коли звертаєшся до чиновників з питаннями про те, чому не оголошується конкурс, в їх очах така нудьга, що моментально складається враження, що вони роздумують, що б тобі таке відповісти, аби ти звідси пішов.
20 вересня міська рада повинна визначити переможця конкурсу з комплексного поводження з твердими побутовими відходами у Львові. Результатів цього конкурсу з нетерпінням чекають громада Львова, а також громади сіл, розташованих навколо Грибовицького сміттєзвалища. Бо більше не можна зволікати з вирішенням проблеми утилізації відходів у Львові та закриттям Грибовицького сміттєзвалища. До участі у конкурсі зголосилися провідні українські компанії, які працюють на цьому ринку і добре відомі в Україні. Проте складається враження, що чиновники роблять все можливе для того, щоб цей конкурс не відбувся. Згадайте, про засідання конкурсної комісії журналістів жодного разу не повідомили, хоча останнє — обов’язок міської влади, яка декларує відкритість і прозорість у своїй роботі.
Якщо така ситуація з плановими тендерами та конкурсами, то виникає питання, а як виконавча влада впорається з тендерами, які будуть проводитися під об’єкти Євро-2012.
Якщо мова зайшла про Євро-2012, чи не могли б Ви пояснити позицію фракції «Пора» по питаннях, які будуть виноситися на найближче засідання сесії міської ради?
«Пора» вважає, що по всіх земельних ділянках і об’єктах, які планується збудувати у Львові до футбольного чемпіонату Європи, міською радою повинні проводитися відповідні конкурси та тендери. І змінювати правила вже у ході процесу підготовки до чемпіонату — не доцільно. Тим більше, що це знову ж таки робиться кулуарно, без відкритого обговорення та дискусії. Часу для підготовки до Євро-2012 сьогодні достатньо. Проте спроби змінити правила пославлять нас у ситуацію, коли доведеться все це робити поспіхом, нехтувати деякими законами, юридичними нормами, а отже всі процедури і рішення тоді навряд чи будуть визнані прозорими і чесними.
Які ще питання пропонуватиме до розгляду на найближчий сесії фракція ГП «Пора»?
Є багато робочих питань, які потребують термінового розгляду. Це, передусім, питання підготовки комунальних підприємств міста до зими і нового опалювального сезону. Новий керівник «Львівтеплоенерго» Кіт багато працює, і відчувається, що він на своєму місці. Проте чи достатньо цього, щоб подолати кризу, в якій зараз перебуває підприємство, яке він очолює? До цього часу ми не маємо відповіді від міського голови на питання як він бачить стратегію розвитку інших комунальних підприємств, таких, наприклад, як «Львівводоканал»; якою буде тарифна політика?; чи розпочнеться нарешті реформа ЖКГ і якою вона повинна бути?
Фракція «Пора» планує поставити на найближчій сесії питання про незадовільний стан вирішення транспортної проблеми в місті. Ми хочемо з’ясувати, чому незадовільно цього року здійснюється ремонт міжквартальних доріг, чому постійні корки на основних магістралях, як освоюються кошти, виділені на вирішення цих проблем. Адже транспортна проблема сьогодні визнається мешканцями однією з найголовніших проблем у нашому місті.
ІА "Вголос": НОВИНИ