Відставка Петра Олійника з посади голови Львівської облдержадміністрації не була громом з ясного неба. Її вже давно очікували. Ще кілька місяців тому, одразу після дострокових парламентських виборів, на яких пропрезидентський блок “НУ-НС” поступився в області БЮТу, з’явилися чутки, що Секретаріат Президента незадоволений роботою губернатора, і дні П. Олійника на посаді керівника області лічені…

Тоді в кулуарах і в пресі почали активно мусуватися прізвища можливих наступників Олійника. Серед найімовірніших називалися люди, дуже близькі до голови президентського Секретаріату Віктора Балоги. У цей час сам Олійник перебував на лікарняному, проходив реабілітацію після складної операції. Можливо, саме ця обставина і стримала Секретаріат Президента від радикального рішення…Петро Олійник протримався на посаді керманича області три роки і півмісяця. Указу Президента про звільнення передувала заява Петра Михайловича. Оскільки жодної прес-конференції чи публічної заяви Олійник з цього приводу не зробив, то залишилося відкритим питання: чи справді пішов з власної ініціативи, чи його “пішли”. Саме цим питанням ми й розпочали розмову з Петром Олійником.


Якщо у нас людина щось вирішує самостійно, то їй тільки здається, що вона приймає рішення самостійно. Людина є заручником обставин і, безумовно, на її рішення впливає багато речей, - каже Петро Олійник. - Те, що почало відбуватися в країні, мене не влаштовує. І це не влаштовує багатьох українців. Ми хочемо по-іншому бачити розвиток держави. Україна не має стабільної демократії. Якщо на кожному кроці не будемо декларувати цінностей демократії і права людей на правду, то ця демократія може перетворитися на авторитаризм. Коли я побачив, що можуть зняти голову райадміністрації без подання голови облдержадміністрації, коли побачив, що я даю вказівки окремим службам, а на це ніхто не реагує, коли інформаційні кілери почали працювати проти мене, то зрозумів, що втрачаю реальне керування. Мені видається смішним рішення про те, що потрібно стоси паперів списати, аби виїхати за межі Львівської області. Є розпорядження Секретаріату Президента, що голова ЛОДА та його заступники можуть виїжджати за межі Львівської області тільки за погодженням Секретаріату Президента.

Мене не влаштовує те, які “танці” почалися навколо партії “Наша Україна”. Люди, які вийшли з партії, почали казати, що, мовляв, партія недостатньо захищає Президента України. Люди мої добрі, про що ви говорите!

Давайте згадаємо, як мене з другого поверху викинули у Мукачевому. Як мені, керівникові штабу “Нашої України”, влаштували автомобільну катастрофу біля Трускавця. Які тортури я пройшов у період Медведчуків… Це я не захищаю Ющенка? Я не кажу, що окремі політичні діячі, які працюють у Секретаріаті Президента, не мають права на новий політичний проект? Президент може спиратися на нові політичні сили. Але не кажіть, що ми не з Президентом, не обпльовуйте нас. Це не означає, що на кістках “НУ” треба створювати нові партії. Я не дозволю нікому дискредитувати “НУ” в очах Президента та громадськості. Зрештою, Президент є почесним головою “НУ”…

- Але колись ви казали, що вас призначив Президент, і тільки він може попросити піти з посади. Мовляв, самі ви на такий крок не підете…

- Слово честі, Президент мені не казав писати заяви на звільнення. Багато неприємних слів він мені сказав після моєї відставки. Я на це заслужив. Я справді завжди говорив, що не подам у відставку. Але раніше не міг подумати, що настане час, коли я не зможу реалізувати себе як голова адміністрації. Останнім часом з’явилося багато центрів управління: Секретаріат Президента, окремі міністри, почали керувати якісь незрозумілі мені групи… Як після того, коли було зупинено найбільшу контрабанду м’яса – 32 вагони, або 1,5 тисячі тонн, можна було на другий день ліквідувати митницю? Я подав у відставку, бо реально не міг виконувати обіцянок, які дав Президенту.

- Виходить, ви капітулювали перед обставинами. Чула, що губернатори не мають прямого доступу, зокрема і телефонного, до Президента. Прямі телефони замкнуті на Балогу. Так виглядає, що ви не могли достукатися до Президента. Відставка – єдиний шанс звернути увагу глави держави на ваші проблеми в області…

- Це не мої проблеми… Можна ту чи іншу ситуацію поправити – зателефонувати, якось пробитися… В мене є багато можливостей спілкуватися з Президентом. Я маю телефон помічника, який завжди стоїть біля Президента, – і це в обхід всіх, зокрема і Балоги… Але це нічого не змінить. “НУ” і БЮТ потрібно разом відпрацювати правила гри. А потім – уряд і Секретаріат Президента разом мають відпрацювати правила гри з опозицією. Я відчув, що система державної управлінської машини починає деградувати. Основна з причин – багато політиків і з боку Юлії Тимошенко, і з боку Секретаріату Президента почали грати у свою гру.

- Не секрет, що у вас був конфлікт з Балогою. Чи відставка не є банальним наслідком цього особистого конфлікту?

- Я не дав Віктору Івановичу жодного приводу для конфлікту. Не дозволяв собі його критикувати. Але мене приймав на роботу Президент України, а не його секретаріат. Це єдине, що можу сказати. Все інше треба запитати у Віктора Балоги.

- Доводилося чути, що до деяких губернаторів надходила пропозиція виходити з “НУ” і йти у новий пропрезидентський політичний проект. Вам напередодні відставки такі пропозиції не надходили?

- Чув, що до окремих губернаторів така пропозиція надходила. До мене не звертались, бо перспективи дорівнюють нулю. Я маю багато опонентів, але маю і багато друзів, відчуваю підтримку багатьох людей у Києві. Я вдячний жителям Львова та області. Після відставки я стільки дзвінків отримав, скільки не отримував, коли працював губернатором.

- Кажете, в Києві у вас багато друзів. Чи не з’явилася серед друзів Юлія Тимошенко? Після відставки вона вам дзвонила і запросила на зустріч. Це ще раз підтверджує відомий вислів: у політиці немає вічних друзів і вічних ворогів, є тільки вічні інтереси…

- Я не вважаю себе політиком масштабу Тимошенко... Так, справді до мене був дзвінок Юлії Тимошенко. Вдячний їй за це.

- Здивувалися?

- Ні. У мене було кілька розмов з Тимошенко і під час першого прем’єрства, і другого. Окремі безвідповідальні політики з блоку Ю.Тимошенко, з Львівщини, демонізували мої стосунки з Юлією Володимирівною…

- Але ви й самі не раз давали підстави. Пам’ятаєте, як під час попередньої виборчої кампанії по телебаченню ви казали виборцям: “Краще голосуйте за соціалістів, ніж за Блок Тимошенко”…

- Я технологічно повинен був виграти вибори. У 2006 році я їх виграв. Я також можу дорікнути БЮТ. Як бабусі сідали в автобуси та електрички і розповідали байки… Але не будемо повертатися…

- Віктор Ющенко призначив вас радником. Для чого вам ця посада?

- Не подумайте, що вона мені потрібна, скажімо, через зарплату. Це радше психологічний крок, який потрібен мені. Щоб не трактували мою відставку як якийсь демарш, що я виходжу з команди Президента. Повірте, те, що я пережив за останні півроку, не бажаю пережити ворогу: чотири уряди, дві виборчі кампанії, три зміни Секретаріату Президента, хвороба, відставка…

- Вашого наступника Миколу Кметя наразі призначили як тимчасово виконуючого обов’язки. Чому?

- Є процедура, що згідно з Законом про Кабінет Міністрів, згідно з політичною реформою губернатора глава держави має призначати на основі подання уряду.

- Так виглядає, що подання від Кабміну на М. Кметя не було, тому Президент обійшов процедуру, призначивши нового голову як в.о.?

- Це недобре, коли керівник області у ранзі в.о. Він не має права робити багатьох речей, зокрема звільняти заступників, підлеглих. А відтак не може набрати свою команду. Немає нічого небезпечнішого, ніж тимчасові речі. А я хочу, щоб М. Кміть був успішним.

- Ви мали довгу розмову з паном Кметем. Очевидно, він цікавився вашою думкою і про ситуацію в області, і про кадровий потенціал. Кого з вашої команди ви б порекомендували залишити?

- Не буду коментувати. На окремих людей маю образу, але буду тримати її в собі, щоб не виносити сміття з хати. Якщо будь-хто з моїх заступників бачить себе тільки заступником, то це нещасна людина. Буде великою помилкою, якщо Микола Кміть забере з команди мого першого заступника Валерія П’ятака. Це моральний чоловік, хороший менеджер. Його кандидатура розглядалася на посаду губернатора… Микола Кміть зі мною погодився і запевнив, що він йому вже запропонував роботу в облдержадміністрації. Про інших не говорив, бо це був би звичайний лобізм. Якщо почав би обхаювати, це сприймалося б як спроба з деякими заступниками розібратися руками Кметя.

- Нове прізвище вистрибнуло невідомо звідки. Усі ламають голови, чия це людина… Звідки, на вашу думку, таке несподіване призначення? На Львівщині зазвичай призначення були політичними…

- Я відкидаю тезу, що голова облдержадміністрації не повинен бути політиком. Це означає, що голова уряду не повинен бути політиком…. Коли говоримо про менеджерів, давайте згадаємо двох останніх голів ОДА. Сендега – хіба він не був господарником? Хіба Олійник не був господарником? Я найбільшими державними підприємствами керував. У приватній корпорації був менеджером (там працювало 3-4 тисячі людей). Був міським головою 100-тисячного міста. Перша особа повинна бути і господарником, і політиком. Щодо призначення Кметя, то, думаю, основною причиною, попри все, було бажання Секретаріату Президента запропонувати Президенту нову людину. Не зможе бути Кміть чиєюсь людиною, крім людини Президента, – це реалії. Якщо він не буде людиною Президента, його звільнять з роботи. Правильно це чи ні, не мені коментувати.

- Де ви бачити себе у майбутньому?

- У мене є два завдання: перше - бути добрим радником Президента щодо регіональної політики. Мене дуже хвилюють проблеми, які існують на українсько-польському кордоні. Друге – мені не байдужа доля політичної партії “НУ”. Вона очищується. На ній всі поїздили, кому не ліньки. То “любі друзі”, то “не- любі друзі” – живого місця не залишилося. Хочу, щоб ми провели з’їзд. Вийшли на об’єднання політичних партій. Хочу реалізувати себе в політиці.

Отже, робота на Президента, партійна робота, а далі - життя покаже… Якщо мені запропонують якусь посаду, буду дивитися. Якщо ні, не буду нещасним. Я самодостатня людина. Ніхто не вірив, що я подам у відставку, що я здатен на такий крок…


Фото Мирона МАСЛЮКА

"Високий замок"

ІА "Вголос": НОВИНИ