Петро Соболь, член фракції «Пора», заступник голови комісії економічної політики Львівської міської ради
Пане Соболь, 25 жовтня продовжить свою роботу чергова сесія Львівської міськради. Чи вдалося протягом двох останніх тижнів, що пройшли з моменту попереднього засідання, досягнути порозуміння між депутатами та виконавчими структурами міськради по питаннях, рішення з яких не вдалося прийняти минулого разу?
На кінцеве порозуміння нам, наразі, не вдалося вийти. Але протягом цих двох тижнів триває процес активного спілкування представників виконавчих структур міської ради і депутатських комісій, що вже можна вважати суттєвим позитивом. У дискусіях беруть участь навіть ті посадовці міськради, які досі жодного разу не спілкувалися з депутатами. Наприклад, на засідання нашої комісії вперше завітав новий директор департаменту фінансової політики Олег Іщук. Він представив нам своє бачення розвитку департаменту, що було не менш цікавим для депутатів, ніж розв’язання конкретних проблем.
Якщо ж підсумувати результати цих дискусій, то вони ще раз переконали депутатів в тому, що їхні претензії до виконавчих структур міської ради, висловлені на попередньому сесійному засіданні, є небезпідставними. На жаль, міські чиновники не тільки не працюють системно на розвиток міста, вони в багатьох випадках просто не відпрацьовують свої не такі вже й маленькі зарплати. Нагадаю, що сьогодні в середньому чиновники міськради отримають близько 2500-3000 грн. (зарплата плюс премія в розмірі 500% від окладу). Як для Львова, це - немалі гроші. А тому громада має право вимагати якісної роботи і віддачі від представників місцевого самоврядування.
Найбільше нарікань з боку депутатів на минулому засіданні викликало питання змін до бюджету 2007 року за результатами перевиконання дохідної частини бюджету міста. Чи змогла виконавча влада за цей час довести депутатам необхідність видатків на закупівлю трамваїв, котельні «Кінескопу» та ін.?
Що стосується закупівлі регенерованих трамваїв, то нас, депутатів, не треба переконувати в тому, що це добра справа і практика, яка сьогодні існує в усьому світі. Питання насправді в іншому: ми, депутати, вважаємо, що міські чиновники до цієї справи поставилися безвідповідально. Як з’ясувалося, німецьке місто, в якого планується купити ці трамваї, є побратимом Львова. Німці на вимогу ЮНЕСКО взагалі відмовилися від експлуатації трамваїв у себе і демонтували трамвайні лінії. Для них ці трамваї сьогодні просто металобрухт, який вони могли б і подарувати Львову. Однак наше керівництво чомусь не підтримувало зв’язків з муніципалітетом цього міста. Мера цього міста навіть забули запросити на 750-річчя Львова. Отож сьогодні нам доведеться платити за ці трамваї, які ми могли отримати просто в подарунок. Хоча ціна їх насправді буде на порядок нижчою, ніж нових.
Щодо купівлі та модернізації містом цієї котельні, то досі нам, депутатам, так і не надали економічне обґрунтування цього питання. А тому ми продовжуємо вважати, що особливо нагальної потреби в її придбанні немає. Більше того, ми вважаємо безвідповідальними заяви керівника «Львівтеплоенерго» Богдана Кота про те, що без цієї котельні опалювальний сезон на Сихові є під загрозою. Ми також вважаємо за необхідне розглянути проблему розвитку теплоенергетики міста в комплексі. І тільки тоді приймати рішення про купівлю тієї чи іншої котельні. Адже сьогодні, наприклад, ЛАЗ чи танкоремонтний завод пропонують містові їхні котельні, які, на відміну від котельні «Кінескопу», є в робочому стані.
Разом з тим, ми не відкидаємо можливості досягнення вже зараз компромісу щодо купівлі саме цієї котельні. Бо ніколи не можна відмовлятися від покращення. Наприклад, це можливо за умови, коли теперішній власник котельні передасть її містові не за ринковою ціною, а за ціною її купівлі як соціально зважений крок.
Наведу ще один приклад, який свідчить про те, що міські чиновники працюють несистемно. На минулому засіданні під час розгляду питання змін до бюджету було запропоновано виділити 5 млн. грн. як внесок у статутний фонд КАТП 1339. Ці гроші потім буде скеровано на закупку снігоприбиральної техніки та вакуумних машин-порохотягів. Я вже не кажу про те, що чомусь це питання постало саме в жовтні, коли теоретично вже міг би випасти сніг. Але минулого року чиновники переконували нас, депутатів, в тому, що це КАТП 1339 необхідно ліквідувати! Спочатку треба навести порядок і змінити концептуально підходи до вирішення проблеми прибирання львівських доріг, а вже потім вирішувати яку саме і в якій кількості купувати техніку.
На минулому засіданні за основу була прийнята ухвала «Про порядок залучення коштів інвесторів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури». У цілому її планується прийняти наступного четверга. Чи не могли б Ви пояснити, в чому полягає різниця в підходах депутатів та виконавчої влади до вирішення цього питання?
Питання встановлення розміру та процедури нарахування соціального внеску вже обговорюється у стінах міськради майже два роки. Перший проект цієї ухвали був розроблений управлінням економіки і відхилений депутатами на сесії 5 липня. Позаяк чиновники не спромоглися його доопрацювати з врахуванням зауважень депутатів, наша комісія розробили альтернативний документ, метою якого є зменшення навантаження на інвестора і спрощення процедури сплати самого внеску. Саме цей проект і було прийнято за основу на минулому засіданні.
Відповідно до цього положення, процедура нарахування соціального внеску значно спрощена: внесок вираховується не на підставі відносних речей, як от проектно-кошторисна вартість будівництва, а виходячи з вартості будівництва 1 квадратного метра згідно постанови Кабміну, якою затверджені розцінки будівництва для регіону на даний момент. Також зменшено кількість коефіцієнтів, причому коефіцієнти є не «вилкові», а абсолютні. Все це дає можливість інвестору ще до початку будівництва обрахувати розмір соціального внеску. Такий підхід до обрахування соціального внеску підтримали як інвестори, які приймали участь у обговоренні проекту положення, так і представники виконавчої влади.
Натомість депутати та виконавча влада не можуть дійти до цього часу згоди у питанні хто повинен сплачувати соціальний внесок.
Ми, депутати, вважаємо, і так прописано у законодавстві, що соціальний внесок повинен застосовується виключно для інвесторів, які займаються будівництвом і реконструкцією. Хоча і це є архаїзмом, адже реально мова йде про податок на інвестиції, в яких місто сьогодні конче зацікавлене.
Виконавчі органи ж хочуть застосувати положення про соціальний внесок ще й у випадках зміни цільового призначення земельних ділянок, а також при переведенні житла в нежитловий фонд. Останнє ж не тільки суперечить чинному законодавству, але й реально відіграє роль стримуючого фактору для розвитку підприємницької діяльності у Львові, для притоку інвестицій в економіку Львова.
Підхід повинен бути ліберальний, ми повинні максимально зменшити навантаження на інвестора. Ми виступаємо категорично проти того, щоб обкладати податком зміну цільового призначення земельних ділянок та використання приміщень.
Передбачаю, що на засіданні сесії у четвер нас чекають серйозні дискусії з цього питання.
Пане Соболь, у травні міськрада затвердила бюджетну резолюція на 2008 рік. А чи просувається далі бюджетний процес?
Ще в березні міськрада своєю ухвалою доручила виконавчим органам до 1 липня винести на розгляд і затвердження програму соціально-економічного розвитку міста на 2008 рік. Нагадаю, що логіка бюджетного процесу передбачає прийняття бюджетної резолюції – політичного документу, в якому викладено наміри та пріоритети формування бюджету. Наступним кроком є вироблення та прийняття Програми соціально-економічного розвитку. І завершальний етап – формування самого бюджету.
На сьогодні виконавчі органи представили депутатам перший варіант проекту Програми, в якому зібрані, але ще не систематизовані, бюджетні запити від всіх розпорядників коштів. Зараз вона проходить обговорення в комісіях. Ми наполягаємо, щоб цей документ виносити вже на розгляд сесії, яка відбудеться через два тижні, хоча він ще не має остаточного вигляду. Однак наразі знову ж таки не знаходимо розуміння зі сторони виконавчої влади. Директор департаменту фінансів, наприклад, запевняє нас, що програма це є «архаїзм совєцкіх часів», що вона взагалі не потрібна, що потрібно зразу приймати в кінці грудня бюджет і далі вирішувати в ручному режимі що саме фінансувати.
Які пріоритети закладаються у програмі соціально-економічного розвитку Львова на 2008 рік?
Головний пріоритет розвитку – це розвиток транспортної інфраструктури міста. Адже корки на дорогах перетворилися на серйозний «головний біль» і для мешканців, і для водіїв. Останній відомий мені рекорд – 5 годин в корку з кінця в кінець міста. Вирішення цієї проблеми можливе тільки за рахунок будівництва нових доріг, а не за рахунок латання старих.
Ми також наполягатимемо на вдосконаленні системи використання бюджетних коштів за рахунок запровадження календарного плану їх використання по всіх об’єктах капітального будівництва. Сьогодні ж ці кошти розподіляються в ручному режимі.
ІА "Вголос": НОВИНИ