Петро Соболь - депутат Львівської міської ради від ГП «Пора», заступник голови комісії Львівської міськради з економічної політики
Пане Соболь, Ви є автором проекту першої бюджетної резолюції, прийнятою Львівською міською радою на 2007 рік, зараз — працюєте над проектом бюджетної резолюції на 2008 рік. Якщо порівняти ці два проекти, які помилки та який досвід враховано?
Перш за все, якщо говорити про досвід і помилки бюджетного процесу 2007, а не лише однієї бюджетної резолюції, то на мій погляд, необхідно починати з того, що у Львівській міській раді відсутній регламент бюджетного процесу. Сподіваюся, що до середини травня проект регламенту вже буде готовий і винесений на обговорення та затвердження. Саме над цим зараз працюємо я та депутат Михайло Шоломницький.
У регламенті будуть прописані всі кроки бюджетного процесу та визначені чіткі терміни, коли повинні відбуватися процедури, пов’язані з ним.
Яку роль відіграє регламент бюджетного процесу?
Згідно з українським законодавством, бюджетний процес складається, як мінімум, з двох етапів. Перший – це прийняття програми соціально-економічного розвитку, а другий – це прийняття на підставі цієї програми самого бюджету. В проміжку між цими двома подіями приймається загальнодержавний бюджет, який встановлює певні нормативи та критерії до видатків, на підставі того корегується місцева програма соціально-економічного розвитку.
Всі роки незалежності питання прийняття програми соціально-економічного розвитку реально випадало з бюджетного процесу, воно ніколи не розглядалося як його важливий повноцінний етап. Міськрада просто приймала формальний обов’язковий документ, який, до того ж, в реальності був наслідком бюджету, тобто писався вже на базі сформованого бюджету і не мав ніякого нового змісту та суті.
Якщо ви згадаєте, то програма соціально-економічного розвитку та бюджет наступного року приймаються депутатами в один день: першим пунктом приймається програма, а наступним — бюджет.
А де місце у цьому процесі бюджетної резолюції та яке її значення?
Питання бюджетної резолюції не прописано ні в бюджетному кодексі, ні в інших законах про місцеве самоврядування. Але це — важливий етап усього бюджетного процесу, з якого він починається. Бюджетна резолюція — це політичний документ, в якому міська рада задає певні канони, згідно яким виконавча влада повинна готувати програму соціально-економічного розвитку. На підставі ж останньої формується бюджет наступного року.
Тобто ми маємо чітку логічну систему і процедуру формування міського бюджету: бюджетна резолюція — програма соціально-економічного розвитку — бюджет. Те, що вони ніколи не дотримуються і реально не працювали, навіть в обов’язкових межах, прописаних законом, свідчить про схильність та бажання працівників виконавчих органів міста до ручного управління. Ніхто з них не зацікавлений в систематизації та структуризації процесів. І це стосується не тільки бюджетного процесу. Як приклад, останні події з МАФами у Львові. Постійні заяви Синютки про те, що він з кожним кіоском буде розбиратися індивідуально, свідчать про бажання регулювати ці процеси не системно-структурно, а в ручному режимі: підходимо, дивимося подобається, не подобається, приймаємо рішення.
«Пора» переконана в тому, що необхідно покласти край такий практиці. Тому ми ініціювали запровадження бюджетної резолюції у практику роботи міської ради, а зараз, в продовження цієї теми, готуємо проект регламент усього бюджетного процесу.
Ви говорите про необов’язковість прийняття бюджетної резолюції місцевими радами, але для загальнодержавного бюджету прийняття бюджетної резолюції є обов’язковим?
Це так. 1 березня Кабмін вже прийняв постанову про схвалення декларації цілей та завдань бюджетної резолюції на 2008 рік, тобто реально вже підготував проект бюджетної резолюції. На мій погляд, це абсурд. Бо виходить, що виконавчий орган влади вказує парламенту, як готувати програму соціально-економічного розвитку на 2008 рік.
Повертаючись до бюджетної резолюції Львівської міської ради. Бюджетна резолюція 2007 року виконала свою функцію?
Як документ — так. Ухвала № 448 від 14 грудня Львівської міської ради чітко сформувала завдання щодо бюджету 2007 року. Зокрема, це: не менше 10% бюджету розвитку скерувати на збереження історичної спадщини Львова, включеної до переліку ЮНЕСКО; не менше 10% коштів — на здійснення заходів з енергозбереження і не менше 25% — на розвиток та реконструкцію дорожнього господарства. Але всі ці положення резолюції в міському бюджеті 2007 року не виконані.
Які причини цього?
Проект бюджету на момент прийняття бюджетної резолюції був вже сформований. Переконати та переламати керівників міських виконавчих органів в тому, що його необхідно переробити, не вдалося.
Чи означає це, що бюджетна резолюція 2008 року буде повторювати те, що було закладено у резолюції на 2007 рік?
Думаю, що частково так. Проте суттєві корективи у всі процеси сьогодні вносить підготовка до Євро-2012. Перед нами стоїть завдання прискорення темпів розвитку інфраструктури міста у найближчі два-три роки. Тому, не виключено, що вже у 2008 році доведеться закладати не 25, а 50% всіх коштів бюджету розвитку на розвиток дорожнього господарства міста, будівництво нових доріг. Ми не зможемо розвивати всі інші речі, поки не побудуємо дорожнього господарства. Це дасть можливість освоювати нові землі, які сьогодні не задіяні. За рахунок їх подальшого продажу можна буде повернути до бюджету гроші, які підуть на створення та розвиток дорожньої інфраструктури.
Назвіть, будь-ласка, які ще пріоритети «Пора» закладатиме у проект бюджетної резолюції на 2008 рік?
Проблемою, яка потребує вирішення, є будівництво соціального житла у Львові. В Україні вже вступив в дію закон про соціальне житло. Отож міська влада тепер вправі будувати житло та надавати його черговикам без права на приватизацію. Це важливо, адже реально призведе до скорочення черги на житло. Залишилося визначити механізми та джерела фінансування будівництва соціального житла.
Особисто я вважаю, що гроші на будівництво соціального житла можуть формуватися за рахунок відрахування 15% новозбудованої житлової площі комерційними фірмами. Ця площа буде продана міською владою за ринковою ціною, а гроші підуть на будівництво соціального житла.
Також «Пора» буде наполягати на тому, щоб провести у місті системну інвентаризацію комунального майна і всіх інших об’єктів, якими опікується міська влада. Тому що управляти містом, не володіючи інформацією про те, що у нас в тому місті є, неможливо.
Тобто, Ви хочете сказати, що у 2006-2007 роках не вдалося провести інвентаризацію?
Я не скажу, що це не робиться, але позитивних зрушень немає. Є одна проблема – підхід до інвентаризації: індивідуальний чи системний. І чомусь виконавча влада практикує все-таки індивідуальну інвентаризацію.
Що означає «індивідуальна інвентаризація»?
Ми кидаємося, шукаємо де і хто сховав яке приміщення, де і хто не платить орендної плати. Але це не процес інвентаризації. Це боротьба з водяними млинами. Ми тут щось знайшли, а прорвало на іншому фронті, і ми вже там воюємо. Тобто ми витрачаємо багато зусиль часу, а результату – жодного. Тому нам необхідно міняти самі підходи до процеси інвентаризації, створювати системну базу інформації по об’єктах, які є комунальною власністю.
І четвертий пріоритет, який, сподіваюся, відстоюватиме «Пора» при укладанні бюджетної резолюції 2008 – це вдосконалення усіх дозвільних процедур та адміністративних послуг. Перед усім це ідея поступової реорганізація існуючих ЖЕКів в територіальні адміністрації, в якій я спробував переконати комісію економічної політики. Ця ідея передбачає перенесення надання адмінпослуг з будинку на пл. Ринок, 1 безпосередньо на території, де живуть мешканці.
Відповідно до цієї реформи, на ЖЕКи пропонується покласти функцію соціальної роботи, тобто перемістити працівників районних відділів соціального захисту з райадміністрації чи тих приміщень, де вони сидять, безпосередньо на територію, де вони надають послуги – субсидії, пільги, виплати, догляд за неповносправними, неповнолітніми та ін.
Так само в тій територіальній адміністрації повинна знаходитися адміністративна міліція, тобто дільничні міліціонери. Це повинен бути комплекс усіх адміністративних державних послуг. Станом на сьогоднішній день, на період 5, 10, 15 років, поки не буде створена нормальна якісна система ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), вони також будуть виступати транзитерами коштів за обслуговування і утримання будинків.
Чи правильно розуміти, що Ви пропонуєте ліквідувати районні адміністрації?
Питання райадміністрацій у тій системі бачиться як представників міського голови на даній території, які повинні просто моніторити та контролювати роботу територіальних адміністрацій.
Тобто, в міського голови при такій системі з’явиться ще більше заступників?
Скажімо, не заступників, а помічників, радників чи очей на місцях. По суті райадміністрації на сьогоднішній день виконують ті всі функції.
Що про це каже світовий досвід? Наскільки я розумію, така реорганізація не є завданням на один рік?
Реально так вже є у Польщі та інших країнах. Важливо те, що така реорганізація не суперечить чинному українському законодавству. Зрозуміло, що потрібно буде провести перший експеримент в одному-двох районах Львова, узагальнити цей досвід. Після чого його можна буде перенести на все місто.
Ви назвали пункти, які до бюджетної резолюції буде пропонувати «Пора». Інші фракції теж захочуть закласти в цей документ пріоритети. Як реально відбувається процес узгодження цих усіх пунктів?
Я думаю, що особливого конфлікту інтересів на рівні формування бюджетної резолюції не буде. Проект бюджетної резолюції готує комісія економічної політики, в якій представлені всі політичні сили. Нам вдається знайти спільну мову та досягнути компромісу ще на засіданнях комісії.
І все ж таки як би Ви сформували ціль бюджету—2008 для Львова і як вона буде відображена у бюджетній резолюції?
Я думаю, що наша спільна ціль сьогодні – Євро 2012. Відповідно, наші кроки – це речі, які забезпечать вже у 2010 році вихід на кінцеві вимоги, які ставляться до міста у зв’язку з проведенням футбольного чемпіонату.
ІА "Вголос": НОВИНИ