>
Якщо коротко, то основними законодавчими ініціативами є:
1. Заборона існування іноземного капіталу в соціологічній сфері
2. Ліцензування соціологічної діяльності
3. Заборона засобам масової інформації оприлюднювати дані неліцензованих соціологічних структур
4. Позбавлення ліцензії тих структур, дані яких будуть значно відрізнятися від кінцевих результатів предмету опитування.
В цілому, виглядає все дуже необхідним і правомірним. Але в наших реаліях прийняття такого законопроекту може мати наступні наслідки.
По-перше, мали би закритися всі найбільші соціологічні центри України, оскільки такими є якраз організації з іноземним капіталом.
По-друге, хоча я особисто і за ліцензування, але будь-яка ліцензія – це, в першу чергу, можливість для різних контролюючих органів тримати організацію «на короткому повідку», а відповідно організації варто бути «ближчою» до влади, щоб легше жилось.
По-третє, можуть зникнути оприлюднення будь-яких соціологічних даних, в тому числі результатів маркетингових (неполітичних) досліджень. Причина – дані не повинні відрізнятися «від оприлюдненої похибки соціологічного прогнозу більш ніж у півтора рази». Начебто все зрозуміло – прогнозував 26% партії, похибку давав 3%, партія набрала на виборах 32%. Результат - позбавили ліцензії. А якщо прогноз був даний за півроку до виборів? Це не прогноз, а просто замір громадської думки? А якщо дані не можуть бути перевірені, якимось об’єктивним показником, наприклад, уподобання громадян стосовно мінеральної води чи чогось інтимного? А якщо питання звучало «Кому Ви симпатизуєте?» Як це перевірити на практиці?! Тому незалежно від даних позбавити ліцензії можна будь-яку соціологічну структуру, яка просто оприлюднить будь-які результати опитування громадської думки.
Тому частина соціологічних та маркетингових компаній піде в тінь, щоб просто не напрошуватись на неприємності.
Основне ж, що відбудеться - це зміна принципу за яким ЗМІ, політики, управлінці та громадяни визначалися стосовно даних того чи іншого соціологічного центру: замість об’єктивності і незалежності даних, буде ліцензованість і «правильність» Центру як такого. Якщо раніше кожен соціолог знав, що навіть разова «корекція» результатів громадської думки однозначно призведе до втрати довіри до свого Центру, а, відповідно, і до втрати замовників, роботи, грошей в кінці-кінців, то після прийняття такого закону в другому читанні цей основний принцип буде змінений на інший, згідно якого оприлюднені цифри не повинні відрізнятися від «офіційно прийнятих» цифр. Інакше тебе закриють.
Судячи з того, що «почистити» ряди соціологів в Україні зібралися саме БЮТівці, можна припустити, що «правильні» цифри потрібно питати саме в них.
А може все набагато простіше і єдиною метою прийняття цього закону є перерозподіл ринку маркетингових послуг, адже в Києві «крутяться» мільйони доларів маркетингових бюджетів?
ІА "Вголос": НОВИНИ