«Польща дивиться на Україну як на майбутнього члена європейської та євроатлантичної родини!». Так заявив міністр закордонних справа Польщі Радослав Сікорський, після зустрічі зі своїм українським візаві Володимиром Огризко. Сторони обговорили принципи підготовки до підписання угоди між міністерствами закордонних справ про співпрацю у сфері підготовки до «Євро 2012» та питання підготовки до зустрічей прем’єрів та президентів наших країн, які мають відбутися в березні.
Головною метою зустрічі було парафування Угоди про малий прикордонний рух (УМПР), яку Володимир Огризко назвав «лише першим кроком, оскільки є більш серйозні цілі – щоб українські громадяни мали безперешкодний доступ до країн ЄС, такий самий, який громадяни країн-членів Євросоюзу вже нині мають в Україну». З цією метою вже цього місяця відбудуться польсько-українські консультації на рівні робочих груп щодо здійснення спільного митного та прикордонного контролю на польсько-українських прикордонних пунктах пропуску (ППП), після чого буде вислано спільну делегацію до Брюсселя, яка проведе трьохсторонні переговори з Єврокомісією. Але це не означає, що українська сторона відмовляється від збільшення кількості ППП на українсько-польському кордоні: «Ми виступаємо за те, щоб кількість пунктів пропуску була збільшена на 6-8 нових» – наголосив очільник українського МЗС.
Повертаючись до УМПР міністри одностайно підкреслили, що ця угода полегшить перетин кордону на ділянках де є найбільш інтенсивним рух громадян з обох сторін, дозволить здійснювати його у «менш забюрократизований спосіб».
Деталі «Угоди між Кабінетом міністрів України і урядом Республіки Польща про принципи малого прикордонного руху» погодився прокоментувати заступник директора Департаменту консульських питань та діаспори Мірослав Ставскі.
– Пане директоре, що таке телеінформаційна система для потреб малого прикордонного руху? Хто і як її впроваджуватиме?
– Розпорядження (ЄС) № 1931/2006 від 20 грудня 2006 р. щодо принципів малого прикордонного руху, з одного боку, дає країнам-членам ЄС право укладати двосторонні угоди у сфері малого прикордонного руху (МПР), але, з другого, покладає на них обов’язок ведення реєстрації виданих та анульованих дозволів на право перетину кордону в рамках МПР, фактів порушення права власниками таких дозволів. Отже, в першу чергу це формування бази даних учасників МПР, до якої, в разі потреби, матимуть доступ відповідні органи будь-якої країни-члена ЄС. Крім того, заяви від громадян про видачу їм дозволу на право участі в МПР в електронній формі передаватимуться консульськими представництвами РП у Львові та Луцьку до Варшави, але не лише для внесення їх до бази даних, а й для виготовлення Дозволів. Власне наступним елементом цієї системи є самі дозволи, які видаватимуться українським учасникам МПР у формі полікарбонатних (пластикових) чіпових карток, для перевірки дійсності яких необхідний наступний елемент системи – відповідні електронні пристрої, які дозволять прикордонній службі їх зчитувати під час контролю.
– Який термін дії таких «дозволів-карток»?
– Українські громадяни, які отримають такі картки-дозволи на участь в МПР зможуть перетинати кордон без закордонного паспорта. Термін дії першого дозволу – 2 роки, а наступний видаватиметься вже на 5 років. Тут варто згадати, що ціна такої карти – 20 євро. Безкоштовно карту зможуть отримати три категорії громадян України: діти віком до 18 років, люди з особливими потребами (неповносправні), пенсіонери та пенсіонери, що отримують пенсії по інвалідності. Видаватимуть ці картки дозволи українським громадянам лише у двох польських консульствах в Україні – у Львові та Луцьку.
– Чому до Угоди про малий прикордонний рух не був включений Львів, який є на відстані приблизно 50 км від кордону?
– Правова база ЄС, яка визначає принципи МПР, передбачає 30 кілометрову зону малого прикордонного руху і у обґрунтованих випадках, як виключення, можна розширити цю зону до 50 км. Ми пішли на зустріч українській стороні і встановили максимальну глибину зони МПР на рівні 50 км. Львів опинився на межі цієї зони. Причому в межі зони входила лише невеличка частина міста. В цій ситуації ми не могли включити Львова до зони МПР, оскільки це було б порушенням норм відповідного європейського законодавства. Слід сказати, що через подібну ситуацію поза УМПР опинились український Дрогобич і польське Замостя.
– Чому польське консульство у Львові видає тільки шенгенські візи і чи будуть видаватися національні польські візи? Чим вони будуть відрізнятися від «шенгенських» віз?
– Я не можу погодитись із такою постановкою питання, власне сьогодні переглядав статистику і запевняю Вас, що Генеральне консульство РП у Львові видає не лише «шенгенські», а й національні візи.
Хочу звернути Вашу увагу на те, що всі візи терміном до 90 днів – «шенгенські», а всі візи з терміном перебування понад 90 днів – національні. Визначальним у цьому контексті моментом є мета поїздки, яку вказує заявник у візовій анкеті-заяві. В жодному випадку не матиме підстав для отримання національної візи заявник, який просить видати йому візу для туристичної поїздки. Натомість, обґрунтованою буде видача національної візи тим заявникам, які виїжджають до Польщі з метою відвідин родичів, а також на навчання, на роботу, на довше наукове стажування. При цьому мають бути представлені відповідні документи, які підтверджують вищевказану мету в’їзду на територію Республіки Польща...
– Скільки часу реально займе затвердження угоди Єврокомісією і чи українська та польська сторони вже зараз можуть здійснювати реальні заходи для того, щоб угода про малий прикордонний рух запрацювала якнайшвидше?
– По перше, оскільки неформальні консультації з Єврокомісією велися паралельно з польсько-українськими двосторонніми переговорами, не очікується висунення Брюсселем будь-яких застережень щодо положень угоди. По-друге, «затвердження» Європейською Комісією – це лише видача Єврокомісією оцінки УМПР на предмет відповідності законодавству ЄС, а Єврокомісія, як уже заявив міністр закордонних справ, не має на це якось чітко окресленого чи регламентованого часу...
Міністри В. Огризко та Р. Сікорський під час своєї прес-конференції висловили переконання, що Єврокомісія швидко видасть свій вердикт у справі УМПР. Український міністр, зокрема, підкреслив, що він особисто «звернеться до колег з Єврокомісії», щоб ті «якнайшвидше провели відповідну оцінку і поінформували про це Варшаву». Його польський колега, у свою чергу, наголосив, що «Ми не втрачатимемо часу, а вже розпочинаємо відповідну роботу, спрямовану на посилення консульських представництв, на виготовлення карт та підготовку відповідних служб до виконання угоди...».
Глави українського та польського зовнішньополітичних відомств сподіваються підписання Угоди вже у березні, під час зустрічі прем’єр-міністрів наших країн у Києві. Радослав Сікорський прогнозує, що «перші учасники малого прикордонного руху зможуть перетнути кордон вже на початку літа...».
ІА "Вголос": НОВИНИ