Якщо побіжно глянути на українську комп'ютерну техніку, то можна зауважити такий факт: український споживач отримує комп'ютер практично за півціни. І річ не в тому, що у нас так зване «залізо», або hardware, дешеве - ціни диктує світовий ринок і воно у нас коштує як всюди. Річ тут в іншому - рідко де можна встановити комп'ютер, де було б легальне програмне забезпечення

Перш, ніж врахувати технічні нюанси, зробимо невеликий підрахунок - скільки коштує оснащення програмами комп'ютера для приватного споживача? Насамперед, комп'ютеру потрібна операційна система - анйчастіше це Windows, а в комплекті з ним зазвичай встановлюють пакет офісних програм Microsoft Office. Повний пакет коштує від 1-2 тис. грн. Причому, більшістю із встановлених програм пересічний споживач не користується, найчастіше використовуючи лише тестовий редактор Word та таблиці Excel. Операційна система коштує 300-1500 грн. Окрім того, комп'ютеру потрібен антивірусний захист. До прикладу, антивірус лабораторії Касперського коштує близько 200 грн. Залежно від спеціалізації того чи іншого споживача, в комп'ютері також «оселяються» ігри, спеціальні програми, які перевіряють орфографію тощо. Якщо ж людина має намір працювати з графікою, то необхідні програми Adobe Photoshop ($ 700) та Corel ($ 600-1000) і це лише початок. Підрахуйте загальну суму.

А тепер перегляньте програмне забезпечення свого комп'ютера. Очевидно, вам стане трохи соромно. Але ви не один - у Центральній та Східній Європі 68% програмного забезпечення - піратське. Згідно з дослідженнями Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC), статистика комп'ютерного піратства виглядає таким чином:

У 2005 році індустрія програмного забезпечення втратила через комп'ютерне піратство $ 34 млрд. Це на $ 1,6 млрд. більше, ніж у 2004 році. До країн з найвищим рівнем комп'ютерного піратства входили В'єтнам (90%), Зімбабве (90%), Індонезія (87%), Китай (86%) та Пакистан (86%). Рівень піратства у Західній Європі становив 35%, у Центральній та Східній Європі - 69%. На Близькому Сході та в Африці рівень піратства становив 57%. До четвірки країн, у яких минулоріч спостерігалося найбільше зниження рівня піратства, уввійшли Китай (4%), Росія (4%), Україна (6%) та Марокко (4%). Серед усіх країн, охоплених дослідженням, найнижчий рівень комп'ютерного піратства спостерігався у США (21%). Проте, США також зазнали найбільших втрат від піратства - $ 6,9 млрд. Друге місце за обсягами втрат посідає Китай - $ 3,9 млрд. за рівня піратства у 86%. За ним іде Франція, обсяг втрат якої становить $ 3,2 млрд., а рівень піратства - 47%.

Власне, ці дані авторові надала компанія Microsoft, яка потерпає від комп'ютерного піратства чи не найбільше. Зараз компанія розпочала масовану кампанію проти піратства, і вже є перші успіхи - як уже було сказано, в Україні обсяг нелегального програмного забезпечення знизився на 6%. Однак, це аж ніяк не означає, що приватні користувачі ПК перейшли на легальний „софт” - ситуацію рятують органи влади та підприємства, які при купівлі техніки купують і легальне програмне забезпечення. І річ не лише в тому, що у них раптом прокинулась совість - зараз за встановлення програмного забезпечення у промисловому масштабі передбачена кримінальна відповідальність. Хоча є, звісно, й моральний аспект: уявімо собі підприємця, власника солідної фірми - хіба приємно йому буде, якщо його почнуть переслідувати через використання нелегального „софту”? Адже, крім відповідальності, це ще й суттєвий удар по репутації. Тим більше, що на встановленні тієї ж операційної системи Windows можна навіть зекономити. Насамперед, для підприємств існують корпоративні системи, які мають кілька можливостей активації, тобто, одну й ту саму систему можна встановити на більшу кількість комп'ютерів. Якщо ж купувати комп'ютери у крупних постачальників, то можна отримати і гуртову знижку на програмне забезпечення, а сам „софт” замовити в ЕОМ-версії, яка є тією самою системою, лише без кольоровою коробки з інструкціями та малюнками.

У рамках антипіратської кампанії Microsoft призначила у Львові свого юридичного представника. «Наша мета в даній кампанії, як і в інших антипіратських заходах - захистити легальних користувачів програмного забезпечення та бізнес сумлінних виробників „софту”, зробити український ІТ-ринок більш цивілізованим та розвинутим, - пояснив менеджер з легалізації програмного забезпечення компанії «Майкрософт Україна» Євген Созанський. - Ми і надалі братимемо активну участь у роз'яснювальній роботі, аби пояснити споживачам переваги використання суто легального програмного забезпечення».

До повноважень регіонального юридичного представника входитиме проведення серед корпоративних користувачів ПК та продавців комп'ютерної техніки профілактичних заходів. Регіональний представник також сприятиме роботі локальних підрозділів МВС щодо перевірки підприємств на наявність контрафактного програмного забезпечення. Якщо факт незаконного використання продуктів Microsoft підтвердиться, юридичний представник відстоюватиме інтереси корпорації Microsoft у суді.

Ще один цікавий момент - для освітніх установ те саме програмне забезпечення завдяки системі спеціальних знижок може коштувати вдесятеро менше. Але, якщо ревізори Microsoft знайдуть у школі нелегальний „софт”, то оцінка збитків здійснюватиметься за максимальними цінами, тобто, за ринковою ціною тієї чи іншої системи. При цьому межа, після якої настає кримінальна відповідальність, була знижена - аби розпочати кримінальне провадження правоохоронцям треба знайти на вашому комп'ютері нелегального програмного забезпечення на 3400 грн. А тепер згадаймо цифри, наведені на початку - не так уже й багато потрібно програм, аби стати фігурантом кримінальної справи. Поспішу заспокоїти приватних споживачів - їх ця кампанія наразі не стосується, адже Microsoft зараз ставить собі за мету насамперед легалізацію ПЗ на великих підприємствах.

Наразі ж користувачів піратського „софту” просто лякають - за словами Євгена Созанського, у спеціальних програмах-«креках», які дозволяють активувати піратське програмне забезпечення і які можна в необмеженій кількості знайти в Інтернеті, „вшиті” додаткові програмні коди, які можуть пошкодити комп'ютер або передати в Інтернет якісь секретні дані. Щоправда, особисто автор таких випадків ще не зустрічала.

Чи є альтернатива? Звісно. Це open-source рішення, зокрема - нова оперативна система Linux, яка є безкоштовною. Спочатку цією системою могли користуватись виключно фахівці, й працювала вона лише на серверних системах. Останні ж дистрибутиви цієї операційної системи зроблені за зразком Windows: максимальна легкість для користування, а головне - свій пакет офісних програм OpenOffice. І вся ця розкіш - безкоштовно. Однак, через тривалу монополію на ринку Windows, понад 90% написаних програм працює лише з цією системою. Проте, для сучасного програміста ознакою гарного виховання стало б написання у вільний час хоча б одної програми для «Лінукс». Власне, «Лінукс» розвивається дуже динамічно. Першою ластівкою став муніципалітет Мюнхена, який розпочинав широкомасштабну акцію з переобладнання 14 тис. персональних ПК під управління відкритої операційної системи Linux. На такий крок мюнхенці наважилися з метою економії на купівлі та підтримці ліцензійного програмного забезпечення.

Звісно ж, для представників «Майкрософту» такі успіхи конкурента гірші за гіркий перець, однак, вони делікатно коментують, що на «Лінукс» переходять ті, кому легше з ним працювати та хто може дозволити собі перевчити персонал. Проте, від себе можу додати, що цей процес переучування дуже довгим не буде - текст, який ви зараз читаєте, написаний на офісному пакеті OpenOffice, дистрибутив Linux Mandriva. Жодне легальне програмне забезпечення під час його написання не постраждало.


Довідка «Вголосу»: Львівський тижневик „ДІАЛОГ” – видання для підприємців, бухгалтерів підприємств та організацій усіх форм власності, податківців, представників влади. Видання містить:
• корисну інформацію про бізнес;
• офіційні документи, тлумачення законодавчих та нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність;
• відповіді на актуальні питання податкового законодавства;
• поради та коментарі знаних підприємців, кваліфікованих бухгалтерів, авторитетних юристів.

Передплатний індекс: 22160
Адреса редакції: м.Львів, вул.Стрийська, 35, кім. 103а.
Контактні телефони: 297-38-50, 297-35- 35, 290-12-95





ІА "Вголос": НОВИНИ