Ці два речення запозичені із листа Уінстона (Уінні) до своєї тещі місіс Хоз’єр із його весільної подорожі з дружиною Клементіною (Клеммі).
Нагадаємо, що прем'єр-міністр Великобританії (вже колишній тепер) Борис Джонсон 26 липня цього року відзначив президента Володимира Зеленського нагородою сера Уінстона Черчілля за лідерство та неймовірну мужність, непокору та гідність перед варварським вторгненням путіна.
“Вголос” вирішив розповісти про легендарного прем’єра Британії Уінстона Черчілля.
Донині стверджують: весілля Уінні і Клеммі у вересні 1908-го стало неабияким феноменом року. Світські ловеласи навіть робили ставки: - скільки часу зможе Клеммі терпіти Уінні. Загадували різні терміни від півроку до року. …А подружжя Черчілль спільно прожили 57 років у мирі і злагоді. До того народилося 5 дітей, а це ж аристократична сім’я!!! Тепер все за порядком…
Уінні прийшов у цей грішний світ на балу
Саме так сталося із майбутнім великим політичним діячем, прем’єр-міністром Великобританії часів II-ої світової війни. Його мати, світська красуня Дженні, навіть перебуваючи вагітною, вирішила повеселитися у колі вищого аристократичного світу королівства.
Коли ж у неї почалися передчасні роди, вона ледве дійшла до кімнати, в якій наспіх лежала скинута верхня одежа гостей. На чималу кучу пальто у листопаді 1874-го і випорхнув із лона матері-породіллі новонароджений семимісячний хлопчик. Він був рудий (золотий) із приплюснутим, як у бульдога носиком.
Тодішні обивателі вважали, що зовнішнім видом він нагадував типового герцога Мальборо. Принаймні, до цього древнього британського роду належав його батько Рендольф. Він, до речі, через декілька років був визнаний найвизначнішим британцем.
Стосовно сина Уінні, то окрім доброї пам’яті та зацікавлення історією, інших особливих здатностей у ньому не побачив. Тому й відправив його вчитися у кавалерійський навчальний заклад. Так робили аристократи – сина в армію, на воєнну службу, а не під спідницю дружини…
Офіцер, воєнний журналіст, міністр, а жінок… панічно боявся
Так, це також про молодого Уінні Черчілля. Переповідають, що воєнна кар’єра йому давалася відносно легко. Він зарекомендував себе сміливим, статечним і розумним офіцером морських сил Великобританії.
І все ж воєнна стезя Уінні швидко набридла. Він вирішив серйозно зайнятися воєнною журналістикою. І як не дивно молодому офіцерові поталанило.
Славу принесла вже перша авторська книга ”Війна на річці”, що розповідала про завоювання Судану. Нею зачитувалися британці. Навіть мав місце дефіцит на видання.. Згодом він отримав Нобелівську премію… за літературу (1953). Відтак, захопився політикою. І відтоді усвідомив – це його “сродни”, стихія, покликання. 1908-го посів відносно скромну і мало оплачувану посаду міністра торгівлі. Хоча для певної спільноти – це великий шанс досягнути чогось доброго у цьому житті.
На службі все складалося добре. Однак, особисте життя якось не стелилося. Ходили чутки, що Уінні не пристосований до сімейного укладу. Він видавався незграбним у стосунках із жінками. Не умів танцювати, плести флірти із жіноцтвом та й особисто вважав себе зовнішньо не привабливим для світських розваг чи інтриг. Були і такі, що пророчили йому статус затятого холостяка...
Клеммі Хоз’єр – аристократка духом, “подарувала гарбуза” декільком залицяльникам
Тодішнє вище світське середовище називало Клеммі однією із найпікантніших дам у світі !
Її профіль вважався ідеальним у Британії. Так, вона за походженням та і тодішніми статками значно поступалася родині Уінні. Але гарних манер, аристократизму їй ніколи не бракувало. До того ж це була граціозна, стримана у почуттях, освічена дама. Тому її називали успішною нареченою. Хоча декілька залицяльників отримали від неї облизня.
До слова, мами Клеммі і Уінні зналися особисто. Вони й познайомили своїх чад на одному із світських прийомів ще 1904-го. Тоді 19-літня Клеммі, на її погляд, не побачила жодної позитивної іскорки від 30-річного Уінні. Він під час знайомства відбувся типовою мовчанкою... Чи помилилася Клеммі?
Продовження буде.
Степан Боруцький
ІА "Вголос": НОВИНИ