У інтерв'ю ізраїльському телебаченню, яке вийшло в ефір цього тижня, Аббас дав зрозуміти, що Палестина для нього окреслена кордонами 1967 року — Західний берег річки Йордан, Східний Єрусалим і сектор Газа, і він не претендує на покинуті арабські території в межах власне Ізраїлю, включаючи його рідне місто Цфат (арабська назва Сафед).
«Аббас довів словами і справами, що Ізраїль має реального партнера в просуванні до миру. Це значні слова, і поставитися до них нам всім треба з великою повагою», — сказав Перес, заяву якого поширила канцелярія президента.
«Ізраїль — це країна, яка прагне до миру, і ми повинні відважно простягнути руку миру такому лідерові, як Аббас, бо з ним і відважними підходами, які він сформулював, є реальна надія на мир», — додав глава єврейської держави.
Перес, який 20 років тому отримав Нобелівську премію за запуск близькосхідного мирного процесу, у своєму нинішньому стані наділений в основному представницькими повноваженнями і має мало важелів впливу на політику уряду, в якому зараз домінують вихідці з правого табору.
Палестино-ізраїльський діалог про параметри врегулювання взаємного конфлікту перервався два роки тому. Відмовившись повертатися за стіл переговорів з «нульової точки» і без припинення Ізраїлем поселенської діяльності, палестинці звернулися в Генасамблею ООН за визнанням статусу Палестини як держави. Вони сподіваються на успішний результат голосування, яке може відбутися 15 або 29 листопада, незважаючи на протести Ізраїлю та США.
Після цього інтерв'ю Аббаса розкритикувала ісламістська опозиція, яка перебуває при владі в секторі Газа. Рух ХАМАС напередодні вивів на вулиці тисячі своїх прихильників, які спалювали портрети палестинського лідера і звинувачували його у зраді національних інтересів.
«Палестина від (Середземного) моря до річки (Йордан) є власністю палестинського народу», — сказав на одному з таких мітингів представник керівництва ХАМАС Салах Бардавіль.
У словах Аббаса про те, що він не вважає себе вправі повернутися і жити в рідному місті Цфат, опозиція угледіла відмову відстоювати право мільйонів палестинських біженців та їхніх нащадків на повернення в свої домівки, які зараз знаходяться на території Ізраїлю.
«Право на повернення священне. Воно не може бути скасоване... Хто від нього відмовиться, той — зрадник і заслуговує максимального покарання за палестинським законом», — сказав Бардавіль.
Проблема біженців, поряд з питанням постійних кордонів або статусом Єрусалиму, відноситься до стрижневих аспектів палестино-ізраїльського врегулювання. Ізраїль відмовляється допускати їх до себе, пропонуючи влаштовувати долю в межах майбутньої палестинської держави.
Джерело: ria.ru
ІА "Вголос": НОВИНИ