Навіть офіційна статистика підводить сумну риску під дворічним господарюванням обласної влади
Від часу, коли нинішній губернатор Петро Олійник очолив Львівську облдержадміністрацію, над ним саме через економічні показники краю неодноразово збиралися хмари і готувалась відставка. Проте Петрові Михайловичу вже протягом двох років вдається залишатися на посаді. Кажуть, що причина такого дипломатично-бюрократичні здібності губернатора: вміє він приймати високих гостей і бути своїм для всіх. А ще має хист трактувати "сумні" цифри статистики на свою користь.
Кожна жаба своє болото хвалить
"Хто ж похвалить, якщо сам себе не похвалиш?" Народна творчість багата на такі вислови. Очевидно, їх і взяв на озброєння голова Львівської ОДА. Поява Петра Михайловича перед журналістами з черговою економічною доповіддю народові є регулярною. Цим Петро Михайлович, очевидно, хоче нагадувати Президента Віктора Ющенка з його тижневими зверненнями до народу.
Як твердять професійні маркетологи, кожна людина у світі щось та й продає. Хтось продає товар, а хтось свою працю, уміння. Книгарні просто завалені такими посібниками, що вчать нас, як продавати будь-що. Так-от, львівський губернатор міг би сам писати такі підручники і бути дуже успішним у системі багаторівневого маркетингу, продаючи, до прикладу, туалетне мило чи зубну пасту. Він уміє перетворювати сіре на біле. Доказ цього — невтішний стан економіки Львівської області й гучні акції протесту, які регулярно відбуваються під стінами ЛОДА. Тому спробуємо зрозуміти, куди насправді веде пан Олійник Львівщину, проаналізувавши статистичні дані розвитку економіки області.
Сухою мовою цифр
Щоб не залазити глибоко в історію, відкриваємо брошуру "Показники соціально-економічного розвитку Львівщини за першу половину 2007 року". Читаємо про те, що відбулося зростання промислового виробництва, валової продукції сільського господарства, обороту роздрібної торгівлі, транспортних перевезень, збільшення заробітної платні та зменшення заборгованості з виплати зарплат.
Усе ніби супер, але про всі показники за порядком. При оприлюдненні статистики губернатор Олійник майстерно використовує різноманітні методи маніпуляції цифрами. Подивимось на темпи промислового виробництва. Цим показником Петро Михайлович вихваляється у кожному своєму звіті. За перше півріччя 2007-го, якщо порівняти з відповідним торішнім періодом, промвиробництво зросло на 7,1%. Ніби й непогано, але торік темпи приросту промислового виробництва становили 8,5%, а якщо глянемо на загальні темпи приросту 2004 року, то вони становили 9,2%. Таким чином вимальовується не надто втішна тенденція для пана Олійника.
Виходить, що в той час, як попередники Олійника, за його ж словами, розвалювали економіку Львівщини, економіка рухалась швидшими темпами, а з приходом Петра Михайловича з кожним роком цей темп постійно знижується. Можна, звичайно, було б пояснити все поганою загальнодержавною кон'юнктурою, але цього року середній приріст промислового виробництва по Україні становив 11,8%.
Тобто в інших областях ситуація краща. На Львівщині ж суттєво (на 29%) скоротився рівень випуску продуктів нафтопереробної промисловості, а тому маєте відповідь на питання, чому у Київській чи Житомирській областях бензин дешевший, ніж на Львівщині. І це, попри те, що торік Петро Михайлович планував поповнювати бюджет саме за рахунок роботи нафтопереробної промисловості, говорячи про планове збільшення прибутків області за рахунок збирання ПДВ та акцизного збору. То, може, проблема в невмінні Петра Михайловича керувати економікою краю і невмінні планувати, враховуючи ризики, кризові явища, на які любить звалювати все негативне губернатор?
В АПК ситуація не краща. Тут обсяг валової продукції зріс за півроку лише на 0,6%, у той час коли за аналогічний період 2006 року цей показник становив 3,4%. Скорочується кількість приватних сільських господарств (на 3,5% за перше півріччя 2007-го), що становлять на сьогодні основу сільськогосподарського комплексу області і постачають більш як третину продукції на столи жителів області. На 4,6% зменшились посівні площі зернових і виробництво молока на 8,6%. Скорочення посівів зернових — це вже шлях до підвищення цін на хліб й інші борошняні вироби.
Єдине, чим начебто могла б похвалитися обласна влада, --це збільшення на 11,6% виробництва м'яса. Але тут знову ж можуть виникнути запитання, чи це справді м'ясо, вироблене в Україні, чи, може, завезене контрабандою з-за кордону, про що вже відкрито говорять представники фермерських господарств, які навіть зверталися до Президента та прем'єр-міністра з вимогою припинити ввезення неякісної контрабандної м'ясної продукції, що може бути небезпечною для здоров'я українців. Не таємниця і те, що у львівських магазинах чи не половина м’ясної продукції опиняється завдяки контрабанді з Польщі. А тим часом село поступово загинається, допоки губернатор рапортує про успіхи.
У сфері зростання обсягів будівельних робіт помітне стабільне зростання. За перше півріччя таких робіт виконано на 30,4% більше, аніж за аналогічний торішній період. Це і зрозуміло, адже саме видання різноманітних дозволів на забудову є однією з головних корупційних схем на Львівщині. Якщо не вірите, то варто спробувати простому жителю області дістати ділянку десь у районах, де і є інтенсивні темпи будівництва. А це переважно великі центри промисловості, такі як Львів, Стрий, Червоноград, і рекреаційні зони — Трускавець, Моршин, Східниця. Дістати там ділянку майже не реально, якщо не маєш відповідних зв'язків і грошей на хабар. Тому тему будівництва якось не дуже афішують у звітах.
Губернатор браво рапортує про розбудову комунікацій, комп'ютеризацію шкіл та під'єднання, особливо сільських шкільних закладів, до мережі інтернет. Але яка в цьому заслуга самого пана Олійника? Телефонні мережі оновлюються самими операторами власним коштом, а школи фінансують із центрального бюджету. Очевидним є інший метод маніпуляцій — присвоєння чужого собі.
Транспорт — це те, без чого не може існувати жодна сучасна економіка. Що ж діється у Львівській області з транспортом? На перший погляд, ніби все гаразд. Зростають обсяги пасажирських перевезень, переважно за рахунок маршрутних перевезень. Проте помітна негативна тенденція зменшення перевезень електротранспортом. Це і зрозуміло. Такий транспорт більш затратний. Механізм контролю за обігом коштів тут кращий, набагато важче сховати кошти від обліку податковими органами, а відповідно зменшуються і можливості для провернення корупційних схем при видачі дозволів на маршрути.
У випадку використання маршрутних таксі, названих у народі за ненав'язливий комфорт "бидловозами", значно простіше заробляти чиновникам при проведенні різноманітних конкурсів і тендерів. Крім того, завжди можна вигадати новий маршрут і виставити його на продаж. Тут ідеться не про безпеку й нормальне перевезення пасажирів, а про банальний зиск чиновника. Відповідно, електротранспорт знищується за мовчазної згоди ОДА. До речі, в Європі, до якої так прагне Петро Михайлович, левова частка місцевих перевезень припадає саме на електротранспорт.
Поряд із цим на 89,2% зменшились перевезення авіатранспортом. Якщо Петро Олійник і далі так "успішно" займатиметься цією галуззю, то Львівський аеропорт можна буде закрити за рік. А без аеропорту не бачити нам і "Єв-ро-2012". Основна проблема Львівського аеропорту — злітна смуга, яка не пристосована для посадки великих літаків.
До речі, це один з аргументів суперників Львова — Харкова й Одеси — у боротьбі за проведення матчів футбольного чемпіонату. З цієї ж причини у нас не можуть приземлитися літаки світових авіакомпаній, скажімо, зі США та Канади. Більшість літаків, що летять на схід, змушені дозаправлятися у Києві, а не Львові. А все це живі гроші, які можна було б заробляти на інфраструктурі. Крім того, зросла б конкуренція між перевізниками, що зменшило б ціну для пасажирів.
До чого тут Олійник? Усе просто, саме з легкої руки губернатора не реконструюють аеропорт. Зокрема, вже кілька років є проект побудови аеропорту "Львів-2" у Стрию на базі військового аеродрому, де є відповідна широка злітна смуга, складські приміщення. Немає проблем із землею і будівлями, як у Львові. Крім того, не треба закривати наявний аеропорт. Експерти відзначали перспективність цього проекту, який, окрім усього, міг би оживити регіон і перетворити його у другий економічний центр Львівщини. Та адміністрації Олійника цей план не сподобався, бо Стрий надто далеко від Львова, хоча проблема, очевидно, в іншому. Важлива тут не транспортна віддаленість, бо наявні комунікації дозволяють швидко дістатися до Львова зі Стрия, та й у світовій практиці розташування на такій відстані цілком нормальне.
Проте Львівська ОДА чомусь наполягає на інших варіантах, серед яких навіть будівництво аеропорту з "нуля"у Городку. Здоровим глуздом таку логіку львівського губернатора зрозуміти важко, хіба що Петро Михайлович у будівництві аеропорту переслідує якісь свої приватні інтереси. А час минає, "Єв-ро-2012" наближається.
Переходимо до найцікавішого показника. Це — індекс споживчих цін за рік, який ще називають інфляцією. На Львівщині індекс інфляції, за офіційними даними в січні-червні 2007 року, був вищий, ніж загалом у державі, і становив 5,0% (проти 2,6% за січень - червень 2006-го). За міжнародною Класифікацією індивідуального споживання за цілями (КІЄЦ), в області найбільше зросли ціни на продукти харчування (7,8%). Від торішньої шокової терапії тарифами на житлово-комунальні послуги, які збільшили майже вдвічі, населення досі не може оговтатися.
В ОДА кажуть, що це все загальнодержавні тенденції. Але ціна формується не тільки тенденціями, а й ефективним управлінням. До прикладу, тарифи на ЖКГ напряму залежать від стану комунікацій, ТЕЦ, водогонів. У багатьох випадках усі ці проблеми чомусь лишаються поза увагою ОДА. Чи пам'ятає хтось хоча б один ефективний проект, який запровадила у Львівській області адміністрація Олійника з поліпшення, наприклад, водопостачання? Звичайно, ні, бо таких проектів не існує у принципі.
"Мильна бульбашка" до 2015 року
Отже, якщо проаналізувати всі економічні параметри, то бачимо, що "успішність" губернатора Олійника надумана і є наслідком роботи його попередників, які заклали основу для зростання темпів економічного розвитку. Управління ж самого Петра Михайловича виявляється у поступовому зниженні темпів виробництва, зменшенні виробництва продукції АПК, зростанні цін.
До плюсів, таких як підвищення середньої зарплати, збільшення соціальних виплат, що їх зараховує собі губернатор, він насправді не має жодного стосунку, бо ці зміни зумовлені законами на загальнодержавному рівні.
Очевидно, випереджаючи події цього року, "фахівці" ЛОДА розробили стратегію розвитку Львівщини до 2015 року, де пообіцяли середню зарплату на рівні 5000 грн. Жодних економічних розрахунків у цій стратегії ви не побачите. Там тільки загальні декларації про наміри. Узагалі абсурдними виглядають заяви про точну суму зарплат. Адже невідомо, на якому рівні до того часу будуть споживчі ціни, вартість комунальних послуг. Цілком можливо, що 5000 грн. не вистачатиме навіть на прожиття. Проте чиновництво під керуванням Петра Олійника не дуже цим переймалося, тому, замість справді детального плану розвитку, громадськість має чергову мильну бульбашку.
А тим часом через бездарність керівництва та корупцію найбільше страждають підприємці і населення. Темпи розвитку Львівщини сповільнюються, дедалі сильніше відчувається "радянщина" у діях губернатора, який, замість того, щоб аналізувати, прогнозувати розвиток, враховувати кризові явища при плануванні економіки, більше дбає, як щось зліпити зі статистики. Папір усе витримає.
ІА "Вголос": НОВИНИ