Про «народну ініціативу» В. Ющенка ми вже писали, тож цього разу пропонуємо звернути увагу на Арсенія Яценюка, який позиціонує себе як опозиційного кандидата з власним баченням «нового шляху розвитку України».
Українська політика з усіма її владоможцями й опозиціонерами складає єдину систему, в якій час-від-часу виникають умовні й удавані конфлікти. Ця система працює виключно на власне задоволення, вона відсторонилася від народу, якому, на перший погляд, байдуже все, що відбувається всередині неї, але який, як доводить соціологія, очікує альтернативи. Тож саме на цих очікуваннях вибудовує свою передвиборчу кампанію такий «альтернативний» кандидат як Яценюк.
Арсеній щосили намагається відсторонитися від прогнилої системи, пропонуючи себе як «нового» та «альтернативного», який не має нічого спільного не те що з кучмівським, але й з кумівським минулим. Упродовж року він еволюціонував від завжди усміхненого, самовдоволеного та збайдужілого денді, від якого нічого не залежало і для якого будь-яка дискусія була, перш за все, інтелектуальною грою, до агресивного, лаконічного і впевненого претендента на президентське майбутнє, який декламує войовничі гасла і зобов’язується очистити та виправити країну.
Критики передвиборчої практики та гасел Яценюка в друкованих та електронних ЗМІ більш ніж достатньо, тому, аби не вдаватися до компіляції, звернемо увагу на одну знакову особливість діяльності штабу Яценюка на Львівщині.
Зважаючи на те, що штаб Яценюка у Львівській області не проявляє жодних ініціатив і не провадить самостійної агітації, а вдовольняється комфортом агітаційних наметів, ключовим питанням для молодого й амбіційного Арсенія у Львові залишаються стосунки його штабу з командою В. Ющенка.
На сьогодні головними представниками Яценюка у Львівській області є дві особи: Степан Кубів, депутат обласної ради від блоку НУ-НС, і Олександр Ганущин, незмінний працівник виборчих штабів Нашої України під час останніх виборчих компаній. І Кубів, і Ганущин, як, врешті, і сам Яценюк, завдячують свою політичну кар’єру В. Ющенку. Відтак, заради самоутвердження, їм доведеться здійснити ритуальне вбивство свого попереднього покровителя, а заразом і старих добрих друзів з помаранчевої команди та перебрати впливи в області під свого кандидата.
Саме з цією метою фактичним керівником штабу Яценюка на Львівщині призначено О. Ганущина, який на парламентських виборах 2006 і 2007 років, під керівництвом вже майже призабутого «губернатора», Петра Олійника курував діяльність територіальних і дільничних виборчих комісій. Очевидно, перед Ганущиним поставлене ключове завдання – забезпечити усі ДВК області необхідною кількістю представників і спостерігачів. На перший погляд, ця робота не мала б скласти особливих труднощів для штабу, зважаючи на відносно позитивний імідж молодого претендента. Однак, для роботи в дільницях потрібні досвідченні або, принаймні, здатні навчатися громадяни, яких відверто бракує. І якщо у місті Львові цю проблему вдасться вирішити з допомогою студентської молоді, в районах області її розв’язання видається досить складним.
Як повідомляють інсайдерські джерела зі штабу Яценюка, перехід Ганущина з посади заступника голови ЛОДА на посаду керівника обласного штабу став можливим тільки завдяки особистим гарантіям Ганущина, що йому вдасться переманити колишніх активістів Нашої України та інших проющенківських партій на місцях.
Проте, обіцянка-цяцянка, а реальність є зовсім іншою. Заповнити ДВК старими прихильниками Ющенка в області буде складно з кількох причин.
По-перше, це, у своїй більшості, люди, які агітували за Ющенка та працювали на його користь ще з 2002 року, тож, за умови балотування Ющенка на другий термін, у чому мало-хто сумнівається, ті люди, на відміну від партійної еліти НСНУ в області, не зрадять «свого президента».
По-друге, проющенківські агітатори і працівники ДВК, як правило, є членами традиційних для Львівщини партій, таких як НРУ, УНП, КУН та ін., а позиція обласного керівництва цих партій щодо президентських виборів збігається з думкою низового членства: «Ющенко – єдиний український президент!»
По-третє, керівником обласного штабу Ющенка на Львівщині призначено Володимира В’язівського, котрий, як відомо, тісно співпрацював і співпрацює з П. Олійником. А це означає, що фактичним керівником штабу знову стане Олійник, який має, як мінімум, не менший вплив на районні осередки проющенківських партій, ніж його екс-заступник О. Ганущин. Тож, якщо НСНУ буде поставлене завдання отримати якомога більше голосів «за» Ющенка, то рейтинг і виборчі перспективи Яценюка в області покотяться ще нижче.
Отож, аби матеріалізувати свою обіцянку, Ганущину доводиться шукати допомоги в єдиному перспективному напрямку: домовлятися з окремими лідерами обласного НСНУ про можливу співпрацю на дільницях. Риторика цих перемовин приблизно наступна: Ющенко все-одно не потрапить до другого туру, а в Яценюка є всі шанси не пропустити до нього Тимошенко.
Але й у цьому випадку на Ганущина чекає розчарування. По-перше, не факт, що В’язівський і Олійник допустять таку співпрацю. По-друге, голосні заяви керівництва НСНУ, що їхня партійна структура в області представлена у всіх населених пунктах, не відповідають дійсності. Їх прорахунок у тому, що досі мережа прихильників Ющенка і партійна структура НСНУ була одним цілим, однак до цього «цілого» завжди зараховувалися партійні структури раніше згаданих традиційних правих партій.
Таким чином, можливий провал Ганущина – це вода на млин його противників у штабі Яценюка (а таких є більше, ніж достатньо), які закликають остаточно відмовитися від кучмівсько-кумівських методів виборчого маніпулювання і, врешті, втілити задекларований намір: створити партію нового типу і присвятити максимум зусиль для підготовки власних кадрів.
ІА "Вголос": НОВИНИ