Українці писатимуть по-новому. Затверджені Кабміном зміни в правописі частково відновлюють мовні норми, відкинуті радянською владою. Индик, проєкт і павза викликали бурхливі суперечки в соцмережах. Але насправді змінилося не так багато. І стосуються нововведення переважно слів іноземного походження.

Що насправді змінюється в українському правописі та як ці зміни впроваджуватимуться в школах і в тестах зовнішнього незалежного оцінювання, пише «Сьогодні».

Чому правопис змінили

Кабмін затвердив новий правопис саме зараз невипадково. Сто років тому (17 травня 1919) Українська академія наук прийняла «Головні правила українського правопису». Це – перший в історії України офіційний загальнодержавний правопис. Щоб упорядкувати правила мови, 1927 року скликали Всеукраїнську конференцію з правопису в Харкові. Над проектом кілька років працювали лінгвісти з Наддніпрянщини і західноукраїнських земель. А у вересні 1928 року нарком освіти УРСР Микола Скрипник затвердив цей правопис. Згодом радянська влада оголосила його націоналістичним і вказівкою з Москви до української мови внесли суттєві зміни, щоб наблизити її до російської. Миколу Скрипника звільнили і почали переслідувати, врешті-решт він покінчив життя самогубством.

Репресований «харківський» правопис довгий час залишався чинним на західноукраїнських землях і використовувався діаспорою.

Тільки з отриманням незалежності Україна повернула деякі з норм: букву ґ, яка була заборонена в радянські часи, і кличний відмінок.

2015 року Кабінет Міністрів створив Українську національну комісію з питань правопису. І минулого 2018 року мовознавці запропонували новий проект. Зокрема, він повертає низку особливостей «харківського» правопису, відновлення яких характерне для мови і має підстави. Але більшість норм усе ж залишаться в історії: наприклад, мовознавці навіть не обговорювали відновлення написання таких слів, як лямпа, клясичний та інші. Також не пройшла початкова буква и в написанні таких слів, як индик (слово це широко обговорювалося в соцмережах, але написання його залишається звичним – індик), инший, инакше.

22 травня Кабінет Міністрів затвердив новий правопис. Своєю постановою уряд скасував чинний правопис, але новий досі не опублікував. Однак нові норми оприлюднив Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні.

Що змінилося насправді

  • «Проект» відтепер «проєкт».
Довгий час це слово було винятком із правил. Українській мові притаманне чергування приголосних і голосних. Якщо дві приголосні можуть зустрічатися поспіль, то дві голосні – ні. А в словах іншомовного походження друга голосна – йотована (наприклад, траєкторія). Тому логічно, що правильно говорити «проєкт» і «проєкція».
  • Менше дефісів
Мінісукня, ексміністр і вебсайт. Тепер в цих словах дефіс не потрібен. Правило таке: якщо перша частина слова означає кількісний прояв чого-небудь, то слово пишемо разом. Це приставки: архі-, архі-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ- , ультра-, флеш-.

Також разом слід писати слова з першим іншомовним компонентом: анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс, унтер.

  • Пів – це окреме слово
Раніше пів потрібно було писати через дефіс, апостроф або разом з наступним словом. Однак це окреме слово, що позначає половину, тому його слід писати окремо. Правильно буде: пів хвилини, пів яблука, пів Києва.

Якщо ж пів з іменником – єдине поняття і не означає половину, то їх пишемо разом: південь, півкуля, півмісяць, півострів.

  • Слово «священник» пишемо з подвоєним -нн.
Раніше це слово було з одним н, хоча письменник, годинник – з двома.
  • Можна як Г, так і Ґ.
Іноземні імена або прізвища зі звуком [g] можна передавати як українською Г, так і Ґ. Не буде помилкою вимовляти і писати: Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер.
  • Авдиторія і павза повертаються в ужиток паралельно зі словами аудиторія і пауза.
У словах, що походять із давньогрецької і латинської мов, буквосполучення au передається через ав: авторитет, лавра, Аврора, Павло. Але оскільки деякі слова вже звично передавати через ау, то допускаються два варіанти: авдієнція і аудієнція, авдиторія і аудиторія, лавреат і лауреат, павза і пауза, фауна і фавна.
  • Катедра і етер використовуватимуться паралельно з кафедрою і ефіром.
Справа в тому, що буквосполучення th у словах грецького походження передаються літерою т: аптека, астма, бібліотека, театр. Тому в словах, в яких стало звичним вживати ф, допускається варіантність: анатема і анафема, етер і ефір, катедра і кафедра, логаритм і логарифм, міт і міф, Атени і Афіни, Бористен і Борисфен і ін.
  • Ирій і Иріда, але без индика.
Найбільше суперечок щодо нового правопису було через слова индик. Дійсно, такий варіант був в проекті, але мовознавці вирішили не чіпати птицю. Тому на початку цього слова і подібних йому зазвичай пишемо відповідно до вимови: іграшка, індик, іноді, іржа. Але деякі слова мають варіанти з и: ирій і ірій, ирод і ірод (дуже жорстока людина). І пишемо на початку окремих вигуків (ич!), частки (ич який хитрий), дієслова икати і похідного від нього іменника икання. І на початку слова вживаємо в деяких іменах власних, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбен, ир, ич-оба, Кім Чен Ин.
  • Незалежности, Білоруси, Руси, любови, осени - так можна вживати в родовому відмінку слова Незалежність, Білорусь, Русь, любов, осінь.
Такий варіант написання слів допускається паралельно з буквою і в кінці. Правило звучить так:
«У родовому і давальному відмінках однини іменники третьої відміни мають закінчення -і: гідності, крові, любові, моці, незалежності, нехворощі, ночі, осені, Русі, солі.

Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь в родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси».

  • Філологиня і дияконеса – тепер так правильно називати жінок, які є філологами або дияконами.
Новий правопис нормує фемінітиви в українській мові. Для цього потрібно лише до іменника чоловічого роду додати суфікс -к-, -иц- (я), -ін- (я), -ес- і інші.

Найуживаніших є суфікс -к-, тому що він поєднується з різними типами основ: авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка, студентка, фігуристка тощо.

Суфікс -иц- (я) приєднуємо до основ на-ник: верстальниця, набірниця, порадниця і -ень: учениця.

Суфікс -ін (я) з'єднуємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня; на голосний: майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня.

Суфікс -ес рідко вживаний: дияконеса, патронеса, поетеса.

Як правопис впроваджуватиметься в школах і на ЗНО

Як школи переходитимуть на новий правопис, в Міністерстві освіти ще не визначили. У відомстві розповіли, що постанова про введення готується і буде опублікована на порталі міністерства. Документ можуть підготувати протягом декількох днів.

Цілком ймовірно, що з 1 вересня школярі вивчатимуть нові правила української мови. У постанові буде зазначено період, протягом якого відбудеться перехід до нових мовних норм.

Україна вже має досвід впровадження нового правопису. Наприклад, як ми вже згадували вище, в 1990-х, коли було узгоджено чинний правопис, до абетки повернули букву Ґ і кличний відмінок.

«Насправді, обсяг інновацій в правописі не критичний. Навряд чи це комусь сильно ускладнить життя. Зрозуміло, все це пройде через освітні установи. Поки школярі не навчаться нового правопису, ніхто їм поганих оцінок за недотримання якихось нових норм не ставитиме. Взагалі, на це передбачено певний перехідний період, але як довго він триватиме – визначить вже Міністерство освіти і науки», – пояснив  директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк.

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!