З 27 травня у Львові зростає вартість проїду у громадському транспорті, згідно з ухвалою Виконкому ЛМР. Вартість проїду складатиме 10 грн в автобусах. В електротранспорті ціна разового квитка становитиме 10 грн при купівлі у водія, 9 грн при купівлі в кіоску та 8,5 грн при оплаті онлайн.
«Вголос» проаналізував, що насправді відбувається з транспортом у Львові та коли введуть «багатостраждальний» е-квиток.
Чому зростає ціна?
Орест Олеськів, начальник управління транспорту ЛМР, обґрунтовуючи підняття вартості проїзду заявив про зростання цін на ринку паливно-мастильних матеріалів, значне зростання заробітної плати, зростання цін на запасні частини.Економічно обґрунтованим чиновники ЛМР називають наступні цифри – 12,4 грн для електротранспорту та 14,6 для автобусів. За словами мера Львова Андрія Садового, вартість проїзду в 10 грн є таким собі компромісом між ринковою ціною та потребами мешканців.
Плюс-мінус ті ж причини називали чиновники і при минулих підняттях цін. Вартість проїзду зростала, а якісних змін у громадському транспорті не відбувалося. Окрім того, затягування з введенням електронного квитка та відповідно – повна відсутність обліку коштів, які надходили на підприємство, тож складалося враження, що цифри для чергової зміни ціни за проїзд перевізники беруть зі стелі.
Ряд експертів також звернули увагу на те, що підняття тарифу на проїзд може завдати шкоди міському бюджету більше, ніж користі. У коментарі ІА «Вголос» голова транспортної комісії Ігор Зінкевич, депутат ЛМР від фракції ВАРТА, наголосив на проблемі з компенсацією за пільгові перевезення.
«Зараз підіймається тариф, ніби-то, аби зменшити навантаження на бюджет. Уявімо, що цифра в 60% пільговиків у електротранспорті, яку взяли невідомо звідки, є правдивою. І «Львівелектротранс» і АТП-1 мають відшкодування за перевезення пільговиків з бюджету. Якщо в нас 7 грн коштує один квиток, то це одна цифра компенсацій з бюджету. Якщо 10 грн – цифра зовсім інша», – наголосив він.
Проблему з компенсацією перевезень для пільговиків, як одну з ключових, відзначив також Святослав Товстига, голова ГО «За якісний транспорт». «Якщо ми підіймаємо вартість проїзду, то підіймається і сума пільгового проїзду. Ми закладаємо приблизно 250-260 мільйонів гривень на компенсації. Для збільшення дотацій треба буде ще приблизно 60 млн з бюджету. Де їх взяти?» – зауважив він у коментарі для «Вголосу».
Також Святослав Товстига наголосив на взаємозв’язку ціни проїзду та якості громадських перевезень.
«У нас є понад 300 одиниць нового рухомого складу. Амортизаційні витрати в нових транспортних засобах є в рази дорожчі, ніж в старих маршрутках. Чим більше ми закуповуємо рухомого складу, тим більше витрат. Адже основні вузли в автобусах, які потребують заміни, є імпортні, і коштують в євро і в доларах».
Транспорт Львова: система чи хаос?
Тепер поговоримо про те, хто і як здійснює пасажирські перевезення у Львові. Система громадських перевезень у Львові поділена на три сегменти. Це комунальні: «Львівелектротранс» та АТП-1, а також приватні перевізники. Розберемо їх детальніше.Що таке АТП-1?
Комунальне автобусне підприємство обслуговує 32 маршрути, з яких 6 зараз фактично не працюють (2А, 4А, 5А, 28, 49 та 57).
Основа автопарку – 215 низькопідлогових сучасних автобусів виробництва Електрону та МАЗу. Формально, загальна кількість транспортних одиниць на балансі АТП-1 та його підрядників перевищує 400 одиниць.
Комунальні автобуси Львова доволі нові. Для прикладу, середній вік автобусів у Євросоюзі за статистикою інформаційно-аналітичної групи «Ауто-консалтинг« складає 11,7 років. Тим часом, лише 76 автобусів АТП-1 старші, ніж 5 років.
Втім на маршрути виїжджає лише частина транспорту. Станом на 25 травня, з 215 нових низькопідлогових автобусів комунального АТП на маршрути виїхало не більше 150/160 одиниць.
Яка ситуація з електротранспортом?
На балансі ЛКП «Львівелектротранс» є 134 трамваї різних моделей, з яких 104 теоретично можуть виходити на маршрути. Найновіші за віком серед цих одиниць 9 низькопідлогових трамваїв виробництва концерну «Електрон».На балансі ЛКП «Львівелектротранс» також є 117 тролейбусів, з яких експлуатуються 84. Проте різниця між кількістю транспорту по списку та реальними виїздами на маршрут, доволі помітна.
15 березня цього року пресслужба Львівелектротрансу повідомила, що збільшує випуск електротранспорту на маршрутах. Заявлена кількість – 70 тролейбусів та 75 трамваїв. Втім, станом на 25 травня кількість рухомого складу на маршрутах складала 67 трамваїв та 48 тролейбусів.
Приватні перевізники Львова
На більшості маршрутів курсують автобуси концерну Екопастранс, створеного у серпні минулого року. Він об’єднав трійку найбільших приватних перевізників міста (АТП-14630, «Фіакр» та «Міра і К»). Також маршрути №38, 51 та 53 обслуговує компанія «Успіх БМ».
Більшу частину рухомого складу приватників складають так звані «маршрутки» виробництва заводів «Богдан» та «Еталон».
Хто керує львівським транспортом?
В структурі ЛМР є управління транспорту, яке очолює Орест Олеськів. Проте чи можна говорити, що саме він є тією людиною, яка приймає фінальні рішення щодо розвитку транспортної системи та несе за них відповідальність?Голова транспортної комісії ЛМР Ігор Зінкевич наголосив на відсутності чіткої вертикалі управління транспортною системою міста. «Уявіть собі, в нас, по суті, керівники чи працівники комунальних підприємств приймають рішення про скасування того чи іншого маршруту без жодних цифр чи логічного пояснення. Є ще профільний заступник заступника Андрій Білий, який за сумісництвом ще й в.о. начальника управління безпеки міста. Є управління транспорту, яке має приймати рішення, але не робить цього», – каже він.
Депутат також наголосив на потребі персональної відповідальності, як запоруки ефективного управління транспортною системою Львова. «Має бути повноцінний департамент транспорт. Мерія після багатьох років нарешті прийняла мої пропозиції. Має бути департамент з керівником, обраним на конкурсній основі. Це все згідно з законодавством України, стаття 10 Закону про місцеве самоврядування. І ця людина має підготувати програму розвитку транспорту, презентувати її, а головне – регулярно звітуватись про виконання».
Про потреби чіткого розмежування повноважень у сфері громадських перевезень заявив Петро Адамик, голова фракції «Європейської Солідарності» в ЛМР. «Ми вже маємо з ласки влади міста 100 білоруських автобусів зараз. Вгадайте, звідки ми маємо купувати для них запчастини? І кого це буде збагачувати в підсумку? А хто крайній? А крайнього ви не знайдете. Саме тому ми зараз працюємо над розмежування повноважень чиновників, аби розуміти, хто за що відповідає».
А що з е-квитком?
Одна з найбільших проблем транспортної системи Львова це відсутність обліку. Відтак, не зрозуміло, звідки міські чиновники беруть дані про пасажиропотік, кількість пільговиків та прибутковість або збитковість тих чи інших маршрутів. Святослав Товстига вказав на відсутність обліку, як ключову проблему при формуванні тарифів для перевезень.«Ми знаємо видатки на транспорт, але не можемо порахувати прибутки. Ще в грудні 2017-го року було рішення Виконкому ЛМР, яке зобов’язувало управління транспорту здійснити облік пасажирів. Але цього так і не відбулось. Маючи конкретні цифри ми б орієнтувались стосовно планових прибутків чи збитків, і відповідно, до цього могли б коригувати тариф», – зазначив він.
Якраз з обліком міг би допомогти «багатостраждальний» електронний квиток. Однак станом на кінець травня у Львові встановили аж 4 валідатори.
Відтермінування старту е-квитка відбувалось вже кілька разів. У 2014 році розпорядженням Львівського міського голови від 12.06.2014 № 163 було створено робочу групу з питань впровадження системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті. 16 жовтня того ж року був оголошений конкурс на впровадження е-квитка.
У 2016-у у відповідь на запит стосовно термінів впровадження системи е-квитка, тодішній керівник Управління транспорту і зв’язку Віктор Щир відповів, що той повноцінно запрацює у 2018-у році
Того ж року Львів отримав кредит від ЄБРР на суму 10 мільйонів євро якраз на ці цілі. (Термін виплати запозичення складає 10 років, з них перші три роки був пільговий період – до 2019-го.) Власне, пункт про е-квиток був частиною стратегії «Львів 2020», з якою міський голова Львова Андрій Садовий втретє переобрався на посаду у 2015-у році. Ще у 2018-у році коментуючи ситуацію з е-квитком виданню «VG Львів«, міський голова запевнив, що система запрацює «вже через рік». Тодішній керівник «Львівелектротранс» Олег Береза теж вказував на такий термін.
Маємо травень 2021 року е-квитка у Львові як не було, так і немає.
Що маємо на виході
Наразі чергові обіцянки міських чиновників і надто не зрозумілі перспективи запуску електронного квитка та покращення якості обслуговування. Те, що можна сказати зі стовідсотковою впевненістю, – ріст тарифів на проїзд до 10 гривень точно не останній. На горизонті – 15, а може і 20 гривень. Це у нас чиновники навчилися робити дуже добре.«Вголос» звертався до пресслужби ЛМР з проханням про коментар від очільника управління транспорту або інших уповноважених осіб ЛМР. Проте Орест Олеськів так і не вийшов з нами на зв’язок.
Фото: Zaxid.net
ІА "Вголос": НОВИНИ