Рік тому львів’янка Наталя Каїнська вперше наважилася взяти участь у трейлі – пробігти пересіченою місцевістю в Карпатах по бездоріжжю, лісовими стежками, піднімаючись в гори та збігаючи в долини. А вже цими вихідними вона здолала 90 кілометрів нічного Чорногірського марафону за 19 годин і стала першою серед жінок та шостою, хто взагалі фінішував. Всі ці 19 годин Наталя провела на ногах. Де бігла, де йшла. Але жодного разу не зупинилася.
Нічний Чорногірський марафон має три дистанції: ligt (36 км), medium (56 км) та ultra (86+ км). Карпатські трейли відрізняються від інших забігів тим, що тут кожен учасник повинен забігти на вершину гори та зробити контрольне фото для організаторів. А їх на маршруті було шість - Говерла, Піп Іван, Петрос, Ребра, Гутен-Темнатик та Бребенескул. Ті, хто ходять в гори, знають як нелегко буває піднятися на вершину. За дуже короткий проміжок часу тут тебе накриє зливою, поб’є градом, припече сонечком. Але це не є підставою зійти з дистанції.Не бігайте з чоловіком - посваритеся
Забіг розпочинається опівночі, аби до наступної півночі всі учасники встигли добратися до фінішу. Бігти самій, вночі, в лісі – це добряче випробування для нервів. Невідомо кого можна зустріти. Хоча Наталя стверджує, що ані вовків, ані ведмедів, ані розбійників вона не бачила.«Коли збігала з Говерли, це був 24 кілометр, я почула якісь звуки. Стало трохи страмно. Я сама в лісі, темрява, думаю: куди я потрапила. Але це виявилася сова. З живих істот я зустріла одну саламандру. До Говерли я ще зустрічала тих, з ким стартували. Після Говерли – практично нікого. Якщо бачила когось, якихось туристів чи фінішерів з інших дистанцій, то це було за щастя», - розповідає Наталя.Найважче, за її словами, було пробігти останні кілометри перед фінішем.
«Я думала, той ліс ніколи не закінчиться. Я біжу-біжу, бачу село. Ну все, думаю, фініш скоро! А тут поворот в інший бік», - каже вона.
Аби полегшити собі біг, спортсменка співає, розповідає вірші, планує наступні тренування і навіть свариться з чоловіком. На щастя, він цього не чує. Згадуючи свій перший трейл рік тому, дівчина розповідає, що тоді увесь час сварилася з чоловіком. Тоді була жахлива погода, вона мерзла, їй хотілося якнайшвидше добігти та зігрітися. А чоловік увесь час зупинявся аби зробити гарне фото. На пунктах харчування вона хапала яблучко і бігла далі, а чоловік намагався більше відпочити.
Додамо, як повідомляв «Вголос», чоловік Наталі, боєць батальйону «Львів» Зореслав Каїнський, цього року взяв участь у кросфіті «Мерфі» на честь загиблих у війні товаришів. Минулого року він самостійно виконав цей кросфіт у Львові. А позаминулого встановив рекорд України, пробігши півмарафон у своєму бронежилеті, в якому несе службу в зоні ООС.
На 55 км трейлу Наталя вирішила, що більше ніколи в житті не візьме участі у трейлі. Почалася різка зміна погоди. Протягом півгодини падав то рясний дощ, то сніг, то град, то пекло сонце. Сховатися нема де. Ноги болять від бігу, плечі та спину побив град, голову треба прикрити. На світанку почався туман та вітер. Вогкість пробирала до кісточок.
«Думаю: навіщо то тобі треба було? Та спала б собі вдома у теплому м’якому ліжку», - сміється Наталя зі своїх думок.Потім ці ж думки прийдуть ще раз, уже після завершення трейлу, вдома. Дівчина зателефонує своєму коханому і повідомить, що це був останній трейл в її житті. Адже дуже багато чоловіків не дали собі ради з цим них і зійшли з дистанції. А вона - лише слабка жінка. «Добре», - погодився Зореслав. І за кілька днів уже зареєстрував їх обох на трейл «Букомилі», який відбудеться 29-30 липня. Там 114 км треба буде пробігти за 28 годин.
Як «Заповіт» Шевченка може допомогти виграти трейл
А поки що їй треба добігти. Попила водички, щось перекусила на ходу, пригріло сонечко та розігнало сумні думки. Поговорила сама з собою.«Останні 8 км я розповідала все, що знала і могла. Навіть «Заповіт» Шевченка вголос читала. І сама з собою спілкувалася. Часто, коли бігаю, я складаю собі план тренувань на майбутнє. Це відволікає від інших думок, тому що бігти трейл – важко. Сварюся з чоловіком, хоча він і не чує. Коли ми разом беремо участь у забігові, то стартуємо разом, але біжимо кожен собі. Тому що коли важко, починаєш злитися, виникають негативні емоції, агресія. І щоби не конфліктувати, ми біжимо окремо. Я біжу на результат, мені подобається бути першою. Зореслав біжить за задоволенням. Він любить пофотографувати, познімати якесь відео, селфі. А я – біжу. Я біжу заради емоцій. Коли ти фінішуєш і ти розумієш: ти це зміг, пробіг, ти – кращий, ти це можеш. Я люблю випробовувати свій організм», - зізнається Наталя.
Дівчина каже, що часом блукає. Хоча траса промаркована. Але дощ змиває мітки, корови ласують прапорцями, а мобільний зв'язок з треком втрачається. Тому минулого разу, під час Fun Karpaty Dynafit Trail вона пробігла зайвих п’ять кілометрів. Це був перший трейл, коли Наталя налаштувалася перемогти. Після старту побігла за лідерами. Та почала обганяти їх. І в одному місці повернула не туди, куди треба. Коли зрозуміла, що зійшла з траси, повернулася, знайшла трек і знов побігла.
«Я була зла на себе. Біжу і на 34 км мав бути контрольний пункт. А я його не бачу. Я біжу, у мене по треку уже 47 км, Коли я таки знайшла контрольний пункт, то перше питання: чи пробігали жінки-учасниці і який це кілометр. Мені кажуть: ти – перша. Я видихнула, попила води, взяла якийсь пару шматочків яблука і побігла. Бігла досить швидко.. Останні 10 кілометрів просто летіла. Тоді результат склав 6 годин 50 хвилин», - згадує спортсменка.Після трейлу Наталю так боліли стопи, що два дні могла ходити тільки в капцях. Окрім того, трейл додав їй 5 кг ваги. Всі, після бігу худнуть, а наша бігунка, навпаки, набирає. На старті було 50 кг, на фініші – вже 55. Щоправда, за кілька днів організм повернув свою звичну вагу.
Як стати кращою всього за чотири роки
Спостерігаючи за спортивними здобутками Наталі, думаєш, що вона займається бігом з дитинства. Хоча вперше вона на це наважилася чотири роки тому. До того навіть на ранкові пробіжки не виходила. Почалося все за компанію з подругами, які худнули. Виходили разом в парк і бігали. У забігах брала участь тільки як глядачка та дивилася на тих, хто біжить 21 км як на напівбогів.Та одного дня Наталя побачила оголошення про «Гонку Націй». Її схотілося взяти участь.
«Зореслав був тоді якраз на Сході. Я йому телефоную і кажу: може хочеш поїхати? Він погодився поїхати і подивитися. А я йому – не подивитися, а взяти участь!», - згадує Наталя.
Поїхали, призових місць не отримали. Але сподобалося і зрозуміли, що не так вже й страшно насправді. Наступним кроком став пробіг у 5 км. Але біг тільки Зореслав, Наталя не наважилася. Вона, як вірна дружина, чекала чоловіка на фініші. Але коли маса народу стартувала, їй теж схотілося. Цей азарт, з яким стартували сотні бігунів, передався і їй. Сумніви закралися коли побачила на фініші Зореслава, який ледь здолав ті 5 км. Але за кілька місяців подружжя вже бігло разом 10 км. А за півроку – вже 21 км. Зараз обоє мають за плечима участь у повноцінному марафоні. При цьому Наталя стала третьою серед жінок-марафонців у своїй віковій категорії з результатом у 3 години 30 хвилин.
Переконавшись, що може, Наталя почала брати участь чи не у всіх забігах, які проводяться в Україні.
«Я зрозуміла, що я можу і можу обганяти. Я працюю на результат. І в мене вже є амбіції: я бачу ноги, я мушу їх обганяти. Я вже обганяю чоловіків,» - каже Наталя Каїнська.
За кожним «хлопчиком в броніку» стоїть жінка
Чоловік Наталі є рекордсменом України з бігу в бронежилеті, але допомогла йому здобути цей рекорд, звісно, кохана дружина. Наталя зізнається, що Зореславові завжди подобалися вправи на турніку та силові навантаження. Але десь він побачив в інтернеті інформацію, що хтось пробіг в бронежилеті пів марафон.«Я кажу йому: а хочеш спробувати?», - розповідає дружина бійця.
Вирішили спробувати. Тренування пішли добре. От він і зареєструвався на забіг. Наталя стежила за правильним харчуванням та намагалась не сильно тиснути на чоловіка. Звісно, на тренуваннях бігла поруч та стежила за його станом і давала свої рекомендації.
А ось до кросфіту «Мерфі» готувала Зореслава дружина. Ускладнювало тренування те, що боєць в цей момент перебував на службі в зоні ООС.
«Я підбирала йому комплекс вправ, він їх виконував і звітував що з того вийшло. Я корегувала комплекс, він знов робив і звітував», - згадує Наталя.Зараз подружжя Каїнських готується до участі у «Гонці Націй» 17 липня, з якої і почалася їхня бігова кар'єра. Це – біг з перешкодами. Звісно, Наталя та Зореслав обрали найважчу дистанцію – 20 км та 30 перешкод.
ІА "Вголос": НОВИНИ