[media=169134,169135,169136,169137]
Володимир уже 10 років відновлює машини з минулого. Його перша робота – ЗАЗ 965. На «Запорожці» Володимир їздив на виставки і змагання до Польщі, Литви, Чехії та інших країн. Автолюбитель пояснює: щоб машина була на ходу потрібно працювати над нею від восьми місяців і більше.
Все залежить від габаритів і стану залізного коня: «Востаннє я реставрував Rolls-Royce. Це надзвичайно складний автомобіль. Коли його розібрав, то ціла кімната була заповнена запчастинами. Не знав як це все зберу, бо там є такі німецькі рішення, які не притаманні нашому автопрому». Однак антикварні авто класу люкс в Україні знайти важко. А за кордоном великий вибір і помірні ціни. Наприклад, друг Володимира придбав у хорошому стані спортивний Volkswagen Karmann-Ghia за 5 тис. дол.. А от розмитнення обійшлося у 10 тис. «зелених». Додамо витрати на відновлення і отримаємо близько 20 тис. - 25 тис. дол. Але закон, ухвалений цього року українським урядом, забороняє ввозити з-за кордону автівки, які мають більше п’яти років. «Тепер розробляємо програму, щоб це можна було змінити. Нам прислали законодавчі документи польські, литовські, німецькі. Ми це все перекладаємо на українську мову. Зараз треба хорошого юриста, щоб все це підлаштував під наші закони. Основні пропозиції: завозити ретро-автомобілі так, як це роблять у всій Європі, без мита. Вони ставляться на облік як ретро-автомобілі. І, якщо проводять технічний огляд, то власника автомобіля звільняють від оплати, бо це вважається як витвір мистецтва», – каже реставратор. Таким чином виникає двояка ситуація: у вас можуть бути кошти і бажання дати нове життя старій машині, але лише тій, яка є на території України. Щодо запчастин, то все навпаки: до європейських авто потрібні деталі швидко знайдете в інтернет-магазинах, а до вітчизняних ретро їх тут мало. Виникають інколи непорозуміння з документами: або власника вже немає в живих і потрібно шукати родичів, які оформлять автомобіль на вас; або відсутні офіційні папери на машину. Другий випадок зазвичай стосується довоєнних і післявоєнних автомобілів. Володимир розповідає: «В Польщі, якщо немає документів на автомобіль, то пишуться три заяви, тобто три свідки документально засвідчують, що автомобіль належить певній людині. На основі трьох заяв викликається фахівець, який оцінює машину, надає їй статус антикварного і на основі цього висновку їй дають номера і ставлять на облік. Такий простий процес. У нас через експертну оцінку це зробити нереально».
Ретро чи ні?
Приналежність автомобіля до антикваріату визначають за роком випуску та кількістю випущених машин певної серії. Володимир переконаний, що в категорію ретро повинні входити автомобілі, яким більше п’ятдесяти років. «Взагалі в Європі це є 25-30 років. У нас, якщо зробиш 25-30 років, то повезуть Passat B3, Mercedes124 і наповнять країну не цікавими автомобілями, що не сприятиме розвитку реставраційної діяльності». А от щодо кількості, то інколи навіть автомобіль масового виробництва може стати частиною ретро світу. Чоловік наводить приклад Volkswagen «Жук», яких випустили понад 30 мільйонів автомобілів. А високий попит і ціна тримаються до сьогодні.
Для старту реставраційного діла знадобиться мінімум 2 тис. дол. Щоб повернути, наприклад, «Волзі» первісний вигляд потрібно не менше 10 тис. «зелених». Зазвичай в Україні важко продати відновлений ретро-автомобіль. Людей, які готові викласти кругленьку суму за таку машину доволі мало. Володимир пояснює: «Колекціонери є. Але такі автомобілі як «Волга», «Москвич» шукають вже готові. Ліпше купити автомобіль за 5 тисяч, ніж купити за три і в нього ще десять вкласти. Тому реставраційні майстерні зараз не вигідна справа, тому що в нас немає ринку. Натомість в мене колега з Польщі має реставраційну майстерню і в нього черга на 5 років».
Можна продати за кордоном відреставровані ретро-автівки. Однак, переконаний Володимир, там вітчизняні автомобілі не цікавлять покупців. Більше того в українському законодавстві прописано, що вивести авто, якому більше 50-ти років, можна лише з наявністю спеціального дозволу.
Попри це, Володимир наголошує: «Для нас найцінніше є то, що такі автомобілі ніколи не падають в ціні. Це добрий вклад і збереження грошей».
Юлія Василина, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ