Яким буде 2010 рік для банківської сфери?
Наш банк у затвердженому фінансовому плані закладає на цей рік стримано-оптимістичний сценарій розвитку ситуації в економіці та банківській сфері. В умовах України це передбачає, перш за все, стабільність валютного курсу з певною тенденцією до зміцнення гривні. Можливо, таке зміцнення відбуватиметься не дуже значними темпами, але тенденція виразно прослідковується. Крім того, очікується відсутність значних потрясінь з точки зору впливу реальної економіки або нової влади на фінансовий сектор. Передбачається, що наступний рік буде роком повноцінного відновлення банківської сфери після кризи, яка нанесла свій основний удар в IV кварталі 2008 року – I кварталі 2009 року. Зрозуміло, що основним ризиком банківського сектору залишиться якість кредитних портфелів. Відновлення кредитоспроможності позичальників раптово не відбувається. Навіть якщо матиме місце певне пожвавлення в економіці, це не відразу відобразиться на спроможності і готовності позичальників обслуговувати свої кредити у відповідності до договорів.
Разом з тим, в умовах України істотним залишається ризик впливу нових законодавчих ініціатив на банківський сектор. Днями стало відомо, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким передбачається, що позичальники, які мають іпотечні кредити і їхнє нерухоме майно знаходиться в заставі банку, відповідатимуть за кредитом лише цим майном.
Як відомо, у разі несплати кредиту, банк стягує заставне майно і продає. При цьому, згідно чинного законодавства, якщо коштів від продажу заставної квартири не вистачає, то банк може претендувати на інше майно позичальника, наприклад, на автомобіль, або частину його доходів, щоб компенсувати усю суму кредиту, який був виданий. Новий законопроект передбачає лише продаж заставної квартири – тобто скільки грошей з її продажу виручили, стільки банк й отримує. Навіть, якщо це вдвічі менше ніж несплачена сума кредиту. Таким чином, знову пропонується поставити на перше місце інтереси того, хто взяв гроші, а не того хто їх надав. Так бути не повинно. Уявімо на хвилинку ситуацію, що банки будуть також пояснювати вкладникам, що повертатимуть вдвічі менше за суму депозиту, оскільки позичальники повернули банку в два рази менше, ніж отримали. Не думаю, щоб хтось хотів би опинитись у подібній ситуації.
Що потрібно владі робити для того, щоб позитивно впливати на банківську сферу? Які очікування від зміни влади?
Хоча в багатьох випадках українське законодавство є недосконалим, проте навіть у теперішньому вигляді воно дозволяє банкам виконувати свої функції і здійснювати кредитну діяльність. Проблема на сьогодні полягає у тому, що норми законодавства не виконуються, а права банків-кредиторів свідомо порушуються. У багатьох випадках це відбувається з огляду на незрозумілу позицію судових органів. За минулий рік в українських банків накопичилось багато прикладів достатньо абсурдних позовів та дивних судових рішень. Можна згадати, наприклад, рішення одного із донецьких судів щодо можливості не повертати валютні кредити, оскільки валютні кредити нібито є нелегітимними на території України. Ось такі абсурдні рішення приймаються органами судової влади, причому найчастіше на низовому рівні. Щоправда, більшість банків мають фахові юридичні служби та необхідні ресурси, щоб обжалувати такі рішення в апеляційному порядку, і при потребі доходять до Верховного суду. На верхніх ланках судової вертикалі такі рішення, як правило, скасовують. Найчастіше правовий нігілізм спостерігається у рішеннях судів низового рівня. Але проблема в тому, що все це затягування часу. По суті, кожний додатковий етап, апеляція або оскарження вже прийнятого судового рішення – це додаткові 3-4 місяці. Це додаткові витрати, як для банку, так і для позичальника. При цьому, якщо правота виявиться на стороні банку, то всі судові витрати понесе одноосібно позичальник. На даний момент, найбільшим ризиком для банківської сфери є ускладненість судового захисту своїх інтересів в рамках діючого законодавства. Очікуванням від зміни влади, є те, що все ж таки буде наведено більший лад у роботі судової системи, бо в теперішніх умовах права кредитора суттєво порушуються, у тому числі і з вини окремих представників судової влади.
Чи можна охарактеризувати побажання до влади від банкірів на цей рік з закликом менше втручатися у банківську систему?
Не завжди втручання є негативом. У 2009 році держава відіграла і позитивну роль в банківській системі, коли підтримала декілька проблемних банків. Три банки були рекапіталізовані, позитивно вирішується питання стосовно депозитів населення в «Укрпромбанку». На днях була оприлюднена інформація, що прийнято рішення про перевід депозитів з банку «Надра» в «Родовід банк». У цих випадках вплив держави на загальну стабілізацію ситуації в банківському секторі був вагомий. Хоча рішення про рекапіталізацію проблемних банків безпосередньо ніяк не впливає на банки з іноземним капіталом, такі як КРЕДОБАНК, проте воно знімає упередження серед клієнтів по відношенню до банківської системи в цілому. Це був позитивний крок з боку держави. Ми очікуємо, що у цьому році необхідності фінансових вливань з боку держави у нові проблемні банки, напевно, не буде. Ті банки, які вже є проблемними або зможуть знайти інвестора, або мають бути ліквідовані.
У цьому році більш доцільною буде участь Національного банку у підтримці кредитування економіки. В усіх розвинутих країнах існує механізм рефінансування, надання банкам додаткових коштів для спрямування їх у кредитні операції. Це використовується у всьому світі, але у нас, на жаль, з різних причин операції рефінансування достатньо дискредитовані. Національний банк звинувачують, що дуже часто при рефінансуванні банків кошти відразу спрямовувалися на валютний ринок. Але це не привід відмовлятися від самого інструменту рефінансування, просто необхідним є більш ретельний контроль за використанням банками цих коштів. Давайте подивимось на ситуацію, яка склалася на даний момент. Банки можуть кредитувати клієнтів за рахунок тих коштів, які вони залучають у вигляді депозитів, а довіра клієнтів лише відновлюється і притік нових депозитів залишається незначним. Іншим джерелом кредитних ресурсів є кошти, які залучаються за кордоном, проте цей канал останні два роки практично перекритий. Тому банки мають великі сподівання, що НБУ знайде у 2010 році можливість підтримати кредитну активність банків і активізує свою участь в економічному житті через надання кредитів рефінансування для кредитування економіки.
Які є прогнози стосовно відновлення кредитування у банківській сфері в 2010 році?
До стану такої широкої пропозиції кредитів, яки був у 2008 році, банківський сектор в цьому році не повернеться однозначно. Хоча банки самі зацікавлені у відновлені кредитування, оскільки це їх заробіток. Разом з тим, кожний банк робить висновки з тих прикладів, які принесла криза, і того, як українські позичальники готові обслуговувати видані кредити. Вже зараз на ринку існують поодинокі пропозиції щодо кредитування, в тому числі іпотечного, але зрозуміло, що умови цих кредитів є суттєво менш привабливими для клієнтів, порівняно з тими, які були в 2008 році. Нові вимоги виражаються в значній долі участі власними коштами позичальника. Якщо йдеться про іпотечне кредитування, то клієнт має внести 30-50% власних коштів, і лише решту, від 50% до 70%, готовий надати банк. Тим самим банк страхується від подальшого зниження вартості заставного майна, щоб клієнт розумів, що втрачає не тільки банк, але й він ризикує власними коштами. Крім того, стримує попит на кредити їх висока вартість. Завдяки ухваленим рішенням Національного банку та Верховної ради України, на два роки для банків заборонено валютне кредитування фізичних осіб. Відповідно банк, навіть якщо має валютні ресурси, не може надати кредит в доларах чи євро для придбання нерухомості, а лише у гривнях. На жаль, якщо на ринку банк залучає депозити під 20-23%, то і вартість кредиту не може бути нижча від цього рівня. А сплачувати по іпотечних кредитах, які складають сотні тисяч гривень, по 25%-30% річних спроможний мало який позичальник.
Якою буде кредитна ставка у 2010 році?
Якщо раніше кредитування відбувалось переважно в доларах, то, як правило, це були кошти, які залучалися банками з-за кордону. Там вартість грошей була суттєво менша, на рівні 5-9% річних, і банки могли пропонувати кредити за ставками на рівні 12-14%. Гривню ж закордоном залучити неможливо, а можна лише в Україні від фізичних осіб та суб’єктів господарювання. Тому кредитна ставка в гривнях має пряму залежність від ставки за депозитами. А депозитна ставка відображає інфляційні процеси (інфляція за підсумками року складає понад 12%), плюс вплив політичної нестабільності, яка також не сприяє зниженню ціни грошей.
Тому, якщо б Національний банк зміг надати додаткові обсяги рефінансування для банків під нижчі відсоткові ставки з цільовим призначенням для видачі кредитів, то це б стало чинником, який би реально сприяв зниженню ставки.
Ми очікуємо, що починаючи з ІІ кварталу 2010 року буде спостерігатися пожвавлення кредитування в Україні. В першу чергу це стосуватиметься кредитів для юридичних осіб, а згодом і для фізичних. Разом з тим, банки будуть дуже обережно підходити до відбору позичальників і суттєвого зниження відсоткової ставки не відбудеться – максимум, на що можна сподіватися, це мінус 1-3% до кінця року. І це за умови реалізації оптимістичного сценарію, коли вибори завершуються нормально, відбувається легітимна передача влади, новий президент і уряд працюють ефективно і уникають протистояння. Звичайно, що при песимістичному сценарії про прогнози відновлення кредитування можна не говорити, оскільки банки відмовляться від видачі нових кредитів з огляду на неприйнятні ризики.
Багато хто із політиків, особливо перед президентськими виборами, заявляв про можливість зниження кредитної ставки, відновлення довготермінового кредитування тощо. На скільки нова влада може посприяти цьому?
Адміністративним тиском цього досягнути неможливо, а реально лише економічними методами. Держава має два шляхи. Перший – це використання ресурсів державного бюджету, наприклад для докапіталізації державних банків з подальшим спрямуванням отриманого капіталу для довгострокового кредитування. Ці ресурси у нового уряду і президента є достатньо обмеженими, оскільки складним завданням є профінансувати навіть захищені статті, а тому стимулювання кредитування за рахунок коштів бюджету малоймовірне.
Другий варіант – використання можливостей Національного банку. По-суті, рефінансування з боку НБУ – це та сама грошова емісія, але з певним цільовим спрямуванням, наприклад, для кредитування промисловості, інфраструктурних проектів, підготовки до Євро-2012. Іншими словами, ідея такого рефінансування в тому, що ці кошти не одразу вплинуть на ринок і не призведуть до інфляції і до росту курсу.
Який курс долара передбачається на 2010 рік?
У фінансовому плані нашого банку закладено прогноз стабільної курсової ситуації. Це означає, що ми очікуємо збереження фактичного курсу – 8 грн. з можливими коливаннями у +/- 3%.
Що може перешкодити утриманню курсу на цьому рівні?
Найбільший ризик для курсу – це загроза емісійного фінансування дефіциту бюджету. Бюджетна ситуація в І-ІІ кварталах цього року є дуже складною. Вона ускладнюється і тим, що досі немає затвердженого бюджету на поточний рік. Крім того, очевидним фактом є те, що проведення виборів не сприяє покращенню податкової та бюджетної дисципліни як платників податків, так і державних органів. Наочним свідченням останнього є рекордний обсяг заборгованості податкових органів по відшкодуванню ПДВ.
У таких умовах, рятівним колом для державних фінансів залишається відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом.
ІА "Вголос": НОВИНИ