Говорячи про те, що Україна ще не стала такою, як того б хотілося більшості громадян, Андрій Садовий зазначив, що наша держава ще дуже молода, що в потрібний момент у нас не було хороших порадників.
„Руйнування мрій і ілюзій – процес неприємний, але корисний. Особливо, в двадцятирічному віці”, - підкреслив міський голова.
Говорячи про зміни, яких усі прагнуть, мер наголосив на важливості внеску кожного українця в поступ держави. За словами Андрія Садового, доки люди самі не захочуть якісних змін, доти вони будуть вибирати лідерів з легкими, популістичними програмами.
Також мер згадав про проблему алкоголізму, яка загрожує українській нації. Він наголосив, що зараз в державі алкоголь захоплює усе більше коло громадян, і з цим треба боротися.
Також з вітальним словом до громади звернулися заступник голови ЛОДА Володимир Губицький і Герой України, народний депутат України чотирьох скликань Ігор Юхновський.
Ігор Юхновський наголосив на важливості примирення історичної пам’яті. Він сказав, що Схід повинен пробачити Заходу ОУН, а Захід Сходу – НКВД і помилки радянського режиму. І просити пробачення повинно саме молоде покоління. Якщо молодь з різних части України вибачиться за помилки минулого, то, за словами Ігоря Юхновського, в майбутньому наша держава таких помилок не допустить.
З нагоди Дня незалежності Андрій Садовий вручив відзнаку „Почесний знак святого Юрія” ветеранам ОУН-УПА Дарії та Любомирові Полюгам, засновнику та багаторічному капітану футбольної команди „Карпати” Ігорю Кульчицькому.
Відзнаку „Золотий герб м. Львова” з рук міського голови отримали отець Руслан Грех з церкви Різдва Пресвятої Богородиці, голова ЛОО Всеукраїнської ліги українських жінок Лідія Купчик, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець, завідувач сектору зовнішньої промоції відділу промоції міста Ілля Семенов, начальник управління НБУ у Львівській області Іван Гаврилець.
Також Андрій Садовий нагородив подяками Мирослава Бардахівського, Надію Білоус, Ірену Бусь, Катерину Гаврилюк, Ігоря Дикого, Олександра Дунаєвського, Наталію Кузяк, Олега Миська, Анну Баранюк, Мирослава Сипу, Андрія Стегуру, Івана Ціка.
Любомир Полюга народився 9 серпня 1925 року у місті Львові. Початкову освіту здобув у школі ім. Князя Льва. У 1937–1943 роках навчався у Державній академічній гімназії з українською викладовою мовою у Львові. З 1942 року – член Юнацтва ОУН. В 1943 році вступив до Львівського медінституту. У 1944 році в помешканні на вулиці Курковій, 40 (тепер вул. М. Лисенка) організував одну зі зв'язкових «хат» головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича (Тараса Чупринки). У ніч з 20 на 21 грудня 1946 року радянські каральні органи забрали Любомира з дому, однак йому вдалося втекти. Наприкінці 1946 року у с. Дашава на Стрийщині організував підпільно-конспіративну хату. На початку 1947 року переведений у штабну конспіративну хату в с. Княгиничі.
Любомир Полюга був особистим охоронцем Романа Шухевича. З 1947 року перебував у підпіллі. 23 вересня 1947 року тяжко поранений, затриманий КДБ. Протягом 18-ти місяців був під слідством у тюрмах в Рогатині, Станіславові (тепер Івано-Франківськ), Києві та Львові (в тюрмі на Лонцького). Покарання відбував у таборі ГУЛАГу в м. Інта (Комі АРСР). Звільнений 19 грудня 1955 року Після звільнення з таборів у 1957 році завершив медичну освіту в Семипалатинському медінституті (Казахстан). З 1961 року жив у Цурюпинську (Олешках). З 2001 року мешкає у Львові.
ІА "Вголос": НОВИНИ