ЛЬВІВ, 13 ЖОВТНЯ, PRESSTIME.COM.UA. — Провід Самбірської МРО НРУ звинуватив голову ЛКО Ярослава Кендзьора в розвалі самбірської міськрайонної організації Руху.

Про це йдеться в заяві організації, яку прийнято на засіданні Проводу Самбірської МРО НРУ 08.10.2008р..

«Рухівці» запевняють, що «демарш попереднього очільника Самбірського Руху був спричинений постійними конфліктами з головою ЛКО НРУ Ярославом Кендзьором, які загострилися під час виборів народних депутатів України та депутатів місцевих рад, що відбувались у березні 2006 року».

У заяві наголошено, що Кендзьор намагається дискредитувати голову Самбірської організації НРУ Степана Кузьо.

Подаємо заяву повнотекстово:

«Провід Самбірської МРО НРУ глибоко стурбований ситуацією, коли діяльність голови обласної організації фактично скерована на знищення однієї із підлеглих міськрайонних організацій. Причиною такого протистояння стала боротьба за владу в Самбірському Русі кількох членів Самбірського НРУ, підтримуваних головою ЛКО Ярославом Кендзьором. Демарш попереднього очільника Самбірського Руху був спричинений постійними конфліктами з головою ЛКО НРУ Ярославом Кендзьором, які загострилися під час виборів народних депутатів України та депутатів місцевих рад, що відбувались у березні 2006 року. Каменем спотикання на той час було перше місце у списку НРУ, яке, на думку Ярослава Михайловича, повинна була посісти одіозна самбірчанка Іванна Йоник. Після шаленого тиску голови ЛКО, Степан Шагало на конференції по висуненню кандидатів у депутати Самбірської міської ради вирішив дати можливість рядовим рухівцям визначити порядок розташування кандидатів у списку Руху методом рейтингового голосування. В результаті голосування Іванна Іванівна зайняла останнє місце серед кандидатів. Така демократія смертельно розгнівала обласного провідника НРУ і поставила керівництво Самбірської організації у ранг ворогів. Через відмову у виконанні ультиматуму Ярослава Кендзьора, Самбірські Рухівці були позбавленні усякого фінансування і підтримки у проведенні передвиборчої кампанії і в результаті не змогли потрапити до міського парламенту набравши трохи менше трьох відсотків голосів. Як протест на такі дії Кендзьора, голова Самбірської МРО НРУ пише заяву про відставку і 25 червня 2006 на позачерговій конференції обирають головою організації Степана Кузьо. Практично повністю було оновлено і Провід організації.

Але з перших днів роботи нового керівництва Самбірського Руху починається відчутний тиск Ярослава Кендзьора з метою дискредитації голови Самбірської організації НРУ в особі Степана Кузьо. Так наприклад, замість дієвої допомоги організації, Ярослав Михайлович на зустрічі з самбірчанами у Народному домі м.Самбора дозволяє собі висловлювання про те, що він не сприймає керівництва Самбірського Руху, про що потім писали усі місцеві газети. То хто ж більш ніж шановний Ярослав Михайлович займається розвалом НРУ, виносячи бруд на люди. Кілька разів були випадки, коли обласний очільник приїздив з візитом до Самбора, при цьому не повідомивши керівників Самбірської організації про свій візит. Знаковим було те, що під час цих підпільних відвідин Самбора провідниками народного депутата у Самборі були Василь та Іванна Йоники.

Гра політичних інтересів у Львівській області набула нечуваної цинічності. На вимогу проведення спільних засідань партій національно-демократичного спрямування у грудні 2006 року Самбірська МРО НРУ виступила ініціатором і домоглася створення на Самбірщині міжпартійної ради НРУ-УНП, до якої пізніше приєдналися й інші партії. В рамках міжпартійного об’єднання було проведено кілька міських і районних заходів, де скрізь декларувалася єдність національно-демократичних партій. У Самбірській районній раді було створено міжфракційне об’єднання РУХ – Українська Правиця, до складу якого входили депутати від НРУ, УНП, ХДС, КУНу та УРП «Собор». Але з незрозумілих причин голова ЛКО дає вказівку виходити з міжфракційного об’єднання «Рух – Українська Правиця» і вступати у фракцію або міжфракційне об’єднання партії «Наша Україна». Та останнім часом все більшого розголосу набувають ідеї відновлення співпраці з УНП та КУНом. Уся ця непослідовність Ярослава Кендзьора як мінімум лякає і спонукає до адекватного опору.

Як можна розцінювати намагання розвалити депутатську фракцію Самбірської районної ради «Голос Народу», яка в своїй більшості складалася з представників НРУ, відповідно головою фракції був голова міськрайонної організації НРУ Степан Кузьо. Але місцевий виконавець волі обласного голови, депутат Самбірської Районної ради, член Курйової ради НРУ Василь Йоник, за вказівкою Кендзьора, спочатку відмовляється писати заяву на вступ до фракції «Голос Народу», а потім, все-таки будучи членом фракції пише заяву на вихід і вступає в партійну фракцію «Наша Україна». Цю вказівку обласного керманича Руху ми однозначно оцінюємо як зраду позицій Руху в одній з місцевих рад.

Самбірська МРО НРУ вважає, що Ярослав Кендзьор засидівся у депутатському кріслі й замучив своїм тритерміновим керівництвом Львівською крайовою організацією НРУ, тому конференція Самбірської МРО НРУ перша в області підтримала на голову Львівської ЛКО НРУ кандидатуру молодого і перспективного члена НРУ Андрія Корната. Оскільки керівництвом ЛКО на групу молодорухівців, які підтримували Корната, було безпідставно навішано ярлик зрадників і розкольників, Львівська Конференція у страху за Рух знову обрала обласним керманичем Ярослава Кендзьора. Через підтримку «не того» кандидата Самбірський Рух отримав ще більше несприйняття з боку новообраного старого голови ЛКО.

Знаковим прикладом мстивості Ярослава Кендзьора було винесення голові Самбірської МРО НРУ догани на засіданні Ради ЛКО НРУ. Цікавим є той факт, що перед тим організація піддалася провірці обласної КРК, при цьому голова КРК відзначив дрібні недопрацювання в діяльності організації і в результаті провід ЛКО НРУ виніс рішення визнати роботу Самбірської організації недостатньою. Така оцінка була дана лише тому, що на засіданні проводу не було Кендзьора. Деякі з членів Крайового проводу, присутніх тоді на зборах, казали, що якщо визнати незадовільною роботу Самбірської організації, а голові винести догану, так як хотів Кендзьор, то якими ж словами охарактеризувати роботу організацій, які набагато гірші за Самбірську. Зате через два дні вищезгадана рада переглядає дане питання і виносить суворе рішення – робота незадовільна, голові догана. Чи не телефоном вирішив Ярослав Михайлович цю проблему, перебуваючи тоді весь час у Києві?

Робота партійних організацій полягає в постійній допомозі і вишколюванні кадрів первинних осередків. У цій площині робота ЛКО під проводом Ярослава Кендзьора була повністю провалена, оскільки за останні чотири роки ні матеріальної, ні методичної підтримки Самбірська організація не отримувала. Ми ж не безнадійні романтики і розуміємо, що в сучасних умовах, політична організація, члени якої були позбавлені впливових посад місцевого рівня через байдужість, а часом і протидію обласного партійного керівництва та ще й без жодної допомоги від вищестоячої організації, приречена на вимирання.

Феноменальною на тлі безкомпромісної боротьби за владу серед представників покоління, яке жило за комунізму і в більшості знає, що таке комуністична партія, виглядає органічне несприйняття Ярославом Кендзьором молоді. Змішавши з болотом Львівську обласну організацію Молодого Народного Руху за те, що молодорухівець наважився балотуватися на голову Львівської крайової організації в той час, коли порядний політик Ярослав Михайлович, відбувши три терміни головою організації, повинен був піддатися нормальному процесу ротації кадрів. Та всім зрозуміло, що ЛКО стала заручницею депутатських амбіцій Ярослава Кендзьора, оскільки лише за умови підтримки Львівської організації можна було претендувати на депутатський мандат. Напевно більша частина членів ЛКО, які стали свідками останньої звітно-виборчої конференції, згодні, що навішаний на молоде Рухівське покоління розкольницький образ був явно вигаданий, бо навіть найбільш щирі прихильники голови Львівських рухівців на подальших радах дозволяли собі звинувачувати голову в надмірному осудженні молодорухівців. Але і це не зупиняє Кендзьора при першій кращій нагоді сказати якийсь негатив у бік Молодого Народного Руху і провести через Крайову раду рішення, за яким позбавлено Молодий Народний Рух права використовувати приміщення Управи ЛКО НРУ і фактично вигнано молодорухівців на вулицю. Однією з останніх заяв було відверте паплюження голови Всеукраїнського Молодого Народного Руху Івана Крулька, яке Ярослав Кендзьор дозволив собі на позачерговій конференції ЛКО 5.10.2008р. де обласним керівником були вжиті слова «воно», «парасольконосець», «патякає» і т.д., які ображали честь і гідність Івана Крулька. Ми не можемо терпіти таких дикунських випадів з боку керівника обласного Руху і звертаємось до Етичної комісії НРУ вивчити дане питання.

Неприйнятним для Самбірської організації стало невключення до списку делегатів на позачерговий з’їзд НРУ 12.10.2008р. представника від однієї з найчисельніших організації Львівської області – Самбірської МРО НРУ. Провід Самбірської МРО НРУ обурений ігноруванням думки однієї з найактивніших організацій в області лише через «несприйняття керівників МРО» Ярославом Кендзьором. Систематичними вже стали перешкоди виступам голові Самбірської МРО НРУ на радах та конференціях ЛКО, де Ярослав Кендзьора просто ігнорує або не дає слова Степану Кузю.

Мають місце і фальсифікації показників чисельності організацій. Як приклад наведемо ситуацію з Самбірською МРО НРУ. В документах, які подала ЛКО до апарату Центрального проводу, вказується чисельність Самбірської МРО НРУ 696 чоловік. Насправді кількість членів організації як за звітністю, яку подає Самбірська організація так і згідно висновків КРК ЛКО НРУ складає 466 член організації. Таким чином, лише на Самбірській МРО Кендзьор додав ваги «своїй» організації на 230 членів. Ще одна така організація і додатково забезпечено один мандат на З’їзді.

Виходячи з вищесказаного Провід Самбірської МРО НРУ вважає, що такі дії Ярослава Кендзьора направлені на знищення авторитету Руху як на Всеукраїнському рівні так і на місцях, а розкол, про який так часто говориться саме головою ЛКО НРУ, оскільки своєю агресивною неконструктивною і нахабною критикою усіх і вся він провокує резонанс внутрішньопартійного конфлікту, який без жодного галасу можна було б вирішити шляхом дебатів на позачерговому З’їзді.

Нажаль, Самбірська МРО НРУ позбавлена можливості направлення свого делегата на доленосний рухівський З’їзд, але ми віримо, що не шкурні інтереси, а державницька позиція переможе і Рух обере вірний шлях розвитку партії, чим виправдає сподівання покійного В’ячеслава Чорновола на силу розуму, віри і наполегливості Руху».

ІА "Вголос": НОВИНИ