Можна очікувати, що депутати почнуть його розгляд з питання про кількість заступників голови облради. Не виключено, що також розглядатимуть можливість зменшення кількості комісій облради та обрання їх нових керівників.
Заява Олега Мандюка про розрив регіональної угоди між НСНУ та БЮТ на регіональному рівні, яка багатьом на перший погляд здалася запізнілою, а тому просто смішною, насправді має ключове значення. Вона офіційно розв’язала фракції НСНУ в облраді руки і розширила її можливості до укладання партнерських союзів з усіма іншими фракціями передусім в питанні переформатування керівництва облради. Позаяк НСНУ, як і БЮТ, у облраді не має абсолютної більшості, доля цих питань залежить від малих фракцій облради. НСНУ має всі шанси домовитися з партнерами по блоку «Наша Україна» (КУН, НРУ, ХДС, ПППУ). Але не може обійтися також без голосів УНП, «Свободи» та Пори. Якщо викинути БЮТ, яка, нагадаємо, є найбільшою фракцією в облраді, то тоді місць вистачає всім, причому НСНУ зберігає найважливішу для себе посаду – голови облради - за Мирославом Сеником.
Щодо УНП та «Пори», то вони, як правило, завжди грали в одній команді з НСНУ. А от готовність «Свободи» заради керівних посад в облраді укласти альянс з НСНУ, може стати несподіванкою. Бо означатиме, що «Свобода» втратить політично комфортний для себе статус офіційної опозиції і віддасть цю важливу нішу БЮТ. А у час, коли вибори всіх рівнів вже на носі, перебувати у статусі опозиції набагато комфортніше. Більше того, якщо так станеться, то Тягнибоку буде дуже складно «відмазатися» від чуток, які і так вже гуляють Україною, про те, що «Свобода» подалася в найми до Балоги і підграє останньому в його боротьбі з Тимошенко. А те, що Балога є радше людиною Колесникова і Ахметова, ніж свого безпосереднього шефа – відомо кожному. Відтак, хоч не хоч, знову вимальовується «донецький слід» в біографії «Свободи».
Поведінка «Свободи» на минулому пленарному засіданні засвідчила, що вона готова розміняти свій опозиційний статус на декілька посад у владі, питання лише в тому, аби не продешевити. І саме цими розрахунками пояснюється те, що саме «Свобода», а не НСНУ, кинулася на захист міністра закордонних справ Огризка з таким запалом, ніби той є, як мінімум, кумом Тягнибока. «Свобода» висунула вимогу звільнення всіх бютівців з державних посад. Хоча, як для опозиціонерів, «свободівцям» було би логічніше вимагати відставки всієї помаранчевої влади. Але що сказане – те сказане. І тепер залишилося втілити цю вимогу в життя, а саме – допомогти Сенику і «Нашій Україні» звільнити всіх бютівців з керівних посад в облраді.
Звичайно, кожна партія повинна боротися за владу, однак чи варто «Свободі» розмінювати свій політичний капітал на другорядні посади, якщо у неї є непогана перспектива взяти головний приз в облраді – посаду голови для Олега Тягнибока, а у дальшій перспективі – чому б і ні? – поборотися за головний приз в державі – посаду президента для того ж таки Тягнибока? Звичайно, президентом він навряд чи стане, але якщо вдасться зібрати значний урожай голосів – це може суттєво підвищити не тільки його персональний статус, але й статус партії. І до цього потрібно готуватися уже сьогодні. Стартувати на президентських виборах з посади голови облради – це зовсім не те, що вступити в боротьбу за голоси в усій Україні зі статусом маргінального радикала.
А підстави поборотися за місце голови Львівської облради є цілком реальними для лідера «Свободи».
Нагадаємо, що минулого вівторка порядок денний цієї сесії був доповнений питанням про звіт тимчасової комісії з питання дотримання головою облради Мирославом Сеником регламенту. І хоча сам звіт заслуховується як інформація, тобто не несе за собою оргвисновків, його можна поєднати зі звітом самого голови облради. А от звіт голови облради вже тягне за собою оцінку його роботи і допускає варіант голосування за його відставку. Відставка Сеника докорінно змінить переговорне поле, позаяк виставить на торги не лише посади заступників та голів комісій, але й посаду голови облради. Такий пакет є значно цікавіший для всіх фракцій облради, за винятком частини (навіть не всієї!) фракції НСНУ. Олег Тягнибок, безумовно, один із найяскравіших і політично найдосвідченіших депутатів Львівської облради, до того ж, він є ідеальною компромісною фігурою у нашоукраїнському і бютівському протистоянні. Якщо ж Тягнибока все таки не буде обрано на голову облради, «Свобода» все одно отримає, як мінімум, все те, що їй сьогодні пропонує Сеник і НСНУ, проте збереже реноме послідовної партії.
І останнє. Процес переформатування керівництва облради, необхідно здійснити хоча б ля того, аби позбавити громаду Львівщини від безперервного хамства Мирослава Сеника. Неприпустимо, коли голова облради не може стримати своїх емоцій і затикає рота жінці лише тому, що вона належить до іншої політичної сили, яку він, вочевидь, не толерує, називає депутатів «гівнюками» і т. ін.. Зайве писати, що в європейських країнах, лише за один такий нестриманий емоційний крок політиків відправляють у відставку.
ІА "Вголос": НОВИНИ