Кожен українець свідомий, хто наш ворог. Але до стану агресора необхідно відносити й країни, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях, але всіляко підтримують росію, як то Білорусь чи Іран. Режим Аятола, звісно ж, заперечує це твердження, але факти красномовніші за слова політиків з близького сходу. Безпілотними іранського виробництва сьогодні створюють Україні не менше проблем, ніж російські військові. То яка ж позиція нашої держави щодо Ірану і чи всі важелі впливу використані, щоб перекрити повітря спів агресору бодай на своїй території?
Після вторгнення в Україну Іран став чи не головним військовим союзником Росії. Лише з серпня минулого року Тегеран передав Москві сотні безпілотників, які рф використовує для атак на українську енергетичну інфраструктуру. До широкомасштабного вторгнення саме Іран був першим в списку країн за кількістю накладених санкцій. Сьогодні ж цей рейтинг очолила Росія, яка всіляко намагається перейняти досвід санкційного брата.
«Це насправді доволі потужна держава на близькому сході, яка навіть попри всі санкції навчилися виживати, і навчилася по суті практично в замкнутому циклі виробляти величезну кількість продукції. Оце теж дуже важливо, тому говорити про те, що там Іран загинається чи на Іран накладуть ще якісь санкції і вони не будуть постачати й Ірану кінець, ну це неправда. І тут для Росії дійсно дуже цікавий Іранський досвід», - юрист-міжнародник Андрій Смолій
Іран і Росія продовжують поглиблювати економічні та військові відносини, аби взаємовигідно обходити санкції. Про зміцнення зв’язків між країнами зокрема свідчать активні зустрічі представників країн на дипломатичному рівні.
«В цій історії – це не є дружба, це «любов жаби і гадюки», в якій кожна сторона намагається використати іншу по повній, ну і на сьогодні так виглядає, що ірансько-російських взаєминах саме Ірану вдається використати більше і отримати більше ресурсів і отримати більше можливостей для посилення свого економічного і оборонного потенціалу від Росії, ніж Росії від Ірану», - економіст Віктор Гальчинський
Аби уникнути впливу санкцій Росія та Іран готові витратити десятки мільярдів доларів на будівництво нового трансконтинентального торговельного шляху від східного краю Європи до Індійського океану протяжністю 3000-кілометрів. Маршрут перебуває поза межами досяжності будь-якого іноземного втручання. Тобто, це ще один спосіб обходити санкції. За даними Bloomberg, десятки російських та іранських суден, включно із тими, що вже перебувають під обмеженнями, курсують цим маршрутом, що дозволяє їм не зважати на застосовані засоби впливу з боку цивілізованого світу.
«Наприклад ті ж країни, які оголосили себе глобальними лідерами, які говорять про те, що вони там стоять на сторожі міжнародного права прав людини, то ці країни інколи закривають очі на власний бізнес, який ведеться з підсанкційною країною. До речі, це не тільки в контексті Ірану, ця ситуація наявна була і в контексті Російської Федерації з 2014-го року», – експертка центру близькосхідних досліджень Віра Константинова
З одного боку – Україна закликає партнерів впроваджувати нові санкції. З іншого – саме українці допомагають Ірану обходити обмеження з багатомільярдним оборотом. Про це звітували американські слідчі, в полі зору яких опинилася «величезна мережа прихованих компаній» для контрабанди нафти. Засновником схеми називають громадянина України з Донеччини Віктора Артемова, який сьогодні мешкає у Швейцарії. За даними американців, у тіньовій імперії чоловіка перебувало щонайменше 17 компаній та 11 танкерів. Пов’язані з ним фірми ймовірно причетні й до незаконного обігу нафти з інших підсанкційних країн: Росії та Венесуели. Ба більше, через Артемова нафтопродукти постачалися навіть до так званої «ДНР».
«Міжнародне морське право – там є низка вимог до безпеки судноплавства і от наприклад іранські танкери виходили з іранською нафтою у відкрите море і відключали навігацію біля іншого танкера і перекачували, змішували іранську нафту, наприклад з Венесуельською, або з Іракською і в принципі встановити країну реального походження цього продукту було дуже і дуже важко», – експертка центру близькосхідних досліджень Віра Константинова
У листопаді минулого року Віктора Артемова внесли до санкційного списку Мінфіну США як особу, пов’язану з терористичними організаціями. *(4) Та в Україні компанія «Альфа Енерджи», де Артемов був директором, досі безперешкодно працює. І це попри те, що у 2019-у їй висунули підозру у причетності до незаконного постачання паливно-мастильних матеріалів для так званого «Міністерства оборони ДНР». З того часу на фірмі висить ще й 2,4 мільйона гривень податкових боргів, за які вона тепер судиться з державою.
«На жаль війна не має меж і сьогодні вся Україна у вогні, тому ці речі дуже чітко і бажано в цім періоді розставлені на місця і тут успіхів Службам Безпеки й іншим структурам, які можуть це перевіряти, розвідникам, які мають мати цю інформацію, робити все, щоб і в цьому напрямку отримати перемогу», – народна депутатка україни viii скликання Оксана Юринець
Прізвище Артемова знаходимо і серед засновників компанії «Еліт Сервіс», що, згідно з реєстрами, працює досі. Нині її основним бенефіціаром є київський адвокат Ігор Черненко, якого пов’язують з соратником Януковича Дмитром Табачником. В елітному селищі Козин, будинок Черненка розташований поруч із житлом колишнього урядовця. А сам «Еліт Сервіс» зареєстрований в одному бізнес-центрі з низкою компаній пов’язаних з Табачником. Раніше в СБУ заявили про арешт майна ексміністра освіти та його родини. Втім, щодо тіньового контрабандиста Віктора Артемова, в Україні жодних санкцій наразі не введено.
Львів – співпраця з Іраном
Доки одні українці допомагають Ірану обходити санкції, інші потерпають від ударів перських дронів. Шахеди продовжують тероризувати українські міста. Водночас в нашій країні діє майже 900 компаній, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни Ірану. Саме через них сьогодні партнери росії можуть обходити європейські та американські санкції, як це робили за допомогою Віктора Артемова. Тим паче Україна для цього благодатна країна, бо накладені економічні обмеження у нас несинхронізовані з партнерами. Чи не підіграємо ми ворогу вирішили перевірити на львівських компаніях з іранським корінням.
За даними аналітичної системи Юконтрол, левова частка іранського капіталу зосереджена у столиці України та промислових центрах. Переважно це компанії, які задіяні в гуртовій торгівлі, будівництві, ресторанному бізнесі та програмуванні. Офіційно на Львівщині зареєстровано лише 4 фірми з іранським корінням. Та, за словами експертів, з огляду на досвід обходу санкцій, таких компаній насправді може бути значно більше.
"Якщо говорити про якісь там компанії, а великий бізнес в Ірані однозначно пов’язаний з владним керівництвом, то вони не можуть і не мають права працювати напряму із зовнішніми ринками, вони працюють через невеличкі компанії, через компанії прокладки – то таких компаній може бути більше», - економіст Віктор Гальчинський
Ми намагались детально дослідити компанії, що зареєстровані у Львові. Їх діяльність абсолютно різна: це і гуртова торгівля харчовими продуктами, металами і металевими рудами, так і переорієнтація діяльності з будівельного бізнесу на торгівлю молочними товарами. При зверненні за юридичними адресами, з'ясовуємо, що про іранські компанії чують вперше. За адресою компанії «Інекс УІ», яка нібито займається продажем металів, нам взагалі відчинили орендарі.
Чи не найбільшою, за зв’язками, з іранських компаній на Львівщині є «Егмотрейд». Зараз вона торгує молоком та олією, хоча до перереєстрації у 2018му займались будівництвом. Її іранський власник, Албу Алі Алі Абдол Хоссеїн, у Києві має ще кілька підприємств, що займаються будовою і торгівлею. Працівники бізнес центру повідомили, що після початку повномасштабного вторгнення всі іноземні компанії з’їхали. Але іранських серед них узагалі не було.
Куди цікавіша історія з компанією «Персімпекс». Її у Львові зареєстрували вже під час повномасштабного вторгнення. Телефоном ми поспілкувались із керівником цієї фірми львів’янином Сергієм Крижановським. За словами чоловіка – юридичну особу створив разом із давньою приятелькою, громадянкою Ірану, яка, мовляв, дуже любить Україну і хоче розвивати тут власний бізнес. За словами директора, в Ірані жінка також володіє чималим бізнесом. Втім повноцінно справу в Україні вони поки не запустили. Мовляв, через складні відносини з Іраном та пошук логістичних шляхів.
«Так вона є керівником фінансового відділу цілого конгломерату продуктових магазинів і спілок, які об’єднують близько 500 торгових компаній в Ірані. Мені добре відомі ці люди і не тільки. Тобто, не треба змішувати простий народ з тою диктатурою, яка керує», – керівник ТОВ «Персімпекс» Сергій Крижановслький
Врахувавши зв’язок підприємниці з такою кількістю компаній, ми знаходимо на Росії схожу фірму: у неї така ж назва, вид діяльності та іранське коріння. Варто зазначити, що в цій арабській країні весь бізнес фактично підконтрольний владі, а жінок, які б займалися підприємницькою діяльністю взагалі одиниці.
«Я можу припустити, якщо жінка там веде бізнес в таких суспільствах то здебільшого ця жінка займає дуже високий соціальний статус має. Тобто жінка може бути там або сестрою, або дружиною, або родичкою когось з владної вертикалі . Тоді ведення бізнесу цілком логічна справа», – експертка центру близькосхідних досліджень Віра Константинова
Фахівці зазначають, ризиків від такого бізнесу в Україні більше, ніж вигоди. У кінцевому результаті користь від співпраці швидше буде на боці Ірану.
«Скоріше за все користь є для такої держави, як Іран і для їхніх громадян. Тому що вони тут заробляють гроші. Вони, по суті, ці гроші везуть в свою країну і платять податки. Якщо це резиденти Ірану, якщо це компанії, особливо, які зареєстровані в Ірані, то однозначно іранський державний бюджет отримує кошти», - юрист-міжнародник Андрій Смолій
І якщо механізм конфіскації та націоналізації бізнесу країн-агресорів Росії й Білорусі вже пропрацьований, то до іранського капіталу застосувати ці механізми поки що неможна.
«Політично, так ми визнаємо, що Іран є частиною допомоги, чи швидше державою, яка допомагає окупантам. А з іншої сторони дуже непогано себе почувають іранські компанії в Україні і дуже непогано навіть ми бачимо насправді ті ж самі дипломатичні зв’язки, вони все одно зберігаються», - юрист-міжнародник Андрій Смолій
А тому юристи зазначають, необхідно аби уряд України прийняв рішення й офіційно визнав, що держава Іран допомагає Росії в нападі на Україну. Це дозволить діяти з іранським капіталом відповідно до правил і норм, щодо відчуження ворожого бізнесу.
«На сьогоднішній день в світі укладені такі правила і норми, які дозволяють відчужувати в користь держави підприємства, які перед тим своєю діяльністю могли завдати їй шкоди. 2.40 + 9.43 Визначена процедура. Ми на відміну від ворогів наших зберігаємо демократичний устрій і йдемо в абсолютно правовий спосіб щодо відчуження цих активів на користь України», – юрист Юрій Танасійчук
Масовані удари іранськими дронами по цивільних об’єктах України змушують докорінно переглянути українсько-іранські відносини. Доказів їхньої співпраці з росією більш аніж достатньо. Попри запроваджені світом санкцій проти Ірану, в Україні, окрім гучних заяв щодо іранської участі в терористичній війні на боці агресора, жодних рішучих дій більше немає. Іранський бізнес продовжує заробляти на українцях, а іранські дрони – вбивати мирне населення. Це були Змови. Настав час для нового викриття.
Максим Турчинський
ІА "Вголос": НОВИНИ