[media=68727,68728,68729,68731,68734,68735,68736,68737,68738,68739,68740,68741,68742,68743,68744]
Знаменно, що до найграндіозніших творів композитора належать кантата-симфонія «Кавказ» на вірші однойменної поеми Тараса Шевченка і кантата «Заповіт». Першу частину «Кавказу» композитор написав у 1905 році, а всю партитуру – у 1913 році. Прем’єра відбулася у 1914 році на концерті, присвяченому 100-літтю від дня народження Кобзаря під диригуванням автора. Кантату «Заповіт» Станіслав Людкевич створив до 120-річчя від дня народження Кобзаря, а у 1950-х роках він заново її відредагував, і в такому вигляді вона увійшла до кращих зразків кантато-ораторіального жанру. У творчому доробку композитора – багато інших музичних творів: опери, симфонічні поеми, фортепіанні та скрипкові концерти, хорові композиції на тексти Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського, обробки народних пісень, солоспіви.
У 1964 році Станіслав Людкевич був удостоєний Державної премії ім. Тараса Шевченка за кантати «Кавказ» і «Заповіт».
«Кожного року 24 січня, в день народження Станіслава Людкевича, у нашому музеї відкривається виставка, – розповідає Роксоляна Пасічник, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, філіалом якого є меморіальний музей Станіслава Людкевича (зараз він на ремонті – автор). – Станіслав Людкевич був знайомий з дуже широкою аудиторією відомих людей, і коли, наприклад, відзначався ювілей Івана Франка, то у нас була виставка «Людкевич і Франко» або виставка «Лисенкіана Станіслава Людкевича», а цьогорічну виставку ми назвали «Тарас Шевченко у житті і творчості Станіслава Людкевича». Тарас Шевченко відіграв велику роль у становленні національної свідомості композитора. Ще навчаючись у гімназії в Ярославі, він познайомився з творчістю Шевченка через свого вчителя української мови Андрія Шахновича, який дав йому декламувати поему «Тополя» Шевченка, але вже пізніше, на схилі життя, Станіслав Пилипович зізнався, що це не був дуже успішний виступ, але він настільки заглибився у Шевченкове слово, що творчість Шевченка стала основою його музичних творів і музикознавчих досліджень. До слова, Станіслав Людкевич – перший з українських музикантів, який мав ступінь докора філософії в сфері музики. Він перший з українських композиторів був професійним музикознавцем».
На виставці «Тарас Шевченко» у житті і творчості Станіслава Людкевича представлені матеріали з дому-музею композитора: це чудовий портрет Шевченка, який висить в його кабінеті, також видання «Заповіту», найбільш інтерпретованого композитором, є хори – видання 20-30 років минулого століть, представлений тут наймонументальніший твір Станіслава Людкевича – кантата-симфонія «Кавказ».
«Ми ще плануємо організувати виставку під назвою «Музичні інтерпретації «Заповіту», тому що у самого Людкевича є хор-заповіт у трьох варіантах для мішаного, жіночого і чоловічого хорів, також є монументальна кантата «Заповіт». Один Людкевич має вже два прочитання «Заповіту». Кріт того, ще є Барвінський, Косенко, Ревуцький. Цікавим є той факт, що в Галичині перший «Заповіт» належить автору національного гімну Михайлові Вербицькому, який у 1868 році написав хор «Заповіт», і цього ж року написав «Заповіт» Микола Лисенко. Звідси починається музична Шевченкіана, продовжує розповідь Роксоляна Пасічник. – Ця спеціальна Шевченківська виставка буде природно виходити з цієї, тому що є дуже цікаві твори, про які люди вже забули – від солоспіву до монументальних кантат на текст «Заповіту».
Друга тема виставки – записи Станіслава Людкевича: платівки і диск з архівними записами його творів. Особливу увагу привертає канадська платівка із записами творів відомого українського співака Йосипа Гошуляка. Серед творів на слова Тараса Шевченка є і знаменитий солоспів Людкевича «За байраком байрак». На виставці він представлений і на платівці, і на компакт-диску.
Наступний розділ виставки представляє Людкевича-музикознавця «У своїй музикознавчій діяльності Станіслав Людкевич теж приділяв велику увагу Тарасові Шевченку, – продовжує своєрідну екскурсію пані Роксоляна. – Ми бачимо тут його дослідження «Вокальна музика на тексти поезій Кобзаря». Тут він зосереджується тільки на Кобзарі, а ширша тема – це пропозиції до поезії Шевченка.
Представлене ще одне цікаве дослідження – «Про основи і значення співності в поезії Тараса Шевченка», де він аргументує чому так легко лягають на музику Шевченкові поезії». Є інші книги з його особистої бібліотеки, справді унікальні видання від 1898 по 1937 рік, від яких віє якоюсь неповторною атмосферою присутності великого маестро поруч з нами.
Надія Пастернак
Фото Йосипа Марухняка
ІА "Вголос": НОВИНИ