Напали на село об'єднанні загони Армії Крайової з округу «Груберів» (комендант округу Мар'ян Голембійовський і комендант району №5 «Південь» Мар'ян Квасневський). У рапорті до Холмської духовної консисторії від 18 березня 1944 року священик Михайло Скаб писав:
«О годині 4-й рано напала на Сагринь велика польська банда в силі біля 500 людей. Обступивши ціле село довкола, з віддалі 200 м запалювальними кулями запалила ціле село, крім одної невеличкої колонії, що має 20 хат. Село боронилося пів години, однак коли повстав в селі огонь, зробилось велике замішання і оборона мусіла відступити… Поляки-бандити поприїздили до Сагриня зо своїми жінками й дочками фірами. Грабили все й вивозили до лісу…».
Також 9‒10 березня на Закерзонні було одночасно здійснено напади на села Турковичі, Ласків, Шиховичі, М'ягке, Маличі, Риплин, Теребінь, Стрижівець. У селі Ласкові вбили майже 270 українців, в Шиховичах ‒ до 250, а в Модрині вбито біля 190.
19 березня на Холмщині і Підляшші було спалено 10 сіл: Масловичі, Міняни, Козодави, Тихобіж, Сліпче, Космів, Модринець, Жабче, Ощів і Хорощиці.
21 березня горіли Бересть (загинуло близько 330 українців), Верешин (загинуло близько 110 осіб) і Витків.
22 березня горіло ще 8 сіл: Смолигів, Старе Село, Ліски, Костяшин, Василів Великий, Губенок, Річиця і Тучапи. Польське підпілля продовжувало палити українські села і у наступні місяці…
Впродовж 2-8 квітня було спалено 9 сіл: Новосілки (вбито до 150 осіб), Крилів (загинуло біля 180 осіб), Потуржин, Василів Малий, Радостів, Жуличі, Вишнів, Колдубиська, Телятин.
У середині червня 1944 року було здійснено напад на 9 сіл: Стенятин, Ратичів, Жерники, Посадів, Шлятин, Гопкіс, Зимно, Поледів і Пиняни.
Репресії продовжились і надалі. Польське підпілля мордувало українців з особливою жорстокістю.
Після таких злочинів Польща ще розказує українцям, що це ми на своїй землі вчинили «геноцид» проти поляків під час Другої польсько-української війни 1942-47 рр.
ІА "Вголос": НОВИНИ