Розмова з Ігорем Борецьким, екс-директором будівельної фірми "Інвестиції. Маркетинг. Консалтинг", який вже близько 10 місяців перебуває у СІЗО, розповів в інтерв’ю про те, як був втягнутий в цю аферу і став її жертвою. Задати питання Борецькому вдалося через його дружину, яка виступає у даній справі його громадським захисником.
Передісторія
7 травня Франківський районний суд міста Львова розпочав розгляд кримінальної справи, порушеної за фактом шахрайства керівниками будівельної фірми "Інвестиції. Маркетинг. Консалтинг".
Чотирьох працівників фірми (власника, громадянин Росії Т., засновника К., директора Б., бухгалтера-касира К.) у даній справі визнано членами злочинного угруповання. Двоє з них, екс-директор фірми Ігор Борецький та касир Ірина Кореляк, з 12 вересня 2006 року перебувають у львівському СІЗО. Ще двоє перебувають у міжнародному розшуку.
ПП "ІМК" залучало пайові внески людей для будівництва житлових будинків у Львові по вул. Б.Хмельницького, 107, вул. Варшавській, 46 та вул. Варшавській-Струмок. Внаслідок афери постраждали 70 пайовиків, зазнавши збитків на суму приблизно 9 млн. грн.
За яких обставин Ви стали директором будівельної фірми "Інвестиції Маркетинг Консалтинг"?
Я кілька місяців працював продавцем-консультантом у магазині будматеріалів, але за станом здоров’я змушений був шукати іншу роботу. Однокурсник Юрій Кавецький, з яким я закінчив факультет журналістики ЛНУ ім. І. Франка, запропонував роботу у будівельній фірмі на посаді виконавчого директора.
Він був засновником цієї фірми, хоча реальним власником фірми, як мені було сказано, був громадянин Російської Федерації Олександр Тихонов. Останній і прийняв остаточне рішення про прийняття мене на роботу.
Чому все ж Ви погодилися стати директором фірми без достатнього для цього досвіду і відповідної освіти?
Спочатку я не погоджувався, бо розумів, що не маю ніякого досвіду та спеціальної освіти, проте Юрій Кавецький переконав мене тим, що, по-перше, обіцяв у всьому допомагати мені, а, по-друге, сказав, що реально керуватимуть фірмою він та Олександр Тихонов, як власники фірми. Від мене вимагалося лише підписувати договори та деякі інші папери.
Вагомою причиною, що змусила мене погодитись піти працювати на нову фірму було і те, що мені запропонували більшу зарплату – 1200 грн. А гроші мені були потрібні, щоб утримувати сім’ю: дружину і двох малолітніх дітей.
Чи знали Ви про справжні плани власників "ІМК", можливо виникали якісь підозри?
Коли Юрій Кавецький запрошував мене на роботу, то розповів, що фірма займатиметься реконструкцією та будівництвом житла шляхом залучення пайових внесків від громадян. Він розповідав, що в Олександра Тихонова вже є досвід у будівництві, він був засновником та керівником декількох інших фірм і не тільки у Львові, співпрацював з відомою корпорацією "Карпатбуд", в чому я переконався, ознайомившись із деякими документами в офісі ПП "ІМК".
Як збирались кошти з пайовиків і чи особисто Ви брали якісь гроші від них?
Після підписання договору про пайову участь у будівництві пайовик оплачував 30% (чи більше, якщо про це було домовлено попередньо) в касу підприємства або на розрахунковий рахунок.
Особисто я грошей від людей ніколи не приймав, бо це не входило у мої обов’язки. На фірмі працювала касир, яка цим займалась. Вона, як і я, зараз перебуває у стінах львівського слідчого ізолятора.
Все ж важко повірити, що Ви, будучи директором фірми, не знали про фінансові операції, які здійснювали власники "ІМК", і про те що справді відбувається?
Я розумію, що в це складно повірити, особливо пайовикам, людям, з якими я особисто контактував. Однак вказівки по всіх операціях з грошовими коштами давав Олександр Тихонов, який був реальним власником ПП, офіційно з вересня 2004 року по грудень 2005 року займав посаду заступника директора, а з грудня 2005 року по березень-квітень 2006 року – виконував обов’язки директора.
Про факт того, що після мене протягом чотирьох місяців фірмою офіційно керував Олександр Тихонов дивним чином чомусь постійно замовчують представники правоохоронних органів у своїх виступах у ЗМІ. Вони також замовчують про те як йому вдалося безперешкодно покинути територію України, прихопивши з собою важливі фінансові документи і, найголовніше, – гроші обдурених громадян.
Значні суми Олександр Тихонов отримував під звіт на руки, оскільки саме з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Про що Ви зараз найбільше шкодуєте?
Найбільше шкодую про те, що наївно повірив своєму однокурсникові, оскільки звик вірити людям. Чи було йому відомо про наміри Олександра Тихонова обманути пайовиків з самого початку, чи він вирішив долучитися до цього плану пізніше, не знаю досі.
До глибини душі шкода всіх введених в оману пайовиків, адже всі вони мріяли про затишні квартири, над головою. Мені теж хотілося зробити свій вклад у частину людського життя. А сталася така біда…
Як, на Вашу думку, можна вирішити цю проблему, адже люди заплатили гроші і справедливо вимагають компенсації?
Маю надію, що люди попри все зможуть отримати квартири, за які заплатили гроші. Адже майже відреконструйований будинок на 11 квартир на вул. Варшавській, 46, закладено фундамент на ділянці, що на розі вулиць Варшавська-Струмок та ділянка на вулиці Б. Хмельницького. Думаю, що за сприяння львівської влади і залучення нового забудовника на взаємовигідних для останнього умовах цілком реально збудувати на цих ділянках нові будинки.
Чи маєте сподівання на справедливе рішення суду?
Звичайно, я сподіваюся і на справедливе рішення суду, і на справедливе вирішення "квартирного питання".
Люди вимагають покарати винних. І це правильно, це справедливо. Я розумію, що складно пояснити пайовикам, правоохоронцям і суду свою непричетність до афери. Пояснення, що я щось не знав, щось не розумів лише переконують у протилежному. Та й незнання законів не звільняє від відповідальності.
Я просив правоохоронців і тепер прошу суд глибше розібратись у цій справі. Звичайно, легше засудити людину і закрити справу, тим паче, що формальні підстави для цього є. Але це не поверне людям грошей, а це ж найголовніше у даному випадку.
Тому закликаю потерпілих не втрачати пильність і домагатися від правоохоронних органів все-таки знайти власників фірми Олександра Тихонова і Юрія Кавецького, які перебувають у міжнародному розшуку. Бо саме вони можуть повернути гроші чи пояснити де вони.
У цій непростій ситуації я можу лише просити пайовиків спробувати проаналізувати всі події, які трапилися навколо цієї горезвісної фірми. Можливо, тоді вони дещо по-іншому подивляться на цю історії і на мою участь у ній.
ІА "Вголос": НОВИНИ