Політики-миротворці нині не в моді. Зараз потрібні політики-яструби, кажуть експерти
Виборча кампанія в Україні, незважаючи на сезон відпусток, набуває реальних обрисів. Про себе все частіше заявляють малі партії і їхні лідери, для яких позачергові вибори є чи не єдиною можливістю потрапити (повернутися) у велику політику. Тим більше що в майбутньому, вірогідно, партії-«важковаговики» піднімуть прохідний бар'єр і це ще більше законсервує нинішній політичний розклад. Поки вердикт політологів і політтехнологів для нових проектів невтішний і категоричний: шансів немає! Потенційно повернутися в велику політику могли б ПСПУ Вітренко, Блок Литвина й НДП на чолі з Людмилою Супрун, але і з ними ситуація непроста.
На думку гендиректора агентства «Інтерактив PR Груп», фахівця з PR-Технологій Дениса Богуша, той факт, що в нових проектів немає шансів потрапити в парламент, пояснюється двома причинами: виборча кампанія буде короткою й дорогою. «Неможливо розкрутитися за такий короткий час, тим більше за літо. У липні й серпні ніхто не сприймає ніяку агітацію й пропаганду - усі відпочивають. А за частину вересня зробити це неможливо». Крім того, підвищилася ціна на телевізійну рекламу, білборди. Скажімо, секунда політичної реклами на одному із провідних каналів коштує в середньому $250. Причому найдешевший час для розміщення політреклами - з 6:00 до 7:00 у будень (усього 36,78 грн. за секунду), а найдорожчий - з 21:00 до 22:00 (1 310,67 грн. за секунду).
На жаль, чудес не буває. Чи не єдиний випадок, коли політпроект вдало «вистрілив» (із влученням у парламент), - це Партія зелених на виборах 2002 року. Креатив же інших партій та блоків так і не був належо оцінений виборцями. Але якщо не виграти в «великоваговиків», те, принаймні, скласти їм гідну конкуренцію на виборах малим партіям під силу. Залишилося визначитися з позицією із ключових питаннь, фінансовими й організаційними ресурсами та «обличчям» партії (блоку).
Видання «Сейчас» звернулося до відомих українських політтехнологів із проханням підказати останнім месседж, що був би затребуваний у виборців на позачергових виборах.
Як відзначив директор департаменту політконсалтингу MARTIN group, шеф-редактор аналітичного ресурсу Polittech.org Тарас Березовець, «як не дивно, зараз актуалізується тема, з якою Литвин ішов на останніх виборах - примирення. Усі подивилися, до чого докотилися українські політики. І, мабуть, той, хто цей месидж зможе озвучити - щодо необхідності знаходити якийсь компроміс, умовно кажучи, закопати той розкол, що зараз відбувся, має шанс. Але я не думаю, що це буде Литвин. Можливо, Супрун із НДП», - сказав він виданню «Сейчас». Проте остаточний прогноз експерта був у наступний: «Швидше за все в парламент пройде знову п'ять сил, тільки Луценко замість Соцпартії».
Директор Центра правового аналізу й дослідження політичних ризиків (CLAPRI) Михайло Дяденко вважає, що в нових парій шансів немає, за винятком хіба що Литвина. «Як показав досвід попередніх двох кампаній до Верховної Ради, чиста технологія вже не діє. Під неї потрібна партійна база. А щоб привести у парламент нову партію, знадобиться мінімум 3 роки, щоб поставити її на ноги, зацікавити людей новою ідеєю. Щоб люди стали її реальними прихильниками, а не «на папері», повинен бути механізм, як ця партія зможе змінити їхнє життя, вирішити ті питання, які вона обіцяє. Це повинен бути клуб за інтересами у масштабах держави», - відзначив експерт.
Денис Богуш уважає, що ключовий месидж кампанії - дуже індивідуальний для кожного суб'єкта. «Вітренко, наприклад, ніколи не була миротворцем. Вона завжди пробивала свої ідеї антиНАТО, російської мови. Литвин, навпаки, своєю миротворчістю убив свій рейтинг», - уважає експерт. На думку політолога, месидж - це дуже важливо, проте шансів на проходження новим партіям експерт не залишив ніяких. До речі, і самостійний похід Юрія Луценка з його «Народною самообороною» на вибори (якщо мегаблок все-таки не відбудеться, а такий варіант можливий) може не дати бажаних 3%. «У Луценка є гарний власний рейтинг. Він гарний оратор, але нічого немає в регіонах», - зауважив п. Богуш. І переговори навколо мегаблоку є нічим іншим, як способом торгівлі за місця в прохідній частині списку.
За оцінками директора аналітичного центра «Стратегма» Юрія Романенка, Володимирові Литвину, наприклад, потрібно радикалізуватися. Однак він не може цього зробити, позаяк є людиною зовсім іншого складу. «Він - політик серединного шляху. Але ситуація в країні така, що потрібно або йти напролом і палити опонентів, або сидіти й не рипаатися», - сказав Ю. Романенко. А Литвин, на його думку, намагається проскочити між основними політичними гравцями, «не розуміючи, що політики-миротворці зараз не в моді. Зараз запит на політиків-яструбів. І його поміркованість йому якраз заважає». Зате у Наталії Вітренко можливостей більше, оскільки вона, на думку пана Романенка, чітко працює на певний сегмент електорату і може його активізувати.
До речі, щоб зібрати голоси виборців, потрібно ще, аби їх правильно порахували, а не «переписали» на опонентів. Тим більше що, як уже раніше відзначало видання «Сейчас», кампанія-2007 очевидно буде «брудної», з використанням маніпулятивних технологій, у тому числі й при підрахунку голосів. І немає ніякої впевненості в тім, що партіям другого ешелону (ПСПУ, НДП, Народній партії - найбільш потенційним претендентам) удасться відстояти свої голоси. Тим більше що, відповідно до виборчих новацій, брати участь у формуванні окружкомів вони не зможуть, оскільки не мають своєї фракції в нинішньому складі парламенту.
При цьому Юрій Романенко не виключив, що нові політичні проекти спробують залучити до себе увагу епатажем. У цьому сенсі, як би це парадоксально не виглядало, на перший погляд, шанс міг би появитися у блоку... Вєрки Сердючки. Відразу відзначимо, що сам артист Андрій Данилко участі у виборах-2007 не планує, особливо після Євробачення й вибуху глядацького інтересу до нього на Заході. Проте можливий успіх такого блоку, на думку експерта, цілком логічний. Справа в тому, що в країні зросла кількість тих, хто розчарувався, хто голосує проти всіх і хто вже не може сприймати нинішню політику без сміху. Невипадково, що найрейтинговішиими сьогодні є телевізійні гумористичні програми, що висміюють політиків і їхні вчинки. Вся роль Андрія Данилка, а точніше створеного ним образу, зводилася б до того, щоб смішити людей, доводячи до абсурду, розвінчуючи нинішню політичну ситуацію. Уже одна участь шоумена, що працює в кічевій манері, було б наочною ілюстрацією того, що система смішна й абсурдна, уважає експерт.
Якщо ж говорити серйозно, то відсутність шансів у нових партій потрапити до парламенту пояснюється тим, що за увесь час свого існування вони так і залишилися існувати переважно у віртуальному світі, не створивши розгалуженої мережі місцевих осередків, не забезпечивши зв'язку «з політичною землею». За допомогою грошей, дорогих фахівців вибудовується образ тої або іншої партії через мас-медіа. І комунікації здійснюються винятково односторонньо, без зворотного зв'язку з виборцем. По суті, члени багатьох таких партій існують винятково «на папері», що наочно й продемонстрували минулі вибори.
Зважаючи на те, що останнім часом в Україні так і не з'явилося класичної партії, орієнтованої безпосередньо на громадянина, який відстоює певну ідеологію й декларує шляхи досягнення передвиборних цілей, то результати кампанії-2007 є, взагалі-то, передбачуваними. Хоча це не виключає, що в середньостроковій перспективі, років за 2-4, класична партія може з'явитися (їхнє формування вже почалося). Поки ж, на думку Дениса Богуша, є ймовірність, що в нову Верховну Раду пройде до 30% нових людей, включаючи як новачків у великій політиці, так і екс-депутатів I-IV скликань. Але далі політична ситуація, на його думку, «буде цементуватися. І усе менше шансів потрапити в парламент буде в дрібних партій навіть із бар'єром 3%».
До речі, Закон «Про вибори народних депутатів України» ставить ще один бар'єр перед новими партіями на виборах в 2007 році. Справа в тому, що кандидатів у депутати може висувати партія, що зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше як за 365 днів до дня виборів. Або виборчий блок партій за умови, що всі партії, що входять у його склад, зареєстровані не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів. Правда, вихід є. Так, Юрій Луценко зі своїм громадським рухом «Народна самооборона» створив спочатку блок на основі діючих партій - «Вперед, Україна!» і Християнсько-демократичний союз (ХДС), - які мають право брати участь у виборчій кампанії.
Соціологія поки теж не на боці «новачків». За даними соцопитування, проведеного центром «Фонд суспільна думка - Україна» з 22 травня по 3 червня, у парламент не потрапили би партії, так чи інакше представлені зараз у владі: СПУ (1,9%), «Українська правиця» (0,6%), «Віче» (0,5%) і Партія промисловців та підприємців (0,5%).
ІА "Вголос": НОВИНИ