Львівський комунальний перевізник (АТП-1) має 245 відносно нових автобусів великого класу. Це основний перевізник Львова, де транспортна проблема одна з найгостріших. Чому попори це на маршрути не виїжджає достатньо транспорту, а десятки нових автобусів гниють в депо? Про це у розслідуванні «Вголос».

Зараз на балансі АТП-1 є 245 нових автобусів великого класу виробництва ЛАЗу, «Електрону» та МАЗу, а також 38 автобусів середнього класу «Еталон» та «Атаман». Також АТП володіє трьома десятками старих великих низькопідлогових автобусів європейського виробництва. Натепер більшість автобусів ЛАЗ 2009 – 2011 років випуску вже не працює, а роками простоює на території автопарку на вулиці Авіаційній. Чи скоро така доля чекатиме автобуси «Електрон» та МАЗ?

Львівське комунальне АТП № 1 володіє 30 автобусам Львівського автобусного заводу – сучасними низькопідоговими машинами, прилаштовані до перевезення маломобільних пасажирів. Це  5 двосекційних автобусів-«гармошок» ЛАЗ А292, виготовлені у 2009 – 2011 рр.; 12 односекційних трьохдверних автобусів ЛАЗ А183 довжиною 12 метрів 2009 – 2010 років випуску, а також 13 односекційних дводверних автобусів ЛАЗ А191 довжиною 13,5 метрів 2010 року випуску.

Автобуси ЛАЗ на території АТП-1. Фото: Святослав Товстига

 

Усі «гармошки» ЛАЗ А292 «підпирають паркан» із листопада 2016 року, коли було запущено трамвай на Сихів – на той час були справними 4 із 5 «гармошок». Ці дорогі комфортні автобуси пропрацювали усього 5 – 7 років на маршрутах. Із 12 автобусів ЛАЗ А183, зараз за даними GPS-моніторингу на сайті «Статистика транспорту» на маршрутах стабільно працює тільки ОДИН автобус із держномером ВС 1036 СІ.  У 2021 році на маршрути виїздило іще два автобуса ЛАЗ А183. У 2019-2020 роках працювало 2 машини. До листопада 2018 року зупинилося 7 ЛАЗ А183. Із 13 автобусів ЛАЗ А191 у 2021 році на маршрути виїздило 5 машин. До кінця 2018 року зупинилося 8 автобусів цієї моделі.

Стан автобусів ЛАЗ, закуплених до Євро 2012.

Не краща ситуація і з більш новими автобусами середнього класу ЧАЗ-«Еталон» А081 «Волошка», які придбано у 2014 році. Із 18 таких автобусів зараз стабільно працює тільки 3 – 5 машин. Низка машин, зокрема BC 8206 EH, BC 8213 EH, BC 8215 EH та BC 8218 EH не працюють від початку «ковідного» карантину 2020 року.



Критична ситуація з технічною безпекою у львівських автобусах


Причина дочасного виходу із ладу автобусів, які експлуатує комунальний перевізник, в першу чергу полягає у неякісному і невчасному технічному обслуговуванні та ремонті автобусів. Щоб зрозуміти, чи вистачає Львівському комунальному АТП № 1 робочих рук для відповідного утримання автобусів, звернемося до сухих цифр, які подані у звіті цього перевізника за минулий 2020 рік. Цей звіт озвучив сам керівник ЛК АТП № 1 пан Орест Хамула. Відповідна презентація є на сайті ЛМР.

 

На слайді № 2 зазначено, що у 2020 р. на маршрути виїздило в середньому 186 автобусів ЛК АТП №1 (із врахуванням орендованих – 231 автобус), а у планах на 2021 рік – випуск 240 власних і 40 орендованих автобусів. На слайді № 8 зазначено, що у 2020 році загалом у штаті ЛК АТП № 1 було 742 працівники, у тому числі: водії – 539 осіб, адміністративно-управлінський персонал – 51 особа; технічна служба – 50 осіб; інші працівники – 102 особи. Нажаль, Львівське комунальне АТП № 1 не навело основний показник транспортної роботи – сумарний пробіг автобусів (транспортну роботу) за минулий 2020 рік, а ця цифра потрібна нам для розрахунків штатного персоналу.

Технічне обслуговування і плановий ремонт транспортних засобів, у тому числі і автобусів, в Україні регламентується «Положенням про технічне обслуговування (ТО) і ремонт  дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту». Його затверджено наказом Міністерства транспорту України № 102 від 30 березня 1998 року. Ознайомитися із документом можна за посиланням.

Стан комунальних автобусів у Львові

У таблиці 1 «Положення про ТО і ремонт …» вказується, що щоденне технічне обслуговування (ЩО) автобусів проводиться один раз на робочу добу, незалежно від кількості робочих змін.

  • Перше технічне обслуговування (ТО-1) виконується після пробігу автобуса 5000 км.
  • Друге технічне обслуговування (ТО-2) – після 20000 км. пробігу (кожне четверте ТО-1 автобуса замінюється ТО-2).

Окрім того, двічі на рік (весною і восени) проводиться сезонне технічне обслуговування (СО), яке суміщується із плановим ТО-2. Пробіг автобусів до ремонтів діючим «Положенням про ТО і ремонт…» не нормується – в документі сказано, що поточний і капітальний ремонт автобусів та їх вузлів проводиться за потребою на основі результатів технічної діагностики під час всіх видів ТО.

У додатку Д до «Положення про ТО і ремонт…» вказані нормативи трудомісткості робіт із технічного обслуговування і поточного ремонту. Для дизельних автобусів середнього класу (довжина 8 – 9,5 метрів) трудоємкість ЩО складає 0,8 людино-годин; ТО-1 – 5,8 людино-години; ТО-2 – 24 людино-години, трудомісткість поточного ремонту – 6,2 людино-години на 1000 км. пробігу автобуса. Для автобусів великого класу (довжина 10 – 12 метрів) трудоміскість ЩО – 1,4 людино-години; ТО-1 – 10 людино-годин, ТО – 2 – 40 людино-годин, а поточного ремонту – 9,0 нормо-годин на 1000 км. пробігу.


В комунального пеервізника бракує працівників для догляду за автобусами 

ЛК АТП № 1 задекларувало у 2021 р. випуск на маршрути пересічно 240 автобусів – біля 85% від наявного на балансі рухомого складу, тобто 208 автобусів великого класу та 32 автобусів середнього класу. Беремо в руки калькулятор, і рахуємо скільки потрібно людино-годин тільки для щоденного технічного обслуговування: 208 множимо на 1,4, а 32 – на 0,8 і додаємо ці величини. Отримуємо 258,56 людино-годин.

Щоб визначити, скільки працівників має бути у бригаді ЩО, яка вночі обслуговує автобуси, ділимо цю цифру на 8 годин (тривалість зміни) і отримуємо результат – 32,32 робітника. Тільки у бригадах, які вночі проводять передрейсовий ТО автобусів має бути 33 робітника. Враховуючи те, що ЩО проводиться яку в робочі, так і у вихідні дні, загальна чисельність персоналу, який виконує тільки цей вид ТО має становити біля 50 осіб.

Автобуси, яким ще до 10 років, "гниють" на території АТП.

Технічне обслуговування ТО-1 і ТО-2, як правило, проводяться вдень (саме тому їх називають «денним ТО»). Для проведення цих видів ТО формують окремі бригади. Нажаль, річний пробіг автобусів ЛК АТП № 1 за 2020 р.  нам невідомий. Тому ми його розрахуємо, врахувавши відомі величини – тривалість роботи автобуса на маршруті (16 годин), середню експлуатаційну швидкість тролейбусів у Львові (16,5 км/год) та приблизну кількість днів роботи автобуса на маршрутах у рік (310). Отож, річний пробіг одного автобуса складає біля  81840 км., тобто кожен автобус має проходити 4 ТО-2 і 12 ТО-1.

Трудомісткість операцій ТО-1 по автобусам великого класу (245 одиниць) становить 29400 людино-годин, операцій ТО-1 по автобусам середнього класу (38 одиниць) 2645 людино-годин. Трудомісткість операцій ТО-2 по автобусам великого класу – 39200 людино-годин; по автобусам середнього класу – 3648 людино-годин. Отож, загальна трудоємкість робіт по ТО-1 і ТО-2 всіх автобусів ЛК АТП № 1 становить 74893 людино-години. Враховуючи, що у році (із врахуванням вихідних і святкових днів) є 253 робочі дні, відпустки та лікарняні, річний фонд робочого часу одного робітника на рік складає біля 1800 годин, чисельність персоналу, який проводить планові роботи із ТО-1 та ТО-2 має складати 42 особи.


Який вихід з ситуації?


Нам залишилося підрахувати іще чисельність технічних працівників, необхідних для проведення поточних ремонтів. Розрахункова трудомісткість робіт із поточного ремонту 245 великих автобусів рівна 81,4*9*245 = 179487 людино-годин, а поточного ремонту 38 автобусів середнього класу – 81,4*6,2*38 = 19178 людино-годин. У сумі – 198665 людино-годин. Ділимо цю величину на річний фонд часу одного робітника, і отримуємо, що для поточного ремонту автобусів потрібно 110 осіб.

Із наведених розрахунків випливає, що чисельність робітників, які проводять всі види технічного обслуговування (ЩО, ТО-1, ТО-2) наявним 283 автобусам має складати не менше 92 осіб, а чисельність працівників, які виконують роботи із планового ремонту – біля 110 осіб.

Згідно звіту ЛК АТП № 1 знаємо, що технічна служба підприємства – це усього 50 осіб, тобто вчетверо менше, від потреби, розрахованої за чинними нормативами. Чи можуть ці 50 працівників забезпечити якісні технічне обслуговування і поточні ремонт автобусів? Думаю, що це питання риторичне. Зауважу, що розрахунки не враховують проведення капітальних ремонтів, які є умовою довготермінової надійної роботи автобусів.

Мені закинуть, що утримання такої великої кількості технічних працівників є невигідним для підприємства, мовляв краще жертвувати певною кількістю автобусів через невідповідне ТО та ремонт, а ніж платити зарплату «роботягам». Це твердження не відповідає дійсності, адже на зарплату тим 150 технічним працівникам, яких бракує, при рівні зарплати «на руки» в 12 тисяч гривень на місяць потрібно біля 27,7 млн. грн. на рік. А це вартість усього 6 нових автобусів… Отож, краще витрачатися на кваліфікованих працівників, а ніж дочасно нищити дорогий сучасний транспорт.

«Транспортні гуру» можуть закинути мені, що я користуюся застарілими нормативами. На це я відповів – насправді сучасні автобуси стали іще складнішими, а ніж ті, що експлуатувалися в Україні у 1998 році. В конструкції сучасних автобусів багато електроніки (навіть сучасна пневмопідвіска має керування від бортового комп’ютера), на зміну механічним коробкам передач прийшли гідромеханічні автоматичні та ін. Отож, не виключено, що трудомісткість обслуговування і поточного ремонту може бути навіть вищою.

Висновок напрошується сам собою: «Скупий платить двічі», тобто економлячи на зарплаті для робітників, які проводять технічне обслуговування і поточний ремонт автобусів, керівництво Львівського комунального АТП № 1 та т.зв. «місто» (термін, яким прес-служба ЛМР часто описує виконавчу владу Львова) одночасно скорочує термін служби автобусів. Відповідно, дорога техніка дочасно «стає під паркан».


Перспектива транспортного колапсу для Львова


Досвід експлуатації автобусів ЛАЗ показує, що без якісного технічного обслуговування та вчасного ремонту ресурсу автобусів великого класу вистачає максимум на 6 – 8 років роботи. Отож, якщо ситуацію в ЛК АТП № 1 не змінювати, «Електрони», закуплені у 2016 – 2017 рр., почнуть систематично виходити із ладу уже із наступного 2022 року. А із 2024 року потрібно чекати виходу із ладу автобусів МАЗ 203 та «Електрон», які куплені у 2018 році. Заміна цих автобусів вимагатиме величезних ресурсів із бюджету міста Львова…

На останок зазначу: КП «Вінницька транспортна компанія» має на балансі 6 автобусів ЛАЗ А183 2008 року виробництва. Із цих машин 5 працює на лінії, шостий автобус – в ремонті. КП «Тернопільелектротранс» має на балансі 3 автобуси ЛАЗ А191 2010 року. Всі вони – у роботі… Напевно у Вінниці та Тернополі клімат інший…

Антон Лягушкін

Автор фото – Святослав Товстига.

ІА "Вголос": НОВИНИ