Кажуть, що вже давно на прес-конференції у Ратуші не збиралося стільки журналістів, як 6 червня. І це попри те, що журналісти у цей день відзначали свої професійне свято. І дехто готовий був розпочати торжества з самого ранку. Тим не менш, акули пера відклали найневідкладнішу справу і прийшли в Ратушу.
Офіційна назва заходу – «Презентація соціологічного опитування: "Громадська думка львів’ян", проведеного українським фондом «Українська думка». Однак його справжньою родзинкою мали стати не висновки соціологів, а роз’яснення секретаря Львівської міськради Володимира Квурта стосовно звинувачень його у корупційних діях.
Справа в тому, що напередодні «Ратуша» і «Львівська газета» написали про те, що Шевченківський районний суд м. Львова прийняв рішення про визнання дій секретаря ЛМР Володимира Квурта корупційними. Протокол про корупцію склали працівники управління СБУ у Львівській області.
Квурт же у день виходу газет відмовлявся давати журналістам роз’яснення, обіцяючи пояснити ситуацію під час прес-конференції з приводу презентації соцопитування.
Роз’яснення секретаря міськради виявилися сенсаційними і такими, що виводили ситуацію за рамки Львівщини: він назвав дії Служби безпеки України політичним замовленням і фальсифікацією, а представники фракцій «Пори», «Свободи» та УНП, які були присутні на прес-конференції, заявили, що депутати Львівської міської ради звернуться до голови СБУ Валентина Наливайченка та Президента України Віктора Ющенка з питанням про неправомірні дії СБУ у Львівській області. Запахло загальноукраїнським скандалом.
Спробуємо розібрати ситуацію трохи детальніше.
Навряд чи Квурт святий. У всякому випадку нам достовірно не відомо про те, що хтось бачив німб над його головою. Але назвати Квурта корупціонером – це явний перебор. Чому ж саме секретаря міськради помістили у центр скандалу?
Насамперед відзначимо, що суть «корупційних діянь» Квурта полягала в тому, що перебуваючи за кордоном не у службових справах, він у той же час отримував зарплату за основним місцем роботи. Тобто при тому бардаку, який твориться у місті, та й у країні в цілому, корупцією не називають мільйонні афери, а зводять її до якихось дріб’язкових справ, щоб за кущами лісу не було видно. Щоб можна було звітувати про те, що правоохоронні органи працюють і навіть ловлять корупціонерів цілими табунами. А на ділі - з гармати по горобцях: там вчитель коробку цукерок взяв, тут лікар 100 гривень отримав – а СЬУ ніби-то не спить… Профанація.
«Корупційні діяння» Квурта з тієї ж опери. Порушення, яке не вартує виїдженого яйця, але яке, проте, може серйозно підіпсувати репутацію людини. Потім завжди можна згадати про те, що чи то в нього вкрали, чи то він вкрав, але щось там у цієї людини було нечисто... Суть порушення, як пояснив секретар міськради, полягає в тому, що він всього-навсього не надав належного значення офіційним процедурам, які, як йому здавалося, є радше незначними формальностями, що залагоджуються «у робочому порядку». Він не проконтролював, що його заяву на відпустку за власний рахунок не взяли до уваги і йому помилково нарахували зарплату за кілька днів, коли він був відсутнім на роботі. Ці гроші він повернув ще до судового розслідування, про що СБУ було відомо, а про судове слухання йому ніхто не повідомив, а відтак він не міг захистити себе у суді.
То: чому ж Квурт опинився під прицілом СБУ і чому керівники фракцій Львівської міськради дійшли висновку, що у даному випадку має місце саме політичне замовлення?
Думаємо, що у ЛМР вистачає людей, яких можна було б схопити за руку на корупційних діяннях – це не проблема. Те, що за об’єкт наїзду було обрано саме секретаря міськради, свідчить про спробу дискредитації міського представницького органу як такого.
Відомо, що в Україні вже тривалий час ведеться кампанія по дискредитації місцевого самоврядування. Згадайте хоча б недавні перевибори в Києві, бажання переоьрати владу Харкова, згадайте низку законопроектів щодо обмеження прав органів місцевого самоврядування… Кампанія, безумовно, має місце, а у нашій країні безпечніше потрапити під трамвай, ніж під кампанію. Нагадаємо також, що саме Львівська міськрада першою в Україні виступила проти Законопроекту Президента «Про місцеве самоврядування в Україні», назвавши його кроком у бік обмеження повноважень місцевих рад.
Підкреслимо також, що за інформацією «Ратуші», найближчим часом львівське СБУ має намір скласти протоколи про корупцію ще на двох чиновників міської ради. Вірогідно, йтиметься вже не про помилки у нарахуванні зарплати. Але якщо всі три епізоди пустити під однією «шапкою», напрошується думка про те, що Львівська міськрада – "гніздо корупції", а усі її ініціативи на зміцнення самоврядування насправді зумовлені бажанням уникнути контролю. Як казав агент Бретшнейдер: «Дивіться, знов гарненька державна зрада».
Не можемо не звернути увагу ще на один момент. Гзета «Ратуша», яка витягнула усю цю історію на світ Божий і яка є найбільш поінформована у цій справі, стверджує, що її джерела у міськраді запевняють, що за кулісами цієї історії видніється фізіономія міського голови Андрія Садового.
Чи здатен пан Садовий так підставити свого кума? Люди, які особисто знайомі з паном Садовим не мають ані найменших сумнівів: «З легкістю і не без задоволення!».
За неперевіреними даними, Квурт подавав заяву про відпустку за власний рахунок саме Садовому. Той з якоїсь причини не підписав її і не надав заяві законного ходу. Як має чинити порядна людина, якщо вона випадково когось підвела? Звичайно ж – вибачатися, доносити до відома громадськості, що це її вина, а не того, кого підставили… Що це прикра випадковість і т. д. і т. п. … А як чинить Садовий? Він мовчить. І його прес-служба мовчить… Потирають руки?
ІА "Вголос": НОВИНИ