Окружний адміністративний суд Києва задовільнив позов Малехівської сільради, проте лише частково. Дії Львівської ОДА під час формування перспективного плану Львівської області були визнані протиправними, а розпорядження Уряду про включення Малехова до Львова було скасоване.
Проте суд не зобов'язав ЛОДА подати до Уряду новий проєкт перспективного плану з врахуванням позицій Малехівської громади. Судді ОАСК аргументували це тим, що процес добровільного об'єднання громад завершився. Відтак, суд не може зобов'язати обласну владу зробити альтернативний проєкт перспективного плану.
В результаті, апеляцію на таке рішення подали і Малехівська громада, і ЛОДА, і ЛМР. Проте 30 червня Шостий апеляційний адмінсуд підтвердив рішення суду попередньої інстанції.
Як повідомив директор департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда, обласна влада зараз готує касаційну скаргу на це рішення суду. Він зауважив, що юридичних механізмів, аби створити зараз окрему Малехівську громаду фактично не існує.
"Мені незрозуміло, чому суд прийняв таке рішення. Навіть якщо ці рішення в тому вигляді, як є зараз, вступлять в дію, то механізму їх реалізувати я не бачу. Уявімо собі, що Малехів стає окремою громадою. Тоді мусить бути нова постанова Кабміну про межі громади, призначення виборів, а для цього рішення Верховної Ради. Дуже багато змінних в цьому рівняння", - зауважив директор департаменту економічної політики ЛОДА.
То який статус тепер матиме Малехів?
З огляду на те, що ЛОДА готує касаційну скаргу, говорити про майбутній статус Малехова зарано. Ти чи існує можливість скасувати рішення про приєднання до Львова. Степан Куйбіда в коментарі для «Вголос» повідомив, що це малоймовірно з огляду на цілу низку складних юридичних процедур. Крім того, Степан Куйбіда наголосив на тому, що є чимало судових позовів від громад, незгідних з результатами децентралізації. Якщо їх почнуть задовільняти, то це прецедент, що ставить під загрозу всю реформу децентралізації.
" В нас є близько 10 позовів у Львівській області, та і по Україні достатньо. Львівщина зараз по судових процесах йде по переду, і рішенням касаційної інстанції стане прецедентом для інших. Всі будуть приймати аналогічні рішення. То тоді що децентралізація відміняється?", - наголосив він.
Про добровільність мова не йде
Як пояснив Степан Куйбіда, існує різниця між перспективним планом, який розробляла ЛОДА та постановою Кабміну. І якщо перший документ є декларативним та враховує добровільні наміри громад, то рішення Уряду приймається без такої засади, як «добровільність».
"Перспективний план - це документ, який не має нічого спільного з адміністративним устроєм. Це візія, це бачення. Він не має юридичної сили та розробляється на основі методики Кабміну яка передбачає консультації тощо. А ось постанова Кабінету Міністрів про центри та межі спроможних громад - це підстава для оголошення виборів. Ці центр та межі сформовані на основі Закону України про місцеве самоврядування, перехідні положення стаття 7/2. Тому ніяких консультацій стосовно цього не передбачалось", - роз'яснив він.