Так, за даними, «Міграційного профілю України за 2011-2015 роки», найбільш відвідуваними країнами світу для громадян України були Росія та Польща. Що ж стосується трудової міграції, то найбільше українці їдуть на заробітки в Росію - 43,2%, далі у Польщу - 14,3%, Італію - 13,2% та Чеську Республіку - 12,9%. Також Росія у 2015 році попри зниження надходжень, залишалася лідером за обсягами грошових потоків в Україну — 1,2 млрд доларів, тоді як перекази із Польщі, яка в останні роки лідирує за кількістю трудових мігрантів-українців, перевищила 55 млн дол. В загальному, за даними Головного управління з питань міграції Міністерства внутрішніх справ РФ, в Росії знаходиться 2,5 млн українських громадян, з них працездатного віку – 1,9 млн.
Гроші чи зрада?
Серед причин поїздок у Росію експерти називають економічні негаразди в Україні та політичні - мовляв вищі державні чиновники мають у Росії бізнес і платять там податки, то чому ж іншим не можна?
У коментарі «Вголосу» військовий експерт Олексій Арестович розповів, що українські заробітчани їздять в Росію через відсутність чіткої позиції української влади щодо анексії Криму та окупації Донбасу. «Відповідно в Україні є суспільна угода і це питання цієї суспільної угоди: якщо влада скаже: ми воюємо з Росією, то будь- ласка якось потерпіть, а ми зробимо усе можливе, щоб через рік-два ваш економічний стан покращився, народ погодиться. Але цього не було».
У соціальних мережах часто проводять паралель із гітлерівською Німеччиною та сталінським СРСР: «А чи в 1940-роках українець поїхав би з СРСР в Німеччину на заробітки, бо в нього «жінка, діти, які хочуть їсти». Ні, бо сім’ю б репресували, а заробітчанина розстріляли на кордоні»...
У Росії вербують українців
Ще одна небезпека від поїздок у Росію – це ймовірність бути завербованим російськими спецслужбами. Так, у травні СБУ повідомила, що ФСБ завербувала мешканця Ізмаїла, який перебував у Росії на заробітках:
«Перебуваючи на заробітках у російському Майкопі, він був затриманий за нібито порушення правил перебування іноземців на території Росії та доправлений до слідчого ізолятора. Під тиском чоловік погодився на конфіденційне співробітництво з російськими спецслужбами, про що дав письмову згоду», - повідомили в СБУ. Під час спілкування з військовими контррозвідниками СБ України чоловік розповів, що разом з ним у Майкопі було затримано ще п’ятеро мешканців Ізмаїлу.
Подібних випадків вдосталь. Так, уже в червні аналогічний випадок трапився й із мешканцем Тернополя:
«Після Революції Гідності українця затримали представники ФСБ, які запропонували йому співпрацю. Українцю був доручений збір інформації про дислокацію центрів підготовки українських добровольчих формувань, які брали участь в АТО, а також участь в організації провокацій. Після приїзду в Україну, чоловік звернувся в СБУ».
Останній інцидент, який доводить, що їздити в Росію українцям вкрай небезпечно – це арешт українського журналіста, кореспондента «Укрінформу» Романа Сущенка. Проте навіть після цього ні президент, ні парламент не спромоглись на якісь кардинальні кроки у відповідь.
На скільки нормальною є ситуація, коли одні воюють з Росією, віддають своє життя, а інші їздять туди на заробітки? Про це «Вголос» запитав екс-заступника спікера Верховної ради України, воїна АТО Руслана Кошулинського, волонтера Сергія Глотова та правозахисника, політв'язня радянських концтаборів, Героя України Степана Хмару.
Чому одні гинуть на Донбасі, захищаючи свою країну від росіян, а інші будують їм вілли десь під Москвою? Це справедливо?
Степан Хмара: Ті, які заробляють в країні окупанта, мають брати на себе ризик і відповідальність за свій негідний вчинок. І ці громадяни мають знати, що Україна не може жертвувати своєю безпекою чи суверенітетом в залежності від того, що комусь подобається «русскій мір», що комусь подобається туди їздити, бо там платять. І в цьому випадку треба активніше тиснути на Верховну Раду, бо візовий режим – це частина (причому не значна і не найголовніша) тих заходів, які повинна зробити Україна у боротьбі з російським агресором. Насамперед, потрібно прийняти закон про тимчасово окуповані території і чітко назвати окупанта, бо юридично у нас Росія не названа окупантом, а на світовому рівні росіяни заявляють, що вони не беруть участі у війні. З цим юридично погоджується наша влада, бо називає війну з Росією антитерористичною операцією. Після цього автоматично мають бути розірвані дипломатичні відносини. Але про це наші політики навіть бояться говорити.
Руслан Кошулинський: Те, що наші громадяни зараз їдуть на територію країни-ворога – це небезпечно в першу чергу для них. Навіть якщо офіційно ця країна не визнана ворогом, вона діє, як ворог і відповідно уся державна система Росії буде чинити з українцями, як з громадянами ворожої країни. Тому туди не потрібно їздити. Щодо проблеми із заробітчанами, то я б рекомендував все ж сьогоднішній владі ввести візовий режим з Росією та воєнний стан на окремих територіях. Це б унеможливило сьогодні будь-який контакт із ворогом. Зокрема, якщо сьогоднішня влада визнає, що це є війна з Російською імперією, то ми можемо говорити і про зрадників. Але влада не говорить слова війна, а АТО, а тому так діють її громадяни. На превеликий жаль, сьогодні замовчування імперської терористичної дії Росії, як держави, призводить до того, що ми маємо наслідки дій наших громадян. З іншого боку влада мала б консолідувати всіх українців для того, щоб можна було максимально організувати протистояння з таким потужним ворогом, як Росія, а не підсилювати економіку ворога трудовими ресурсами з України.
Сергій Глотов: Я негативно ставлюсь до заробітків українців в Росії. Хоч з одного боку дійсно людям потрібно якось виживати і десь працювати, але чому ніхто не думає, що у нас війна з тою країною, де вони заробляють? Це аморально і не гуманно їхати на заробітки в країну, яка здійснює агресію проти нашої країни.
Ви сказали, що Україна через цих заробітчан ризикує власною безпекою. Отже, питання заробітчанства у Росії не є лише морально-етичною проблемою тих, хто туди їздить?
Степан Хмара: Ці люди, які в складний для України час, їздять в Росію на заробітки, таким вчинком фактично не визнають право України на суверенітет. Відтак постає питання: чи вони можуть бути громадянами України? Ні. Бо куди він їде, це його проблема, але те, що він, як громадянин, зобов’язаний відстоювати і захищати державу – це його обов’язок. І якщо він від мобілізації тікає в Росію на заробітки – значить він не може бути громадянином України. Бо громадянство надає не тільки права, а й покладає серйозний обов’язок. Цих людей, як і владу, яка нічого не робить для того, щоб ефективно боротись з агресором, потрібно звинувачувати у зраді. Тому все має вирішуватись саме так. А щодо вербування наших громадян ФСБ, то варто зазначити, що наша СБУ працює вкрай недосконало і це видно по тому, як вона бореться із п’ятою колоною, яка сидить у тому числі у Верховній раді. А тому притягнути до кримінальної відповідальності за державну зраду потрібно і тих депутатів-заробітчан, які сидять у Верховній раді. А чим президент інший? Він веде активний бізнес разом із російськими олігархами в тому числі і на території Росії, і на окупованій території.
Сергій Глотов: Для початку потрібно чітко на державному рівні попередити, що туди не потрібно їхати. Таким попередженням є і розрив дипломатичних зв’язків і візовий режим з окупантом. Я впевнений, що це не призведе до колосальних наслідків, бо вести діалог з Росією можна і через посередників . Ми воюємо з регулярними військами російської армії. Там немає ніяких сепаратистів. А тому про ніякі заробітки в Росії, ніяку підтримку дружніх зв'язків і мови не може бути. Бо як це, одні воюють з Росією, а інші живуть ніби нічого і не склалось, торгують, їдуть туди на заробітки. Тобто це вже не війна, це бізнес. А ці люди хай там і на заробітках хай вирішують: або вони повертаються і працюють на користь своєї країни, або хай залишаються. Вони мають вибрати, чи є Україна взагалі їхньою державою.
Отже питання заробітчанства є насамперед політичним?
Степан Хмара: Порошенко для самопіару говорить, що Росія агресор, що Путін агресор, але категорично не хоче визнати це юридично. Уявімо, що він визнав, що Росія агресор. Але ж Порошенко в Росії сплачує сотні мільйонів податків, які йдуть в тому числі і на зброю, якою вбивають наших хлопців. В цьому випадку його дії автоматично підпадають під статтю 111 Кримінального кодексу України – державна зрада, політику якої він і здійснює. А тому народ дивиться на владу: президент має бізнес в Росії, Вілкули-Медвечуки спокійно насаджують тут російські ідеї, а чому ми не можемо їздити туди на заробітки, адже ж у нас не війна, а АТО? Президент перший мав би показати приклад, що не можна здійснювати бізнес з державою-агресором. Це нонсенс: президент заробляє в Росії, народ там заробляє. А уявляєте, як на нас дивиться світова спільнота? Тому їхня поведінка зараз і є такою.
Чи є альтернатива заробіткам в Росії ?
Руслан Кошулинський: Альтернатива завжди є. Варто розуміти, що як тільки Європа введе безвізовий режим з Україною, Росія одразу введе візовий режим з нашою країною. Зараз ми можемо говорити з ЄС, щоб там українцям надавали можливість офіційно працевлаштовуватись. От я, для прикладу, маю контакти із польськими підприємцями, які готові на офіційніій основі працевлаштовувати висококваліфікованих фахівців, котрі не мають можливості знайти собі роботу в Україні. Тобто цю проблему можна вирішити, потрібна лише політична воля. А от її у нинішньої влади, на жаль, немає.
Марія Чижевська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ