Озираючись на рік, який відходить, та події, які він нам приніс, хочеться виокремити кілька, про які вели розмови не тільки пересічні львів’яни, але які оцінювали й фахівці.
Декомунізація Львова
Коли зараз їхати Львовом вулицею Стрийською вниз, то можна й не помітити, що коло парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького уже не бовваніють бронзові скульптури, які стояли там як мітки комунізму та радянщини – влітку тут завершився процес демонтажу скульптурного комплексу монументу слави.
А цей монумент тут простояв 52 роки. І, здавалося б, стоятиме вічно.
Спорудили його у 1969 році на місці поховань військових, які загинули під час Першої світової війни та у 1941-1944 роках. Це були солдати та офіцери російської та німецької армій. Поховань солдат радянської армії тут не було. Але це не завадило у радянські часи поставити тут меморіал в пам'ять радянських військ. Монумент виготовили з бронзи, граніту та кованої міді.
Тривалий час над вимогою знести монумент та залишити його ламали списи національні активісти та поборники комунізму. Суперечки були словесними. Але у 2011 році, коли площі коло цього монументу комуністи та соціалісти намагалися вшанувати 90-ту річницю жовтневого перевороту, тут сталася бійка.
Аби хоч якось примирити опонентів, міська влада Львова перейменувала пам’ятник у «Монумент переможцям над фашизмом», в надпис «Слава советской армии» замінила на «Переможцям над нацизмом».
Проте активістів Львова не влаштовували такі половинчасті заходи і вони все одно вимагали демонтувати монумент.
Демонтаж проводився частинами. Спочатку зняли горельєфи та демонтували стелу. Міська влада не називала це декомунізацією. Офіційна причина демонтажу – аварійний стан стели, горельєфів та плит, які могли обвалитися і травмувати перехожих.
А вже у липні 2021 року знайшли своє прихисток у музеї «Територія терору» і скульптури радянського воїна та «батьківщини-матері».
Цікаво, що під час демонтажу у порожнині чобіт скульптури знайшли список осіб, які відливали це бронзове одоробло та список осіб, які «визволяли» Львів. Тепер працівники музею мають намір встановити хто ж ці особи.
Трохи спокійніше і менш пафосно минув демонтаж радянської зірки з Марсового поля у Львові. Щоправда, Кремль висловлював своє невдоволення і навіть надіслав ноту протесту до Львівської міської ради. Але виконком своїм рішенням прийняв знести цей радянський символ. І рішення виконкому було виконано протягом кількох днів.
Здається, останнім маркером комунізму у Львові залишилися зірки, зменшені копії тієї, яка була на Марсовому полі, встановлені при вході на Пагорб Слави у Львові. Проте і їх невдовзі мають демонтувати.
Загибель закоханої пари у парку
Влітку також сталася не менш резонансна подія – двоє закоханих молодих осіб сховалися під час бурі у Стрийському парку. Це було їхнє перше побачення. І воно ж стало останнім – юнак та дівчина загинули під уламками дерева, яке зламала буря.
Бурі у Львові, які ламають дерева, зривають дахи та зносять елементи конструкцій, не дивина. Але щоби у парку під час романтичного побачення загинула молода пара – це було вже занадто.
Загиблими виявилися 20-річний курсант Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного та 18-річна студентка одного з вишів Львова.
За загибель молодих людей не покарали нікого. У мерії заявили, що дерево було цілком здоровим і не потребувало додаткової санації чи лікування. Просто це – збіг обставин та нещасний випадок.
Хоча пізніше вдалося виявити, що дерево було старим і рано чи пізно гілки б зламалися. Понад те, уже після бурі, у гарну безвітряну погоду, ламалися та падали величезні гілки на паркові лавиці. На щастя, вже ніхто не загинув.
Нещодавно від снігу обвалилася ще одна гілка, травмувавши жінку, яка вигулювала собаку. Як стверджувала донька постраждалої, працівники парку, замість того, аби надати допомогу жінці, штурхали її, вимагаючи аби вона встала і пішла геть.
Єдиним висновком, який зробили у міській раді Львова, стала купівля своєрідного томографа для дерев. За допомогою цього апарату будуть досліджувати дерева та вирішувати, чи варто їх лікувати, чи краще спиляти. Так, апарат показав, що скоро впаде каштан на площі Ринок. То ж його швиденько зрізали.
А ось про те, коли обстежуватимуть дерева у парках – не кажуть.
Кримінальні події
Окремо варто згадати кримінальні події Львова та Львівщини.
Так, досі не розкрите загадкове вбивство таксиста у Львові. Нагадаємо, 27 серпня зранку у ресторацію у Снопківському парку зайшов скривавлений чоловік, сказав, що погано себе почуває і впав. Працівники, які тільки прийшли на роботу, викликали швидку. Швидка завезла чоловіка у найближчу лікарню. Але він помер на операційному столі.
Пізніше лікарі розкажуть, що чоловіка вбили ножем в серце. При цьому ніж пройшов прямо посередині. Лікарям вдалося зібрати та зшити серце пацієнта. Проте запустити його не змогли.
Загиблим виявився 64-річний чоловік, який підробляв таксистом. Працював він на недорогому та старенькому авто. Зловмисники з машини жодних речей не взяли.
На жаль, поліція досі не знайшла вбивць.
А ось вбивцю двох стриян затримати таки вдалося.
Нагадаємо, влітку цього року Стрий сколихнула звістка про вбивство місцевого підприємця. Його застрелили на вулиці. Вбивця підійшов впритул і вистрілив двічі у спину. Зрозуміти мотиви вбивства ніхто зрозуміти не міг.
За два тижні після цього у Стрию знайшли ще одного чоловіка з вогнепальними пораненнями. Оскільки почерк був аналогічним, то поліція почала переслідувати можливого вбивцю.
Як пізніше зізнався начальник Стрийського районного управління поліції Андрій Коцур, працівники поліції переглянули усі камери спостереження та звернули увагу на чоловіка у чорному худі з білими написами з сумкою через плече. І простежили, що він сів у рейсовий міжобласний автобус. Спочатку Коцур сам їхав за цим автобусом та стежив, чи не вийде десь підозрюваний. А тим часом йому на допомогу їхали інші працівники поліції.
Зрештою, під виглядом перевірки документів, злочинця вдалося затримати.
У розмові з поліцією вбивця зізнався, що йому було цікаво вбивати заради емоцій. Він не був знайомий з жертвами і вбивав тих, хто потрапляли йому під руку. І він би продовжував вбивати випадкових перехожих, якби його не затримали.
Ще одним злочином, який обурив не тільки львів’ян, стали напади педофіла на дітей у львівських школах. На момент, коли збоченця затримали, він встиг проникнути до двох шкіл.
Спіймали чоловіка після розголосу у ЗМІ та соціальних мережах, простеживши за ним за допомогою камер зовнішнього стеження.
Після затримання з’ясувалося, що цей чоловік вже відсидів свого часу у в’язниці за аналогічний злочин. Але його випустили за «законом Савченко». А буквально за кілька місяців знов затримали у Києві, де він безперешкодно заходив до туалетів київських шкіл і примушував дівчат роздягатися. За цей злочин суддя призначила злочинцеві заставу у 180 тисяч гривень, яку за нього внесла його мати.
Чоловік вийшов з СІЗО, заявив, що їде доглядати свою хвору маму в інше місто та втік. До мами він приїхав. Але тільки для того, аби її обікрасти. Жінка невдовзі після цього померла. А злочинець не приїхав навіть на її похорон. Ховали її чужі люди.
Натомість педофіл невдовзі об’явився у Львові, переодягнувся у жіночий одяг та, скориставшись неуважністю вахтерки, пройшов до жіночого туалету, де підстеріг семирічну дівчинку. На щастя, дитину врятувала вчителька, яка занепокоїлася, що дитини задовго немає.
Злочинець тоді втік. Проте його затримали на вулиці.
ІА "Вголос": НОВИНИ