Про це повідомляє jnsm.com.ua
Двадцятилітня Маргарет Тетчер вступила до Консервативної партії в 1946 році, від якої стала членом Палати громад на виборах 1959 року. Через два роки всупереч офіційній позиції Консервативної партії вона голосувала за відновлення покарання різками, в 1966 році була однією з небагатьох, хто підтримав відміну кримінального переслідування гомосексуалістів, легалізацію абортів, збереження смертної кари.
На парламентських виборах 1970 року перемогу здобула Консервативна партія під керівництвом Едварда Хіта, в уряді якого Маргарет Тетчер була призначена міністром освіти і науки. Після поразки консерваторів на наступних виборах Тетчер вступила в боротьбу за пост голови партії і очолила її 11 лютого 1975 року. Головною ідеологією Тетчер стала політика відмови від побудови держави загального добробуту. Ще будучи в опозиції, вона різко засудила гонку озброєнь, розпочату СРСР, за що в публікації радянської газети «Красная звезда» була названа «Залізною леді»; згодом цю публікацію процитувала британська «The Sunday Times» і прізвисько закріпилось за Тетчер у міжнародній журналістиці.
Після економічної кризи кінця 1970-х консерватори знову прийшли до влади, і 4 травня 1979 року Тетчер стала першою жінкою - прем'єр-міністром Великобританії. На цій посаді вона зробила енергійні і успішні кроки з реформування британської економіки і всього суспільства. На парламентських виборах 1983 року керовані Тетчер консерватори знову отримали підтримку виборців, здолавши лейбористів, що пропонували збільшення державних витрат, відновлення державного сектора в колишньому обсязі і збільшення податків для багатих. На користь Тетчер зіграла і перемога Британії у Фолклендській війні проти Аргентини.
Завдяки прийнятим урядом Тетчер жорстким і непопулярним заходам в економіці та соціальній сфері, вдалося домогтися стабільного економічного зростання, збільшення іноземних інвестицій при низькій інфляції і значному скороченні безробіття. Все це сприяло третій перемозі Тетчер, яку вона здобула на виборах 1987 року. Під час свого третього прем'єрського терміну Тетчер провела реформу оподаткування, скоротила дотації державним підприємствам і допомогу депресивним регіонам, знизила прямі податки на прибуток. Крім того Тетчер ввела подушний податок на кожного повнолітнього британця, що разом із скороченням витрат на соціальні потреби (освіту та житло) викликало невдоволення в країні, яке вилилось у великі демонстрації в Лондоні, в яких взяли участь близько 70 тисяч осіб.
Політика приватизації та боротьби з профспілками стала невід'ємною частиною так званого «тетчеризму». Процес приватизації, особливо збиткових державних промислових підприємств, сприяв поліпшенню ряду показників цих підприємств, особливо продуктивності праці. Багато приватизованих виробництв демонстрував поліпшення і під державним контролем при значному скороченні робочих місць, що викликало протидію профспілок. Проти них Тетчер розпочала боротьбу ще за свого першого прем'єрства, яку продовжувала весь час перебування при владі: були прийняті закони про заборону на примус до вступу в профспілку, про заборону «страйків солідарності», про обов'язкове попередження роботодавців про початок страйку і про обов'язкове таємне голосування для прийняття рішення про початок страйку.
У зовнішній політиці Тетчер орієнтувалася на США і підтримувала ініціативи Рональда Рейгана щодо СРСР, до якого обидва політики ставилися з недовірою. Однак вона однією з перших серед західних політиків позитивно оцінила реформістські настрої радянського лідера Михайла Горбачова - ще в листопаді 1988 року, за рік до падіння Берлінської стіни і східноєвропейських соціалістичних режимів, вона вперше відкрито заявила про закінчення «холодної війни». На відміну від багатьох консерваторів, Тетчер прохолодно ставилася до ідеї поглиблення європейської інтеграції, розглядаючи її як спосіб забезпечення вільної торгівлі та ефективної конкуренції.
Це підірвало авторитет Тетчер - на початку 1990-х вона мала другий найнижчий середній рівень підтримки у населення (близько 40%) серед усіх післявоєнних прем'єр-міністрів Великобританії - її особиста популярність була нижче популярності Консервативної партії вцілому. В 1990 році під час виборів голови партії Тетчер зрозумівши, що в другому турі програє своєму опоненту, відмовилась від подальшої боротьби і подала у відставку. Тоді ж, у віці 66 років, Тетчер прийняла рішення залишити і британський парламент, залишаючись довічним членом Палати лордів.
ІА "Вголос": НОВИНИ