Комуністи намагалися знищити традиції колядування українців, тому що коляди – це частина української ідентичності. І людина, яка знає своє коріння, не хоче бути сірою масою, не хоче відмовлятися від свого роду та ставати «совєтскім человєком». А ось логіки у тому, що нині росіяни крадуть українські коляди й намагаються їх присвоїти, - немає. Пояснення в цьому може бути одне – росіяни звикли красти.
Таку думку у розмові з «Вголосом» висловила етномузикологиня Анна Черноус.
Кілька років тому українці зі здивуванням дізналися, що відому українську колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» росіяни переклали на російську і почали співати.
Анна Черноус каже, що в росії мешкає дуже багато різних етносів, які мають свою культуру. І які у новорічно-різдвяний період ходять по хатах зі своїми піснями, в яких бажають господарям добробуту. То ж потреби красти українське у них немає.
«Мабуть, то у них паскудна звичка така – все тягнути», - висловлює вона думку.
Коляди та колядки
Що ж стосується України, то ми маємо колядки та коляди. Колядки – твори дохристиянського походження зі світськими сюжетами.
«Там же сюжети про господаря і про те, як до нього приходять в гості сонце та місяць; про те, як він оре поле та добре живе. Про сильного та хороброго хлопця, який може піти до війська та вибороти собі славу. А якщо про дівчину, то вона гарна, ґречна та готова до шлюбу», - розповідає дослідниця.
Також є коляди: вони більш пізнього походження, надруковані у «Богогласнику» у 1790 році у Почаєві. Так, сюди увійшли «Нова радість стала», Бог предвічний» та інші. Це вже – пісні, які співаються у церквах.
«Ці коляди стали дуже популярними і пішли в народ. Так, «Бог ся рождає» авторства Остапа Нижанківського. Але люди співають і не задумуються хто її автор. І вже є різні варіанти цієї коляди. Але це притаманно фольклорним жанрам так мігрувати», - говорить Анна Черноус.
Вона наголошує, що повстанські та стрілецькі пісні так само всі мають автора. Але коли вони стали популярними, то люди почали їх сприймати як народні і вже не задумуються над авторством.
Те саме діється і з колядами: їх, очевидно, укладали ченці і строго дотримувалися біблійських сюжетів. Саме тому у багатьох випадках автор не підписував їх.
Також, добре відома колядка «Сумний Святий вечір», яку співають на мелодію коляди «Нова радість стала».
«У цього тексту є автор. Але у народі його сприймають як один із варіантів колядок. Зараз я вже чула текстовий варіант на цю саму мелодію про ЗСУ. Мелодія залишається, тексти – змінюються», - каже вона.
Колядки відходять у небуття
Також етномузикологиня зауважила, що останніми часами більшої популярності набувають саме коляди, а не колядки. Пояснює це тим, що саме на Різдво українці співають так звані канонічні, церковні коляди. А ось світські – вже під час Щедрого вечора, 18 та 19 січня.
«Люди почали щедрувати колядками. Мабуть, це через те, що Різдво зараз – абсолютно християнське свято, язичницькі елементи там чисто візуально лишилися. Відповідно, старі пісні там не пасують. А ось Щедрий вечір не має аж такого яскравого церковного забарвлення. Тому трохи ходять щедрувати з ними. Хоча, в загальному, йде тенденція до їх забування», - зауважила Анна Черноус.
На її думку, теми, які озвучують у колядках вже не є актуальними. Там більше побажань аграрного спрямування, як от щоби родили жито та пшениця.
Дослідниця нагадує, що колись це було дуже актуально: кожен господар мав свою ниву і для нього було важливо аби рік був врожайний. Зараз же більшість людей купує хліб у крамниці, то ж для них це не є вже таким важливим.
«Також потроху зникає магічне мислення. Ми вже не віримо в те, що якщо до нас прийдуть колядники, то наступний рік буде щасливим. Так, ми сприймаємо цих гостей позитивно. Але щоб аж так пов’язувати власне щастя з колядниками, - то вже ні», - пояснює фахівчиня.
Вона також зауважує, що колядки віддзеркалюють сьогодення. То ж вертепи, які зараз ходять вулицями українських міст заміняють в колядках згадки про Ірода на згадки про путіна. А якщо воно закріпиться, то воно стане фольклором.
Різдво – 25 грудня. А колядувати коли?
Цього року дуже багато обговорюють необхідність зміни дати Різдва з 7 січня на 25 грудня.
На думку дослідниці, якщо цей перехід відбудеться масово, то й коляди розпочнуться наприкінці грудня.
«Тоді буде так: 24 грудня колядуємо вдома, за столом. А 25 – вже ходимо колядувати до друзів, знайомих чи ще десь. Але це буде тільки тоді, якщо всі перейдуть. А якщо половина села святкуватиме 25 грудня, а інша половина – 7 січня, то все буде розтягнуте в часі», - каже Анна Черноус.
На її думку, українці колядуватимуть і 25 грудня, і 7 січня.
«Мені розповідали, що в селі, де половина мешканців були українцями, а половина – поляками, то колядували двічі. І всім було добре, всі гарно комуні кували між собою», - говорить вона.
Улюблена колядка Анни Черноус, записана у селі Старичі, Яворівського р-н Львівської обл, від Євдокії Гузичак, 1926 р.н.
1. Біг помагай’бі господарейку на твій двір
Ци позволиш нам розвеселити на свій дім
2. Дім звеселити честь положити,
Радуйся
Радуйся земленько, Син нам ся Божий народив
3. Чий ж то нам плужок найранши вийшов
4. Ой, вийшов, вийшов господарейків
5. Господарейків сам Господейків
6. Штирма волами з трьома синами
7. Воли полові, сини молоді
8. А святий Питро за плугом ходить
9. А святий Ілля завулікує
10. І сам Син Божий пшеничку сіє
12. Божая Мати обіди несе
13. Біг помагай’і робітниченьки
14. Робітниченьки від пшениченьки
15. Будут жав женці хлопці молодці
16. Хлопці вусаті, дівки косаті
17. Ой, так женці жнут, як мечами тнут
18. Так звесли гуно, як би гай чорно
20. Ставлять снопойки во три радойки
21. Здоровля в той дім на чилядойку
22. На чилядойку на домувую.
Читайте також у «Вголосі»: коли Україна святкуватиме Різдво 25 грудня і що для цього треба зробити.
ІА "Вголос": НОВИНИ