Цієї ночі у Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького сталась пожежа.
Як повідомила директор департаменту розвитку Львівської міської ради Наталя Бунда, згоріла історична хата Гуцульська ґражда.
За її словами, працівники музею проводили обхід території о 23.30. Але нічого підозрілого не помітили.
Проте о 02.14 було зафіксовано пожежу. На місце викликали працівників ДСНС. На жаль, пожежа знищила весь
Гуцульська ґражда – це замкнутий двір середини ХІХ століття з села Криворівня Верховинського р-ну Івано-Франківської області.
Цю унікальну архітектурну пам’ятку перевезли до музею у 1970 році.
Вона є зразком замкнутої забудови, в якій за глухою загорожею, захищена від різних сторонніх впливів і небезпек, розташувалась хата, господарські будівлі та викладене кам’яними плитами подвір’я. З вулиці за зрубом загорожі видно лише дахи будівлі. Саме ізольованість садиб гуцульських сіл (хати розкидані по схилах гір далеко одна від одної) й особливості ведення господарства зумовили такий тип захисту житла. Загублена в горах, далеко від інших жител така оселя була надійним прихистком від хижих звірів чи непроханого гостя. Це одразу відчуваєш, зайшовши всередину.
Житло – це дві кімнати, розділені сіньми – «хоромами» (дотепер збереглася на Гуцульщині ця давня назва). Ліва кімната була робочою, тобто сім’я замешкувала її влітку і взимку, а права – святковою. Справа і при тильній стіні хату охоплюють прибудови – хліви («притули»), в яких утримували овець. Хліви утеплювали житлові приміщення, захищаючи їх від холодних вітрів і вологи, а вівцям, відповідно, йшло тепло від людського житла. Водночас при зимових гірських заметілях доглядати за тваринами так було простіше – в сінях хати був вхід у хліви.
Таку ж функцію (захистити вхідні двері хати від дощу чи високогірної хурделиці) має невелика прибудова при сінях – «підсінє», («черсак»), утворений продовженням даху хати. Пологий дах, критий драницями, плавно спадає на прибудови-хліви. Стіни кімнат всередині гладкі, відшліфовані до блиску, тобто тут так добре припасовані вінці зрубу, що навіть не потребують додаткового ущільнення мохом.
В інтер’єрі хати власне конструкції належить головна роль – ідеально рівні стіни, невеликі вікна і двері, сволок і гряди, які творять узгоджений ритм, – ця досконало оброблена деревина є своєрідною складовою декору житла. З цим органічно поєднуються традиційні меблі – широкі лави, врізані в зруб, оздоблені різьбленням мисник, полиці, стіл і ліжко. Взагалі тут кожна найпростіша ужиткова річ: коновка, масничка чи сідло, прикрашені різьбою або випалюванням. Інтер’єрне наповнення цього гірського «оседку» є підтвердженням того, що гуцули були неперевершеними різьбярами, ліжникарями, майстрами чудових керамічних, шкіряних та металевих виробів. Традиційні керамічні тарілки і миски відомих гуцульських майстрів декорують стіни під образами в обох кімнатах, на кілочках висять ткані торбини – «дзьобні» і «бесаги», шкіряна сумка («ташка»), вишукано оздоблена металом.
Жердки над ліжками, які виконують роль своєрідних відкритих шаф, захоплюють колоритністю викладених на них ліжників, вишиванок, сукняних та вовняних елементів одягу. В коморі, котра прилягає до правої кімнати (власне з цієї кімнати її можна зачинити ключем-жердкою) складені сувої полотна і сукно, висить сезонний та святковий одяг, серед якого з вишуканим декором весільні – архаїчна біла гугля і «манта», та велика скриня на одяг. Напроти цієї комори розташовується господарська будівля – кліть (комора), котра Г-подібно примикає до житла. У цій кліті зберігали продукти в бербеницях і бочках – зерно і борошно, бринзу і гуслянку, вуджене сало та м’ясо, складали різний посуд (скіпці, маснички, берівки, дійниці, коновки, корита і миски), зокрема, й сезонного призначення, наприклад – пасківники («дорінники»), кошик .
Перед кліттю розташувались об’ємніші господарські знаряддя – ніжна ступа ХІХ ст., і велика терка. Під навісом вздовж зрубної загорожі стоять сани, ручний візок і вертикально закріплений камінь – точило.
Аби розібрати та перевезти цю хату, робітникам довелось виготовити четверо масивних саней.
Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», цієї ночі у Шевченківському гаю згоріла дерев’яна хата.
ІА "Вголос": НОВИНИ