Сьогодні, 27 квітня, відомому львівському екскурсоводу Петру Радковцю виповнилося б 59-ть років. На превеликий жаль, легендарний екскурсовод  відійшов у засвіти 4 лютого цього року.

Управління туризму Львівської мерії вирішило започаткувати у Львові новий авторський маршрут імені Петра Радковця. Його першими учасниками стали журналісти.

Гідом цієї екскурсії імені Петра Радковця стала екскурсовод Діана Борисенко, яка проводила екскурсії разом із Петром та Іваном Радковцями, перекладала їх оповіді на англійську для іноземних туристів.

Є в екскурсії Петра Радковця початок…

Петро Радковець завжди наголошував, що Львів це є руське, українське місто. Стара назва вулиці Руської, звідки він часто починав екскурсії вулиця Солярів або Соляників. Адже в Галичині, у древньому Дрогобичі сіль видобували (виварювали) ще 500 років тому і ніхто сюди сіль не возив , бо в Галичині були поклади солі. Наша сіль багата на мінерали чим і відрізняється від солі морської.

Будівля, де зараз знаходиться поліклініка, витвір мистецтва архітекторів групи  Івана Левинського. Між Петром та Іваном Радковцями завжди була дискусія стосовно року будівництва цієї будови у стилі українського модерну. Іван вважав, що це 1905 рік, а Петро –  1907 рік.

На другому боці вулиці – школа N 8, а тепер гімназія, у якій вчився Петро Радковець. Тут навчався також фантаст письменник Станіслав Лем, що написав відомий твір «Соляріс».

Петро та Іван жили поруч у будинку на вулиці Лисенка, 7, що одразу за церквою Архистратига Михайла. У дитинстві вони займалися у місцевому парку розкопками, знаходили старі шоломи та монети часів Австрії.

До речі, Петро вимірював відстань до школи ліліпутами. А коли  він та його товариші не відвідували уроки, то ходили у музей і посередництвом квитка виправдовували свою відсутність у школі.

У цій же школі  є законсервовані залишки босяцької гірки. Петро Радковець любив казати, що  діти, гама-промені і таргани є найпроникливіші.  Адже дітьми вони часто лазили по цій гірці. Нині видно залишки оборонної стіни – це трасовка археологів.

Чому Петро став екскурсоводом

Відомо, що Петро Радковець не мав історичної освіти. Поштовхом до вивчення історії Львова був один епізод у часи його юності. Якось до Львова приїхала дослідниця з Москви, яка хотіла працювати в архівах. Саме вона запиталася у 16-річного Петра про місце знаходження Домініканського костелу. Петро одразу не зумів відповісти.

У той час і книжок про історію Львова було небагато. Хіба «Зустріч зі Львовом» В. Вуйцика і Р. Липки, «Вулиці Львова» Бориса Мельника, а також «Історичні проходи по Львову» Івана Крип’якевича. Останню книжку Петро отримав від працівника наукової бібліотеки Стефаника, яка була передрукована пізніше. До речі, у цій бібліотеці Петро Радковець працював біля 10-и років. Тут опрацьовував Святе Письмо і зазначав, що Книгу Буття тримав частіше ніж священики.

Окремо варто сказати про парасолю або ж тростину, яка правильно називається ляска. У ній же знаходиться парасоля, яка рятувала від дощу. Хоча Петро Радковець казав, що поганої погоди у Львові немає, є неправильно підібраний одяг. Разом із братом Іваном Петро за допомогою ляски викладали сердечко.

Хмари геть !

Це був один із улюблених висловів Петра Радковця на початку екскурсії, який він промовляв за хмарної погоди. Так сталося і цього разу. Учасникам першої авторської екскурсії  час від часу посміхалося сонце.

Ще одним атрибутом екскурсії Петра Радковця був годинник, який він називав “цибулькою”. Кварцовий годинник начебто тікає. Але робота годинника Петра Радковця це час, який тікаЄ ! Петро Радковець відкривав «цибульку» і пропонував учасникам екскурсії перенестися щонайменше на 700 років у часі у минуле. У  6767 рік ! Це при тому, що роком заснування Львова вважають перша згадка про місто у 1256 році. Хоча зрозуміло, що поселення на місці Львова було і раніше. Тут було Руське князівство,  Галицько-Волинське князівство.  

До слова, Галичина походить від грецького галос – сіль. Ось, наприклад, складові назви Португалія – порт солі.

Тому Галичина, що знаходилася на перетині шляхів, багато років тому існувала як центр  солеваріння. Цікавою є і етимологія слова солдат – це людина, яка охороняла каравани з сіллю.

Маємо також спільнокореневі слова-побратими Галичини – Галлія, Галіція, що мають схоже походження.

Кав’ярня, де Петро Радковець любив пити каву

Йдеться про «Золотий дукат»  із шоколадно-кавовим левом  – тут варять справжній шоколад, є понад 40 видів кави і найдорожча кава з острова Ява, стіл, за яким сидів Петро і поезія, яку писав Петро.

Петро Радковець любив пити каву сорту гаркава. Загалом каву поділяють на три види – арабіка, робуста і біла кава. Решта комбінації, у яких змішуються сорти  і по різному їх обсмажують.

Екскурсія Петра Радковця веде далі до пам’ятника Никифора Епіфанія Дровняка  – талановитого лемківського художника примітивіста, який, зрештою, не мав вищої освіти.

До речі, як і Дровняк мама Петра, Івана та Василя Радковців також переселенка з Лемківщини. Художник Епіфаній Дровняк  зображав храм з зірками Давида – бо ми всі рівні незалежно від віросповідання (є автобіографічний фільм «Никифор»).

Площа святого і грішного: домінікани і вовчиці

Тут йдеться про площу Музейну, на якій знаходиться Домініканський костел. Тут був монастир, а зараз музей історії релігії.

На фасаді костелу є герб домініканців – собака, що лежить на Святому Письмі. Відомо, що домінікани це – пси господні, слуги господні, але туристи іноді невдало  жартують на кшталт  «домінік анус». Загалом, за словами Діани Борисенко, з таких «жартів» туристів можна видавати окрему книжку.

Будівля навпроти Домініканського костелу є місцем гріха в минулому. Тут на фасаді є чотири барельєфи, раніше, у далекому 1461 році був бордель. За істориком Бартоломеєм Зіморовичем, тут знаходився лупанарій  (люпус – вовк, вовчиця, або доступна всім).  

Якось до Львова приїхали троє жінок (з двома дітьми), які й виконували роль вовчиць. Повіям не дозволялося комунікувати з клієнтами. Чотири дні вони працювали на себе, один на місто (податок), один відвідували лікаря і один вихідний. Так функціонував цей найдревніший бізнес.

У цьому ж будинку був кабак «Морський грот».

Серед інших цікавинок екскурсії – «Драбина в небеса» на даху арт-галереї «Дзиґа» – дипломна робота випускниці Львівської академії мистецтв.

Використовував Петро Радковець і таке галицьке слово як бамбетель – банк (лавка) і бетель – колись на лавці міняли гроші, а увечері вона слугувала ліжком – бет – ліжко.

У кав’ярні «Фацет і фацетка» на вулиці Вірменській Петро Радковець також любив попити каву. Тут же згадуються і вуса екскурсовода. За його версією  – це не вуса, а гачки, на які ловляться панянки із порядних родин. А накручував ці гачки Петро Радковець з використанням господарського мила.

Далі на шляху авторської екскурсії Петра Радковця ви зустрінете будівлю «Пори року», де розташовано факультет академії мистецтв. Тут побачите  барельєфи чотирьох пір року, знайдете свій знак Зодіаку.

Що кажуть про Петра його однолітки і однодумці

Петра Радковця можна зарахувати до покоління хіппі або ж вуйків, серед яких Ілько Лемко, Алік Олісевич. Саме крайнього ми зустріли біля відомої «Вірменки».

Тут же навпроти бар «Рудий кіт», на сходах якого у радянські часи комсомольці ганяли хіппі. Але комсомольців давно немає, а вуйки є.

За словами Аліка Олісевича, Петро любив приколи і жарти понад усе, був візитівкою Львова і добре знав його історію. До слова, його товариш Ілько Лемко написав одну з найкращих своїх книг «Львів понад усе». Петро ж як усі вуйки любив свободу, а пісню Лесика Бенда про «Вірменку» часто наспівував під час екскурсій.

Галина – одне і єдине кохання Петра

Дружина Петра Радковця пані Галина 12 років пропрацювала у Палаці Бандінеллі . Для нього вона була найціннішим, як він казав, експонатом музею пошти,  який, на його думку,  непогано зберігся.

Ліворуч дружина Петра - Галина

Про кохання  Петро Радковець говорив віршами. Казав, що  любити можна борщ і шинку, але кохати можна тільки жінку. Кохайте жінку все життя. Цей вірш у виконанні Петра Радковця у Інстаграмі набрав понад 2 млн. переглядів.

Його дружина Галина, що теж була на першій авторській екскурсії імені свого чоловіка зазначила, що щастя любить тишу. Шануйте своїх коханих !

До слова, проживав колись Петро Радковець разом із дружиною Галиною у 1989 році у пасажі Андреолі  (збудований у 1803) у квартирі на другому поверсі. Тут у них народилися діти, Петро поступив до Академії друкарства.

Поруч на вулиці  на Театральній у під’їзді є майстерня, де майстриня шила його «мельоники» (капелюхи).

Улюблений лев Петра Радковця

Леви – символ нашого міста. Петро та Іван Радковці розповідали, що перед Ратушею є два леви, що уособлюють бургомістрів, які щось реального зробили для Львова.  

Є біля входу у Ратушу і леви, які б’ються. Вони уособлюють  левів-депутатів, але тільки ви повернетеся спиною, розповідав колись Петро Радковець,  як вони вже цілуються. Радковці водили депутатів по таких місцях, де цегла сиплеться і штукатурка падає за комір. Після відвідин таких місць депутати вже не ходять  на екскурсії. Але, на жаль, цегла від цього не перестала сипатися.

А улюблений лев  Петра Радковця  – “сумний лев” – навпроти Катедри. Однак, якщо ближче підійти до нього, то лев посміхається. Тож посміхайтеся частіше і ви ! І світ стане кращим.

А ще Петро Радковець казав, що щаслива та людина, яка перетворює своє хобі на улюблену професію. Йому це вдалося сповна.

 

Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної  інформації м. Львова на пл. Ринок, 1.

Частина коштів  від продажу екскурсії  будуть  перераховувати у  фонд  Петра  Радковця, який створять його родина та друзі.

Продовжуючи тему відомого екскурсовода, відзначимо, що такі екскурсії місто провело і до роковин його пам'яті.

У 2024 році 27-го квітня Петру Радковцю виповнилося б 60-ть ...

 

Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної  інформації м. Львова на пл. Ринок, 1. Проводить її – Діана Борисенко. Частина коштів  від продажу екскурсії  будуть  перераховувати у  фонд  Петра  Радковця, який створять його родина та друзі.

Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/296249-u-lvovi-do-dnia-narodzhennia-ekskursovoda-petra-radkovtsia-prezentuvaly-marshrut-ioho-pamiati

Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної  інформації м. Львова на пл. Ринок, 1. Проводить її – Діана Борисенко. Частина коштів  від продажу екскурсії  будуть  перераховувати у  фонд  Петра  Радковця, який створять його родина та друзі.

Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/296249-u-lvovi-do-dnia-narodzhennia-ekskursovoda-petra-radkovtsia-prezentuvaly-marshrut-ioho-pamiati

Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної  інформації м. Львова на пл. Ринок, 1. Проводить її – Діана Борисенко. Частина коштів  від продажу екскурсії  будуть  перераховувати у  фонд  Петра  Радковця, який створять його родина та друзі.

Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/296249-u-lvovi-do-dnia-narodzhennia-ekskursovoda-petra-radkovtsia-prezentuvaly-marshrut-ioho-pamiati

На авторській екскурсії Петра Радковця був

Юрій Боруцький.

ІА "Вголос": НОВИНИ