Зберегти, уберегти, захистити. Українки століттями вишуковували різні способи аби заворожити свого коханого, чоловіка, сина чи брата від ворожого удару.

Як розповіла «Вголосу» етнограф, дизайнер чоловічих та жіночих прикрас Роксоляна Шимчук, в Україні дуже велику роль відігравали обереги.

Вишиття

Адже навіть вишивка – це є оберіг. А, тим більше, вишиванки – це надійний оберіг.

«Вишивка на одязі завжди розташовувалася на місці, де тіло виходить з одягу. На рукавах: на зап’ястях та на ключицях, по горловині та по низу. У 19 столітті функцію оберегу коло шиї перебрали на себе прикраси: зґарди, дукачі, баламути та інші», - розповідає вона.

А для чоловіків так і залишилися вишиванки та натільні хрести.

За словами Роксоляни Шимчук, у обереги вкладали сакральний зміст. Якщо вишивали дубові листочки, то бажали чоловічої сили; якщо вишивали хрест, - то аби він оберігав. Кожна жінка, яка чаклувала над шиттям, вкладала у нього свою енергетику, яка мала захистити.

Також чоловікам дівчата дарували хустини. Про це є дуже багато етнографічних згадок. Особливо, у піснях.

«Дай но дівчино, хустину. Може у бою загину. Темної ночі закриють очі. Легше в могилі спочину», - цитує вона.

Котильйони

Проте були і незвичні обереги. Одними з таких є – котильйони. Це - невеликі бісерні п'ятикутнички з петелькою вгорі, які дівчата плели на щастя і дарували своїм коханим, що вирушали на війну. Їх вояки для паради вішали на ліву нагрудну кишеньку (ближче до серця), а коли йшли у бій, то загортали у середину. Коли куля потрапляла в район серця, часто застрягала, наштовхуючись на ось ці бісерні обереги.

Роксоляна Шимчук каже, що назва оберегу походить, мабуть, від однойменного давнього французького танцю, який став неймовірно популярним на землях Гуцульщини, Буковини, Опілля і Західного Поділля кін.ХІХ-поч.ХХ століття, нагадує вальс у пришвидшеному темпі і поклав початок, так званим, «котильйонним забавам». Вони полягали в тому, що дівчина дарувала вподобаному хлопцеві зроблену власноруч прикрасу. За це, на знак вдячності, парубок частував її цукерками. Такий обряд декларував взаємну симпатію і часто сприймався паруванням в очах громади.

«Він почався з забави. Але пізніше почав виконувати оберегову функцію. Тому що в них ввели символіку», - каже етнограф.

Кожен котильйон був унікальним і неповторним: витвір жіночих рук для конкретного чоловіка. На що спроможна була фантазія майстрині, таким він і був. У нього впліталися рослинні та геометричні орнаменти, українська символіка, герби, ініціали вояків, птахи (вважалося, що птаха закликає долю) та інше.

«Окрім того, теплота жіночих рук та любов також слугують оберегом. Це ж не секрет, з якими думками ти робиш будь-яку річ, з якою щирістю подаруєш, такою й буде її енергетика», - говорить Роксоляна Шимчук.

Пізніше дівчата, сестри та матері дарували хлопцям, що вирушали на війну, котильйони як обереги. Вони вішалися з лівого боку, ближче до серця, на кишеньку мундира. Це була прикраса, якою похвалялися чоловіки: чий котильйон гарніший, чия дівчина вправніша.

Але коли вони йшли у бій, то щоб не заважало, котильйон закладали всередину кишені. І траплялося не раз, що цей оберіг стримував кулю ту захищав серце бійця.

«Тому котильйон мав таку функцію оберегу. З одного боку – енергетичну, бо його виготовила жінка, яка любить. А з іншого – стримував кулю», - розповідає етнограф.

Писанки

Ще одним українським оберегом є писанки.

За словами Роксоляни Шимчук, під час Великодних свят дівчина дарувала хлопцеві, який їй подобається, власноруч розписану писанку.

«Це – своєрідний оберіг і символ уваги», - зазначає вона.

А хлопці, у відповідь, не обливали дівчину з голови до ніг з відра, як оце зараз роблять у поливаний понеділок. Вони крапали трішки аби росла гарною та здоровою.

В деяких регіонах до води могли додати парфуми і легенько хлюпали.

«Ця вода на побливаний понеділок теж мала оберегову функцію. А ще до неї додавали певні приповідки з побажаннями», - каже Роксоляна Шимчук.

Що стосується нинішніх часів, то дизайнер чоловічих та жіночих прикрас радить жінкам робити те, що їм до душі. Пасує вишити сорочку – вишивайте. Пасує виготовити котильйон – робіть. Робіть будь-що, що хочеться, вкладаючи туди свою любов.

Бо любов – то є найсильніший оберіг.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ