Своє бачення особливостей української кризи пропонує читачам польська "Жечпосполіта" (Rzeczpospolita).
У Львові та Києві ресторани повні людей, а вулицями їздять найдорожчі моделі автомобілів. Проте, українська економіка близька до повного занепаду, а президент і прем’єр в основному займаються сварками. Фірми не платять зарплат, мешканці не сплачують рахунків, підприємства впадають в проблеми – коло замикається. Потерпають не лише безробітні, але також і ті, хто мав у банках великі заощадження. Мало того, що в умовах депресії гривні та високої інфляції відсотки мало варті, то ще й банки не хочуть їх виплачувати у боязні перед банкрутством фінансової системи.
Україна банкрутує
У “Антикризовій кнайпі” на Львівському ринку людно пополудню, а ввечері важко знайти місце. Гостям не перешкоджають майже голі стіни і прості меблі, не перешкоджає їм шелест під ногами “доларів” та “євро”. “Антикризова кнайпа” популярна, а Львів любить ресторани, бари і кав’ярні.
У Львові кризи не видно. Присипане снігом старе місто виглядає чудово. Під вікнами Ратуші, на спеціально організованому катку, їздять десятки людей. Довкола кольоровими вітринами спокушують магазини. І банки, як один з найбільших, Надра Банк, притягує кольоровими рекламами – молоді люди на плакатах переконують, як легко у Надра дійти «від тисячі до мільйона». Але що кому по мільйону на рахунку в Надра Банку, якщо не може цих грошей отримати ні у віконці, ні з банкомату? Це один з тих банків, управління яким перебрав Національний Банк України. І, як стверджують експерти, може бути першим, що збанкрутує.
Нам пощастило – говорить Юрій Назарук, співвласник “Антикризової кнайпи”. І тут, і у створеній ним славній “Криївці”, стилізованій під партизанську резиденцію УПА (на вході чатує озброєний партизан, входиться після належного привітання “Слава Україні”) гостей не бракує. – Слава Богу ми не маємо кредитів у доларах, тільки у гривнях. Але з планами на розвиток проблеми – додає. Тому замість елегантного ресторану постала модна сьогодні “Антикризова кнайпа”, оформлення якої коштувало кільканадцяти тисяч.
- Найбільша зміна: раніше важко було знайти працівників, зараз – черга бажаючих - зауважує Назарук. І в меню нема алкоголю.
Обмеження видатків
На разі у Львові повністю зупинилось будівництво, а в усіх інших секторах, фірми обмежують видатки. Ніхто не хоче рекламуватись на біг-бордах, рекламні агенції благають: дайте хоч щось, вивісимо за собівартістю. Але бажаючих бракує, і, можливо тому, місто переповнене біг-бордами «Польща-Україна, Євро 2012». Парадоксально – Євро у Львові власне стало під знаком запитання.
Традиційно світять дірками бюджети державних і комунальних установ. Їхні працівники впевнені у своїх робочих місцях, але зарплата зменшується з дня на день.
- Як лікар вищої категорії, після 26 років праці отримую на руки в місяць 970 гривень – говорить лікарка однієї з львівських поліклінік. Просить не називати прізвища, бо «ще хтось може її неправильно зрозуміти». Кілька місяців тому її зарплата становила майже 200 доларів, зараз 120. – А ціни ростуть разом з курсом долара – говорить. Розказує, що поліклініці дедалі більше бракує грошей. Дирекція розраховує на спонсорів, але хто зараз захоче бути спонсором?
Вчителька англійської мови середньої школи теж не хоче називати прізвища. Отримує 1500 гривень і каже, що криза все більше відбивається на якості навчання.
– Організовувалась обласна олімпіада з англійської мови. Мали бути чотири категорії, залишилось лише читання і правопис. Влада не може забезпечити харчування для дітей, компенсації транспортних видатків для тих, з-поза Львова. І що це за навчання? – питає.
Зрештою, увесь Львів стоїть перед гігантськими проблемами. У ратуші гарячково засідають депутати. – Зростає безробіття. Хто буде платити податки з фізичних осіб? А від цього залежить бюджет міста – говорить депутат Андрій Хомицький. – Нам зменшили субвенції з центрального бюджету, також на організацію Євро. А якщо зростуть ціни газу, а отже і гарячої води чи центрального опалення, то люди перестануть платити і наше міське «Львівтеплоенерго» збанкрутує…
То звідки беруться ці гарно вдягнуті люди, звідки повні ресторани? – Рідні висилають гроші з-за кордону. Скільки львів’ян працюють в Польщі, в Італії чи Греції? – говорить вчителька. А що буде, якщо ці працюючі за кордоном повернуться?
Знеси ключі до банку
У Києві центральною вулицею Хрещатик несеться потік найновіших моделей автомобілів, а у центрі магазини повні дорогих зарубіжних товарів. Кризи не видно, хіба що на станціях метро, де раптово зросла кількість жебраків і тих, хто роздає реклами.
Також надзвичайно елегантно на розташованому над самим Дніпром Подолі. Перший Український Міжнародний Банк має офіс у шикарному будинку в престижному місці з видом на Андріївську церкву.
- Банки взагалі не дають нових кредитів, часом дозволяють відтермінувати старі. На фінансовому ринку нема грошей. Опроцентування депозитів сягає 30%, але мало хто вкладає гроші в банки. Найпопулярніші на сьогодні банківські скриньки – говорить голова ПУМБ Рафал Ющак.
З інформації від людей, які працюють у фінансовій сфері та промисловості вимальовується драматична картина. До половини минулого року все складалось ідеально. Був попит на український експорт, наприклад, на металургійну чи хімічну продукцію. Україну заливали долари і євро. Банки масово надавали кредити в доларах. Розвинувся справжній споживацький бум. А потім раптово попит зменшився, впав експорт. До цього додалась ще й фінансова криза. Драматично впав курс гривні. Люди не мають змоги сплачувати кредити, банки стали перед загрозою банкрутства. Через відсутність кредитів зупинилось будівництво. Дедалі більше підприємств відправляють працівників у відпустки, на черзі – масові звільнення.
- Той, хто взяв кредит на квартиру в центрі, уже сплатив частину позики, може сьогодні усвідомити, що має низькі шанси повністю сплатити кредит. І це навіть якщо ще має роботу. Повинен занести ключі від квартири до банку – говорить Стефан Перковскі, керівник Міжнародного Товариства Польських Підприємців в Україні.
Спокійні пенсіонери
- Зростає кількість випадків підпалів автомобілів власниками для отримання страховку. Люди вивозять автомобілі навіть до лісу – говорить киянка, працівниця страхової фірми (також просить про анонімність).
Сама також вважає, що невдовзі буде звільнена з роботи. – Якщо мене звільнять, буде дуже важко. У серпні 2008 коли йшла до магазину, за 50 гривень купувала хліб, масло, молоко, ковбасу, сир. Зараз беру сто і на молоко і сир уже не вистачає – розказує. – Що робити? Буду шукати якої завгодно роботи. Буду хоч прибиральницею. Аби не бути голодною, бо одяг якось позашиваю.
Парадоксально, але найспокійнішими є ті, хто пам’ятає часи СРСР. – Особливо пенсіонери. Пережили війну, сталінізм, розпад СРСР та кільки криз і чергова криза для них не страшна. Найгірше молодим, вони можуть повністю розгубитись – говорить.
Вчителька зі Львова бачить це трохи по-іншому. – В Україні ніхто не почувається ні за що відповідальним. Від прибиральниці до найвищої влади. Усі вважають, що мало заробляють, а отже – не треба старатись. А зараз ще й криза, то можна все на неї списати. Сніг на тротуарі перед будинком не прибраний, бо криза. А найбільш безвідповідальною є влада – нервується.
Про це говорять усі: триває криза, а президент і прем’єр сваряться, не проводиться жодних радикальних дій, які б служили виправленню ситуації. – І через ці сварки буде дедалі гірше – переконує львівський депутат Хомицький. У Києві мешканців додатково нервують ідіотські ідеї мера Леоніда Чернівецького, якого в народі називають Льоня Космос.
Старший чоловік, пенсіонер, який заробляє перевезенням пасажирів своєю старенькою «Волгою» має просте вирішення: - на них треба якогось Гітлера чи Сталіна. Розстріляти кілька десятків депутатів і відразу було б краще – говорить.
На разі в Україні соціальних протестів нема. Але коли кількість безробітних, як припускають експерти, сягне 5 мільйонів, може бути по-іншому.
ІА "Вголос": НОВИНИ