[media=33388,33390,33392,33394,33397,33399,33400,33401,33404,33408,33409,33412,33413,33415,33416,33418,33421,33424,33427,33430,33432]
Це найзахідніша точка (на суходолі) та найменша область Росії.
Щоб потрапити туди наземним шляхом потрібна шенгенська віза.
Колись тут був найбільший авторинок в європейській частині нашого північно-східного сусіда, а ще колись тут жив Кант.
Перше знайомство
«Девушки, не фотографируйте здесь. Выйдет ФСБ и вас арестует», - це було перше, що ми почули від місцевих мешканців.
З ФСБ ніхто не вийшов, тому фото на згадку збереглось. До речі, колись тут знаходилось гестапо.
Мені чомусь здавалось, що Калінінград для російського туриста є чимось типу Львова для українського, не зважаючи на те, що Львів часто порівнюють з Петербургом.
Факти підживлювали таку думку - цього року місто очолило рейтинг 100-кращих міст Росії за версією Комерсанта, за іншим рейтингом – РБК – назване найкрасивішим містом Росії.
Що ж, дещо спільного таки є – близькість до польського кордону, вузькоколійний трамвай… От і все.
Старої архітектури у місті на Перголі майже не збереглось. А та, яка і збереглась, ззовні нагадує радянську забудову. Центр повністю був зруйнований в часи Другої світової війни, і, на відміну від Польщі, старі будівлі вирішили не відновлювати.
Навколо центру збереглись залишки фортифікаційної лінії оборони. Самі форти та ворота виглядають ефектно, але всі враження псують сірі радянські багатоповерхівки навколо.
Зрештою як виявилось, цікаву архітектуру Калінінграда слід шукати подалі від центру. На околицях міста ще збереглись німецькі вілли. На околицях також трапляються і інші цікаві експонати. Наприклад, нічний клуб «Вагонка», який знаходиться у приміщенні церкви. Пікантності ситуації додає той факт, що будівля знаходиться у власності РПЦ.
Про Калініна, Канта і Кенігсберг
Калінінград відомий як місто Канта, але носить ім’я зовсім іншого діяча. Як виявилось, історична назва Кенігсберг зберігалась ще кілька років по завершенню війни, але, очевидно, назва Кенігсберзька область на західному кордоні СРСР муляла очі якомусь партійному функціонеру і місто вирішили перейменувати. Ця подія співпала зі смертю «всесоюзного старости». Так Кенігсберг став Калінінградом.
До війни тут проживало 370 тисяч німців. Після війни – залишилось лише 20 тис. Але протягом двох повоєнних років і їх усіх примусово депортували до Німеччини.
Зараз мешканці міста час-від-часу піднімають питання про повернення історичної назви. «Розумієш, ніхто з місцевих не каже Калінінград. Всі кажуть Кьоніг, Кенігсберг. А Калінінград як, цікаво, скорочувати? Калік?», - розмірковує місцевий мешканець.
Тим не менше, розмови тривають, а місто так і носить ім’я Калініна. Хоча асоціюється у більшості зовсім з іншою людиною – Іммануїлом Кантом. Могила німецького філософа знаходиться в найстарішому соборі міста, який збудований у 14 столітті. Цікавий момент – в радянські часи до могили Канта додали дати народження та смерті. Для чого, не відомо.
Церква була майже повністю зруйнована, але зараз її майже повністю відновили. Шпиль собору видно здалеку, але знову ж таки, він дисонує з радянською забудовою навколо. Знаходиться собор на маленькому острівці, в рукаві річки Перголя. Сюди веде Медовий міст, на якому місцеві закохані пари залишають замки.
Самі ж мости Калінінграда також можна вважати туристичною атракцією. А задача про сім мостів Кенігсберга відома атракція математична. У ній питається, як пройти через всі 7 мостів за умови, що по жодному мосту не можна пройти двічі.
Дорога, житло і інші побутові нюанси
Зі Львова в Калінінград оптимально добиратись через сусідню Польщу. З Гданська кожного дня відправляються автобуси (ціна квитки 500 рублів - близько 13 євро). Також через день відправляється автобус з Варшави (коштує 950 російських рублів).
На польсько-російському кордоні немає піших переходів, лише автомобільні і залізничний. Черг не було ні по дорозі туди, ні дорогою назад. Але на травневі свята і польсько-український перехід в Шегинях пустував, тому тяжко сказати, чи це традиційна картина для польсько-російського кордону. Не зважаючи на відсутність черг, автобус на кордоні простояв більше ніж півтори години.
Готелі в Калінінграді дорогі, але в місті росте кількість хостелів. Так, навіть на травневі свята місця в хостелі знайшлись без проблем. Щоправда, чисто візуально не виглядало, що місто на ці вихідні заполонили туристи.
Далі нас чекали Куршська коса і маленькі містечка узбережжя Балтійського моря. Але про них буде згодом.
ІА "Вголос": НОВИНИ