З дівчатами парубки знайомилися ще на волі, але поженихатися по-справжньому тоді не вдалося.
Наречений Максим Михайлов побачить волю тільки наступного року. Це вже другий його термін – 5 років за бійку. Обіцяє, що більше за ґрати не потрапить нізащо.
«І ось саме тут, у в'язниці, я в таборі покаявся, почав ходить до церкви і на сьогоднішній день Господь Бог мене так благословив, що сьогодні я одружуся і стану сімейною людиною», - каже в'язень-наречений Максим Михайлов.
Помітно нервував в очікуванні своєї обраниці і Олександр. Познайомився з нею ще на волі, але освідчився вже з колонії. Наречені на контрольно-пропускному пункті з'являються після тривалої перевірки. Жодного весільного вбрання - свято святом, але режим у колонії суворий. Розписали закоханих в одному з класів середньої школи, що на території закладу.
Замість шампанського – безалкогольна шипучка, замість гостей - охорона. Справжні лише свідоцтва про шлюб та марш Мендельсона.
У пенітенціарній службі Донеччини кажуть, що позаторік за ґратами розписалися більше чотирьох сотень пар, минулого року – вже півтисячі. За їх словами, шлюби є дуже важливими для перевиховання.
«Якщо у засудженого є дружина, діти вдома, вони намагаються працювати тут в підрозділах, щоб заробити умовно-дострокове звільнення, щоб заробити заохочення», - пояснює заступник керівника управління пенітенціарної служби в Донецькій області Василь Бурак.
Кожен із шістьох засуджених на весілля отримає так зване тривале побачення зі своєю нареченою. Це три дні проживання в окремій кімнаті. І чоловіки, і їхні жінки називають це головним подарунком.
Джерело: ТСН
ІА "Вголос": НОВИНИ