Про це повідомляє канал «112 Україна».
Згідно з пояснювальною запискою, Конституція свідчить, що права і юридичні обов'язки громадян можуть визначатися лише законами. А питання відповідальності військовослужбовців наразі регулює не закон, а положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України.
За шкоду з необережності військовослужбовці платитимуть штраф не більше п’яти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб (станом на зараз це 8 тис. 420 грн).
Якщо внаслідок дії військовослужбовця організація сплатила пеню, він компенсує витрати в повному обсязі, але не більше 15 прожиткових мінімумів (зараз це 13 тис. 472 грн).
Командира за дії чи бездіяльність, що завдали шкоди майну, можуть оштрафувати на суму не більше 15 прожиткових мінімумів (за розрахунками на даний момент це 25 тис. 260 грн).
Власне таку відповідальність передбачає і положення, яке діє на даний момент, але обмеження у сумах штрафу там прив'язані до окладу військовослужбовця, а у даному законопроекті зробили прив'язку до прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У документі зазначили, що підставою для притягнення до відповідальності може бути «шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов’язків військової служби або службових обов’язків».
Чинні наразі умови притягнення до відповідальності перенесли до тексту законопроекту без змін: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний зв'язок протиправної поведінки із завданою шкодою, вина особи.
Як і раніше, притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від інших її видів - зокрема адміністративної чи кримінальної. А от строки притягнення до відповідальності уточнили: згідно з документом це рік з моменту виявлення шкоди.
Умови, коли військовослужбовець компенсує повну суму лишаються незмінними. А от у разі, коли розтрощили майно із строком експлуатації, який вже вийшов, можуть запровадити штраф у половину вартості, а не чверть, як зараз.
Пропонують обмежити у часі стосовно початку розслідування - зокрема, зобов'язати посадовців повідомляти начальникам про виявлену шкоду протягом доби, а начальників - призначати розслідування протягом трьох діб з моменту отримання повідомлення.
Якщо вину військовослужбовця довели, командир має протягом 15 днів видати наказ про притягнення підлеглого до відповідальності (наразі діє обмеження у місячний строк).
У законопроекті розширили перелік обставин, які виключають матеріальну відповідальність. До дій непереборної сили та виправданого службового ризику додали:
необхідну оборону,
крайню необхідність,
затримання особи, яка вчинила злочин,
фізичний або психічний примус,
виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Окрім того, наразі військовослужбовець не несе відповідальності за шкоду, заподіяну в процесі виконання розпорядження командира. У новій редакції пропонують додати «крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження».
Чинне на даний момент положення передбачає, що штраф вираховують поступово - по 20% зарплатні військовослужбовця щомісячно. При цьому сума всіх стягнень не може перебільшувати 50% місячного забезпечення військовослужбовця. Запропонований проект закону уточнює, що таке обмеження не стосується аліментів на неповнолітніх дітей, а якщо врахувати і ці утримання, обмеження становитиме 70% місячної зарплати.
Якщо зараз компенсовані гроші спрямовують до міністерства або відомства, установи яких зазнали матеріальних втрат через пошкодження, то автори даної ініціативи пропонують спрямовувати кошти на відновлення пошкодженого майна - саме у тій військовій частині, де виявили пошкодження майна, і тільки якщо залишиться решта - перераховувати її до державного бюджету.
ІА "Вголос": НОВИНИ